Рішення № 18985219, 24.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2011 р.Справа № 20/5025/1629/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно будівельний сервіс „ПРІОРІТЕТ” м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с. Нова Синявка Старосинявського району

про стягнення 188242,76 грн., з яких 131355,30 грн. заборгованості, 56887,46 грн. збитків

Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за дорученням від 08.10.2010р.

відповідача : не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 188242,76 грн., з яких 131355,30 грн. заборгованості, 56887,46 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2011р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 20/5025/1629/11. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем ТзОВ „Синявські граніти” умов договору відповідального зберігання від 27.02.2009р..

В ході розгляду справи сума боргу не змінилась.

В судові засідання 04.09.2011р. та 24.09.2011р. відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Позивач протягом червня вересня 2009 року поставив відповідачу залізобетонні вироби, що підтверджуються видатковими накладними №А6-0867 від 24.06.09р. на суму 54372,03 грн., №А6-0868 від 24.06.09р. на суму 108744,06 грн., №А6-0869 від 25.06.2009р. на суму 54372,03 грн., №А6-0870 від 30.06.09р.на суму 54372,03 грн., №А9-0886 від 28.09.09р. на суму 1821,14 грн. на загальну суму 273681,29 грн.

Відповідач згідно накладних № 64 від 30.05.09р. на суму 65513,99 грн. та №142 від 30.09.09р. на суму 76812,00 грн. поставив позивачу щебінь фракції 5*20, всього на загальну суму 142325,99 грн.

За отриману продукцію відповідач з позивачем в повному обємі не розрахувався.

Станом на 01.10.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 131355,30 грн.

19.10.2010р. на адресу відповідача була направлена вимога №69 про сплату боргу, яка залишена без відповіді та задоволення.

27 лютого 2009р. відповідно до накладної №9 відповідачем було відпущено позивачу щебінь фракції 20*40 в кількості 689,545 тн. на суму 56887,46 грн.

27 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пріоритет” (Депонент) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с. Нова Синявка, Старосинявського району (Виконавець) укладено договір відповідального зберігання №б/н.

Відповідно до умов п. 1 договору №б/н Депонент - позивач передає, а у строк не пізніше 16 серпня 2010р. передає, а відповідач Виконавець приймає на відповідальне безоплатне зберігання майно у вигляді щебеневої продукції. Депонент передає майно Виконавцю згідно акту прийому передачі, який невідємною частиною цього договору.

27.02.2009р. позивачем щебінь фракції 20*40 в кількості 689,545 тн. на суму 56887,44 грн. переданий відповідачу на відповідальне зберігання, що підтверджується договором відповідального зберігання та актом прийому передачі №1 від 27.02.2009р.

Згідно до п.2.1.3 договору Виконавець зобовязаний повернути майно Депоненту по першій вимозі.

19.10.2010р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу №68 про повернення майна з відповідального зберігання, а саме щебінь 20*40 у кількості 689,545 тн. на суму 56887,46 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду справи відповідач майно не повернув та з позивачем не розрахувався на суму 131355,30 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 131355,30 грн. та збитків в сумі 56887,46 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за накладними №А6-0867 від 24.06.09р. на суму 54372,03 грн., №А6-0868 від 24.06.09р. на суму 108744,06 грн., №А6-0869 від 25.06.2009р. на суму 54372,03 грн., №А6-0870 від 30.06.09р.на суму 54372,03 грн., №А9-0886 від 28.09.09р. на суму 1821,14 грн. поставив відповідачу залізобетонні вироби на загальну суму 273681,29 грн.

Відповідач вказану продукцію отримав, проте оплату останньої провів частково на суму 142325,99 грн., що підтверджується накладними № 64 від 30.05.09р. на суму 65513,99 грн. та №142 від 30.09.09р. на суму 76812,00 грн. на поставку позивачу щебінь фракції 5*20.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 131355,30 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог, щодо стягнення 56887,46 грн. збитків, судом враховується наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

27 лютого 2009р. згідно накладної №9 відповідачем було відпущено позивачу щебінь фракції 20*40 в кількості 689,545 тн. на суму 56887,46 грн., який відповідно до договору відповідального зберігання №б/н укладеного між сторонами залишено на зберігання у відповідача, що підтверджується актом прийому передачі №1 від 27.02.2009р. .

Вимога позивача про повернення майна з відповідального зберігання або вартості зазначеного майна залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитор, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо відшкодування вартості придбаного щебеня фракції 20*40 в кількості 689,545 тн. на суму 56887,46 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно будівельний сервіс „ПРІОРІТЕТ” м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с. Нова Синявка Старосинявського району про стягнення 188242,76 грн., з яких 131355,30 грн. заборгованості, 56887,46 грн. збитків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (с. Нова Синявка Старосинявського району, вул. Івана Франка,9, код 32987356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно будівельний сервіс „ПРІОРІТЕТ” (м. Хмельницький, вул. Чорновола,31, код 34971620) - 131355,30 грн. (сто тридцять одна тисяча триста пятдесят пять гривень 30 коп.) заборгованості, 56887,46 грн. (пятдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 46 коп.) збитків, 1882,43 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривни 43 коп.) витрати по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяС.В. Гладій

Віддруковано 3 примірники:

1- позивачу,

2- відповідачу,

3- до справи.