Постанова № 18985515, 04.10.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 року Справа № 5005/3796/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача)

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання: Алексєєв О.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2, головний спеціаліст, довіреність №7/11-197 від 22.02.11;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 22.08.11;

прокурор у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство залізничного транспорту” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 5005/3796/2011

за позовом прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство залізничного транспорту”, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору

та за зустрічним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство залізничного транспорту”

до Дніпропетровської міської ради

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.03.2002 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 5005/3796/2011 (суддя Рудь І.А.) первісний позов задоволено. Внесено зміни до п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 20.03.2001 року, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та відповідачем, виклавши його в такій редакції:

“3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України”.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що договір в частині умов щодо розміру орендної плати не відповідає положенням чинного Податкового кодексу України та відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України за рішенням суду може бути змінено.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд послався на те, що наявність правочину, що тягне перехід права власності на обєкт нерухомості, є підставою для переходу права на землю, що має відбуватися у встановленому законом порядку.

Відповідачем не було здійснено розірвання договору за взаємною згодою сторін, не надано належних доказів звернення до Дніпропетровської міської ради з пропозицією розірвати договір.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права

Зазначає, що будівлі та споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, відповідно до договору купівлі-продажу були продані відповідачем Закритому акціонерному товариству “Дніпрометалсервіс”. В звязку з цим відповідач подав позивачу нотаріально посвідчену заяву про вилучення земельної ділянки та передачу її новому власнику. Відповідач фактично позбавлений прав землекористування та відповідно до законодавства (Земельного кодексу України, Закону України “Про оренду землі”) має підстави для припинення дії договору оренди.

Просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні первісного позову відмовити. Зустрічний позов задовольнити та стягнути на користь відповідача понесені судові витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає, що ч.1 ст.32 Закону України “Про оренду землі” встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки. Зазначені відповідачем підставі у вказаній нормі відсутні. Відповідач звертався до позивача з заявою про вилучення земельної ділянки та надання її на умовах оренди новому власнику нерухомого майна, що на цій ділянці знаходиться. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор повторно у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122, площею 1,9167 га. для фактичного розміщення виробничих будівель та споруд (а.с.7-9).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 22.10.2009 року, укладеного між відповідачем та ЗАТ “Дніпрометалсервіс” належні підприємству відповідача будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. .Героїв Сталінграда, 122, розміщені на земельній ділянці площею1.9167 га. перейшли у власність до нового покупця (а.с.28).

Відповідно до ст.141 ЗК України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою.

З витребуваних апеляційним судом доказів, а саме електронних реєстраційно-контрольних карток, вбачається, що відповідач 02.12.2009 року звернувся з заявою про вилучення земельної ділянки, а новий власник 09.09.2009 року звернулося до позивача з заявою про укладання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122.

Відміток про наявність відповідей чи будь-яких рішень щодо зазначених заяв, у картках не має. З відзиву на апеляційну скаргу, що надав позивач, вбачається, що відомості про виконання заяв у міській раді відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України “Про оренду землі” до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ч.1 ст.31 цього Закону договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Частиною першою статті 32 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Колегія суддів вважає, що викладені вище обставини справи та положення норм ч.3 ст. 7 та ч.1 ст.31 Закону України “Про оренду землі” і є саме тими обставинами, на підставі яких позивач за зустрічним позовом має право на розірвання договору у судовому порядку. В звязку з цим, підстави для внесення до договору змін в частині визначення розміру орендних платежів, що є предметом первісних позовних вимог, відсутні.

Оскільки господарський суд при вирішенні спору надав невірну оцінку фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити. В задоволенні первісного позову відмовити. Зустрічні позовні вимоги задовольнити та розірвати спірний договір. Відповідно до ст.49 ГПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 5005/3796/2011 скасувати.

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.03.2002 року, укладений між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Підприємство залізничного транспорту”, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського територіального округу ОСОБА_3, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 01.04.2002 року за № 1814.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (пр. Карла Маркса, 75, м. Дніпропетровськ, 49011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство залізничного транспорту” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122, МФО 305437, код ЄДРПОУ 31543808) державне мито за подачу позову в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (пр. Карла Маркса, 75, м. Дніпропетровськ, 49011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство залізничного транспорту” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122, МФО 305437, код ЄДРПОУ 31543808) державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 42 грн. 50 коп.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л. М. Білецька

Суддя: І. В. Тищик

Підписано в повному обсязі 17.10.2011 року.