Постанова № 18985655, 27.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2011 р.Справа № 5024/1046/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Суддів:Воронюка О.Л. Мирошниченка М.А. При секретарі:Хом'як О.С.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 629 від 24.10.2011 р.

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури Херсонської області: не зявився

від Державної екологічної інспекції в Херсонській області: не зявився

від Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства: не зявився

від ДП „Каховське лісове господарство”: ОСОБА_1 доручення за вих. № 389 від 04.07.2011 р.

від Фірми „Plazamix Ltd”: ОСОБА_2 довіреність б/н від 11.10.2010 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

на рішення господарського суду Херсонської області

від 09.09.2011 р.

по справі № 5024/1046/2011

за позовом: Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

до відповідачів:

1)Державного підприємства „Каховське лісове господарство”

2)Фірми „Plazamix Ltd”, Clarence Thomas Building, Pasea Estate

про визнання недійсним контракту № 11-2011 від 30.03.2011 року

ВСТАНОВИЛА:

03 червня 2011 року заступник прокурора Херсонської області в інтересах Державної екологічної інспекції в Херсонській області і Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся до господарського суду із позовом до Державного підприємства «Каховське лісомисливське господарство (далі ДП «Каховське лісомисливське господарство») та до фірми zamix Ltd»(Британські Віргінські Острови) про визнання недійсним контракту № 11-2011 від 30.03.2011 р., укладеного між ДП «Каховське лісомисливське господарство»та фірмою Ltd», щодо купівлі деревини для технологічних потреб, а також про зобовязання фірми amix Ltd»повернути ДП «Каховське лісомисливське господарство»188 куб.м необробленої деревини, а останнього повернути фірмі «Plazamix Ltd»вартість 188 куб.м цієї деревини.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.09.2011 р. (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, заступник прокурора Херсонської області в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки у відповідності до ст. 377 ГК України та Положення про організацію і проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджене наказом Державного комітету лісового господарства України від 09.02.2007 р. № 42, реалізація необробленої деревини повинна здійснюватися через аукціони та покупцями якої можуть бути українські виробники, й тільки якщо її реалізація неможлива, така деревина виставляється на експорт за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні. Зазначені приписи сторонами оспорюваного контракту не дотримані. Апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на листи Державного агентства лісових ресурсів України щодо недоцільності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини є безпідставними, тому що ці листи не є нормативно-правовим актом, носять інформаційно-рекомендаційній характер і не є обовязковими до виконання.

В запереченнях на апеляційну скарги від 17.10.2011р. представник фірми Ltd»ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Херсонської області відмовити за необґрунтованістю, рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011 р. залишити в силі.

В відзиві на апеляційну скаргу № 670 від 26.10.2011 р. ДП «Каховське лісомисливське господарство»просить судове рішення від 09.09.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивачів і прокуратури в судове засідання не зявилися, хоча учасники процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 377 Господарського кодексу України зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

У статті першої Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначено, що зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно до ст. 2 цього Закону суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема, такими принципами: 1. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва,що полягає у: праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України. 2. Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками. 3. Принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України, а також забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України (ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Частиною 5 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Аналогічне положення міститься у ч. 3 статті 382 ГК України.

Стаття 215 ЦК Українипередбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та іззастосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2011 року між ДП «Каховське лісомисливське господарство»та фірмою Ltd»(Британські Віргінські Острови) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 11-2011, згідно з умовами якого ДП «Каховське лісомисливське господарство»зобов`язалось у другому кварталі 2011 року продати фірмі Ltd» на умовах СРТ (згідно з Інкотермс 2000) деревину для технологічних потреб в кількості 1000 куб.м за ціною 24 долари США за 1 куб.м.

Заступник прокурора Херсонської області у позовній заяві вказує на те, що договір виконаний сторонами частково, а саме ДП «Каховське лісомисливське господарство»передано фірмі Ltd»188 куб.м необробленої деревини. Натомість доказів цього позивачем не надано. Не містять матеріали справи й доказів щодо перерахування фірмою lazamix Ltd»вартості 188 куб.м цієї деревини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що приписи Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 09.02.2007 р. № 42, якими обґрунтовані позовні вимоги, не можуть застосовуватися до даного спору у звязку з тим, що його норми регламентують правовідносини, які виникають між вітчизняними субєктами господарювання, тоді як фірма Ltd»не є резидентом України. Також місцевий господарський суд вказав на підтвердження відсутності обовязку щодо проведення аукціонів з продажу деревини лісомисливськими господарствами Херсонської області, виходячи з листів Державного агентства лісових ресурсів України від 26.01.2010 р. № 04-04/209, від 22.11.2010 р. № 04-04/5700, від 06.06.2011 р. № 04-04/3329 щодо недоцільності проведення аукціонів, а також розяснень цього Агентства від 03.08.2011 р. за № 12-04/4533.

Виходячи з приписів ст. ст. 377, 382 ГК України, ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якими визначено, що зовнішньоекономічна діяльність регулюється виключно законами, а також відсутність законодавчого обмеження укладання зовнішньоекономічних угод з продажу деревини, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Посилання заступника прокурора Херсонської області на Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини від 09.02.2007 р. № 42, судова колегія вважає безпідставними.

З метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею потреб вітчизняних деревообробних підприємств, наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 року № 42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 р. за № 164/13431 затверджене Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини.

Згідно з п. 1.2. Положення від 19.02.2007 р. № 42 реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.

Водночас, у пункті 1.6 цього Положення встановлено, що учасниками аукціону є продавець та покупець. При цьому, покупець - суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

У пункті 1.5 згаданого Положення, яким обґрунтовує свої доводи апелянт, не передбачено те, що тільки якщо реалізація деревини неможлива, така деревина виставляється на експорт.

Судова колегія вважає таке тлумачення апелянтом вказаного пункту досить вільним та не заснованим на чинному законодавстві, оскільки у зазначеній нормі та взагалі у всьому Положенні не міститься будь-яких застережень щодо експорту або зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, цим Положенням фактично регулюються правовідносини із придбання деревини на аукціонах, які виникають між вітчизняними субєктами господарювання, резидентами України, а відтак, це Положення жодним чином не унормовує права та обовязки, які виникають на підставі зовнішньоекономічної діяльності, що виключає застосування його норм до даного спору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Судова колегія погоджується із твердженням апелянта про те, що листи Державного агентства лісових ресурсів України носять інформативний характер та не мають силу нормативного акту.

Проте, Держлісагентство України входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за додержанням законодавства з ведення лісового господарства, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Отже, його листи можуть вважатися розясненнями, які у сукупності з іншими доказами, зібраними по справі, підлягають оцінці судом згідно до положень ст. 43 ГПК України.

До того ж, основним мотивуванням суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні є неможливість застосування Положення від 19.02.2007 р. № 42 до правовідносин, що виникли із зовнішньоекономічній діяльності, одним із учасників якої є юридична особа - нерезидент України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011 р. по справі № 5024/1046/2011 без змін.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддяО.Л. Воронюк

СуддяМ.А. Мирошниченко

Повна постанова складена 31.10.2011 р.