Постанова № 18985658, 27.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2011 р.Справа № 5016/2592/2011(1/149)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В. Судді Воронюка О.Л. Мирошниченка М.А.

При секретарі:Хом'як О.С.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 629 від 24.10.2011 р.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 09/05-155 від 18.02.2011 р.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства „БАЯ”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 12.09.2011 р.

по справі № 5016/2592/2011 (1/149)

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Енергобанк”

до відповідача: Приватного підприємства „БАЯ”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „СААБ”

про стягнення 908358,73 грн.

ВСТАНОВИЛА:

03 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариств «Енергобанк»(далі ПАТ «Енергобанк») звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «БАЯ»(в подальшому ПП «БАЯ») про стягнення кредитної заборгованості за договором на відкриття кредитної лінії № 14 від 13.08.2007 р. в сумі 908358,73 грн. і судових витрат.

В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 908358,73 грн. основної суми боргу, 1262,63 грн. витрат за вчинення виконавчого напису та авансування витрат виконавчого провадження, також судові витрати зі сплати держмита у розмірі 9096,22 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.09.2011 р. (суддя Васильєва Л.І.) позовні вимоги задоволені без врахування заяви позивача про збільшення позовних вимог. З ПП «БАЯ»на користь позивача стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 908358,73 грн., 9083,59 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ПП «БАЯ»в апеляційній скарзі просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне зясування місцевим господарським судом обставини справи, оскільки позивач скористався своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки та 25.11.2008 р. приватним нотаріусом був виданий виконавчий напис про стягнення з ТОВ «СААБ»боргу у сумі 2280845,73 грн. за рахунок нежитлового обєкту, що знаходиться за адресою: пр.-кт Миру, 36В/6 у м. Миколаєві, але в ході виконавчого провадження узгоджена заставна вартість майна, яке передане в іпотеку, замість 2445284 грн. стала початковою ціною при реалізації предмета застави в розмірі всього 1391371 грн., при цьому, ПП «БАЯ»не було повідомлено про здійснення переоцінки майна. Також ПП «БАЯ»вказує на те, що згідно з ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума одержана від реалізації предмета застави не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника, однак позивач своїм правом отримати з боржника іншого майна для забезпечення застави не скористався. Незрозумілим для ПП «БАЯ»є стягнення з нього витрат за вчинення виконавчого напису взагалі, без зазначення відповідної норми права, та, зокрема, в сумі 23320 грн., так як ці витрати склали лише 22582,63 грн.

В відзиві на апеляційну скаргу за вих. № 07/01-679/2 від 25.10.2011 р. банк просить рішення суду від 12.09.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «БАЯ»без задоволення.

Представники відповідача і третьої особи в судове засідання не зявилися, хоча учасники процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 1 і 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст.589 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2007 р. між ПАТ «Енергобанк»та ПП «БАЯ»був укладений договір на відкриття кредитної лінії № 14, за умовами якого позивач зобовязався відкрити відповідачу невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 млн.грн. строком на один рік зі сплатою 18 % річних.

Позивач свої зобовязання з надання кредиту виконав належним чином, що підтверджується меморіальним ордером № 2811 від 13.08.2007 р.

Відповідно до п. 4.5., 6.5. кредитного договору розрахунок пені при затримці платежів за кредитом та відсотками провадиться із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ «Енергобанк»та ТОВ «СААБ», як майновим поручителем, укладений договір іпотеки, предметом якого стало нерухоме майно нежитлового призначення шостого поверху з № 95 по № 101 включно, № 103, з № 106 по № 11 включно, №№ 1111, 112, ХХІІ, ХХІІІ, ХХІ, ХХІV загальною площею 400,5 кв.м в літ. А-6, що знаходиться по пр. Миру, 36В/6 у м. Миколаєві.

Однак відповідачем свої зобовязання зі своєчасного повернення кредиту, сплаті відсотків за користування ним належним чином не виконані.

Нарахована позивачем заборгованість відповідача станом на 30.06.2011 р. складала: 2 млн. грн. основного боргу, 25022,16 грн. простроченої заборгованості по сплаті відсотків, 241465,98 грн. пеня по кредиту та 9921,59 грн. пені по відсоткам, а всього 2276 409,73 грн., а також 23320 грн. витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Вимоги ПАТ «Енергобанк»щодо необхідності погашення кредитної заборгованості від 15.02.2008 р. за № 01/04-29, від 08.05.2008 р. за № 01/04-505, від 25.08.2008 р. за № 01/11-800/2, від 06.11.2008 р. за № 01/11-943/1, були залишені відповідачем та майновим поручителем без задоволення.

Пунктами 16.5.1., 16.5.2. договору іпотеки встановлено право ПАТ «Енергобанк»набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки із вчиненням виконавчого напису через невиконання ПП «БАЯ» будь-якого із зобовязань за кредитним договором.

25.11.2008 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за заявою ПАТ «Енергобанк»вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки від 13.08.2007 р. та звернуто стягнення на вказані вище нежитлові приміщення.

З акту державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про передачу майно боржника стягувачу від 11 квітня 2011 року вбачається, що перші публічні торги щодо реалізації предмета іпотеки за початковою ціною 1391371 грн. не відбулися у звязку з відсутністю покупців.

Другі торги, які проводилися 17.09.2010 р., з початковою ціною предмета іпотеки 1057441,96 грн. також не відбулись із зазначеної вище причини.

Згідно з ч. 6 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (ч. 9 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Предмет іпотеки переданий позивачу за ціною 1391371 грн.

Згідно до п. 247 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 р. № 20/5, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. оформлене відповідне свідоцтво від 22.04.2011 р. про право власності ПАТ «Енергобанк»на предмет іпотеки та в подальшому відносно цього майна проведено державну реєстрацію права власності у КП «Миколаївське МБТІ».

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про іпотеку»якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення різниці між сумою заборгованості відповідача за кредитним договором та сумою, отриманою при реалізації предмета іпотеки, що складає 908358,73 грн.

Виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та спірним правовідносинам дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права.

Посилання ПП «БАЯ»на невідповідність стягуваної суми в частині визначення витрат за вчинення виконавчого напису, судова колегія вважає помилковим з таких підстав.

Розмір заборгованості, виходячи із виконавчого напису від 25.11.2008 р., за яким проведено примусове виконання, визначений в сумі 2280845,73 грн. разом із 22582,63 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, які майновий поручитель повинен був відшкодувати у відповідності до п. 16.5.1. договору іпотеки. Кредитна заборгованість відповідача станом на 30.06.2011 р. становила 2298 992,36 грн. /а.с. 89/ з врахуванням витрат за вчинення виконавчого напису. Отримана іпотекодержателем сума від реалізації предмета іпотеки дорівнює 1391371 грн. Відтак, борг за кредитним договором на момент розгляду у суді першої інстанції становив 907 621,36 грн.

Отже, судова колегія вважає що загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором визначена судом першої інстанції на підставі помилкового розрахунку позивача, а тому підлягає зміні, а саме з ПП «БАЯ»на користь ПАТ «Енергобанк»підлягає стягненню 907 621,36 грн. кредитної заборгованості.

Щодо доводів про неправильне визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки, то ці твердження ПП «БАЯ»зводяться до визнання неправомірними дій державної виконавчої служби, що не були предметом розгляду у місцевому господарському суді та у відповідності до ч. 3 ст. 101 ГПК України не можуть розглядатися в апеляційній інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що спір по суті позовних вимог вирішений правильно, але невірно була визначена сума боргу відповідача, а тому оскаржуване рішення підлягає зміні, а саме: з ПП «БАЯ»на користь ПАТ «Енергобанк»слід стягнути 907 621,36 грн. заборгованості по кредитному договору, 9076,21 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БАЯ»задовольнити частково, а рішення господарського суду Миколаївської області від 12.09.2011 р. по справі № 5016/2592/2011 (1/149) змінити частково, виклавши пункт другий резолютивної частини цього рішення наступним чином:

«2. Стягнути з Приватного підприємства «БАЯ»(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, ідентифікаційний код 32283343) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»(04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) 907 621,36 грн. заборгованості по кредитному договору, 9076,21 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»(04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) на користь Приватного підприємства «БАЯ»(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, ідентифікаційний код 32283343) 45,37 грн. держмита за апеляційний розгляд справи.

Накази доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Наказ, виданий 27 вересня 2011 року господарським судом Миколаївської області № 5016/2592/2011 (1/149) вважати таким, що втратив чинність.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддяО.Л. Воронюк

СуддяМ.А. Мирошниченко

Повна постанова складена 31.10.2011 р.