Рішення № 18984790, 20.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2011 Справа № 8/4-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Формет", м. Одеса,

до підприємства "Скирда", м. Херсон,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв,

про стягнення 105121 грн. 50 коп. за договором поставки,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 - юрист, довіреність від 18.10.2011р.;

відповідача - не прибув;

третьої особи - не прибув.

За наслідками повторного автоматичного розподілу, справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В. (розпорядження № 186 від 22.08.2011 р.).

Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог, а саме: від січня 2011 р. (заява про збільшення розміру позовних вимог на а. с. 58-59, том справи 1); від 17.02.2011 р. (заява про зменшення розміру позовних вимог на а. с. 80-81, том справи 1), від 28.02.2011 р. (заява про збільшення розміру позовних вимог на а. с. 97-98, том справи 1), просить стягнути з відповідача 87068грн.80коп. основного боргу, 4964грн.90коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2031грн.90коп. з урахуванням 3% річних, 11055грн.90коп. пені, відповідно до умов договору поставки від 05.03.2010 року № 34.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням змін розміру позовних вимог.

Представник відповідача, повідомленого про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, у судових засіданнях, які відбулись 06.09.11 р., 04.10.11 р., представник відповідача надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. Дійсно між ДП «Формет»та ПП «Скирда»був укладений договір купізлі - продажу. Але договір був укладений 03.03.2010 року та суттєво відрізняється від договору, який ДП «Формет»надало до суду. Відповідно до умов договору від 03.03.2010 року ДП «Формет»здійснило поставку товару ПП «Скирда», а ПП «Скирда», відповідно до умов договору, повністю розрахувалось за поставлений товар відповідно до платіжних доручень: 05.03.2010 року на суму 28440 гривень, 14.05.2010 року на суму 20323 гривень, 21.06.2010 року на суму 45000 гривень. На даний час платіжні доручення не збереглись. Відповідно до умов договору № 34 від 03.03.2010 року укладеного між ДП «Формет»та ПП «Скирда»ДП «Формет»було здійснено поставку товару (двері та дверні полотна) ПП «Скирда»5 березня 2010 року. Товар було відвантажено двома партіями: одна партія товару на сумму 94803, 40 грн. в м. Миколаїв, друга партія товару на сумму 94803, 40грн. в м. Н.Каховка Херсонської області. Таким чином, як стверджує відповідач, загальна вартість поставленого товару від ДП «Формет»ПП «Скирда»становить 189606, 80грн. ПП «Скирда»сплатила за поставлений товар ДП «Формет»(згідно з банківських виписок руху коштів по рахунку ПП «Скирда») суму 160763 грн.: 04.03.2010 року - 8440 грн., 13.05.2010 року - 20323 грн., 18.06.2010 року - 132000 грн. Залишок неоплаченого товару становив 28843,8 грн., але в зв'язку з тим, що частина поставленого товару виявилась неякісною ПП «Скирда»здійснила повернення нереалізованого товару на суму 33097 грн. ДП «Формет»26.06.2010 року через перевізника ФОП «ОСОБА_1.». Як стверджує відповідач, після розвантаження товару на ДП «Формет»останні прийняли товар, але відмовились підписати накладні повернення мотивуючи це відсутністю уповноваженої особи. В подальшому, як стверджує відповідач, накладні на повернення з ДП «Формет»до ПП «Скирда»повернені так і не були.

Третя особа на стороні відповідача, повідомлена про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмове клопотання (а. с. 134, том справи 1) про розгляд справи без її участі. У відзиві на позовну заяву викладає обставини надання відповідачу транспортних послуг з перевезення вантажів.

Провадження по справі зупинялось на період з 10.03.2011 р. по 25.08.2011 р. у зв'язку з призначення та проведенням по справі технічної експертизи документів. Відповідно до висновку експерта № 1457 від 08.08.2011 р. (а. с. 89-92, том справи 2), Відбитки печатки ДП «Формет»на товаро-транспортних накладних № 02 АБЕ від 26.06.2010 р. та накладних на повернення товару № 9102/02260, № 9102/02261 від 25.06.2010 p., нанесені рельєфним кліше, виготовленим фотополімерним способом. Дані відбитки нанесені не печаткою ДП «Формет»вільні зразки відбитків якої надані для дослідження. Фрагменти товаро-транспортних накладних № 02 АБЕ від 26.06.2010 р. та накладних на повернення товару № 9102/02260, № 9102/02261 від 25.06.2010 p., виконувались в наступній послідовності: спочатку на папір були нанесені відбитки печаток, потім надруковані форми товаро-транспортних накладних та накладних на повернення товару, а за тим були внесені рукописні записи та підписи уповноважених осіб. Вирішити питання про час нанесення відбитків печатки ДП «Формет»на товаро-транспортні накладні № 02 АБЕ від 26.06.2010 р. та накладні на повернення товару № 9102/02260, № 9102/02261 від 25.06.2010 р. не представилось можливим по причинам, викладеним в дослідній частині.

Відповідач проти зазначеного висновку експертизи заперечує та заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи тих же документів. Вказане клопотання залишене судом без задоволення у зв'язку з наведеними нижче обставинами.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

05 березня 2010 року між Дочірнім підприємством «Формет»(далі - Позивач) та ПП «Скирда»(далі - Відповідач) був укладений Договір № 34 поставки товару (далі -Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача, а Відповідач прийняти та сплатити товар на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 7.5. Договору оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Вартість поставленого Позивачем Відповідачеві товару за вищевказаним Договором становить 180 831,80 грн. Поставка товару на вказану суму підтверджується накладними:

№ 030505 від 05 березня 2010 р на суму 94 803,4 грн.;

№ 030506 від 05 березня 2010 р на суму 94 803,4 грн.;

№ 040701 від 08 квітня 2010 р. 54 980 грн.;

№ 040702 від 08 квітня 2010 р. 62 560 грн.;

№ 040703 від 08 квітня 2010 р. 50 970 грн.;

№ 040704 від 08 квітня 2010 р. 57 795 грн.

Як вбачається з виписок по особистому рахунку дочірнього підприємства «Формет», приватним підприємством «Скирда»було сплачено:

станом на 04.03.2010 р. - 28840 грн.;

станом на 14.05.2010 р. - 20323 грн.;

станом на 21.06.2010 р. - 45000 грн.

Всього було перераховано грошових коштів на суму 93763 грн. Відповідачем була здійснена оплата не в повному обсязі, заборгованість перед Позивачем становить 87068,80грн.

Відповідно до умов пункту 8.1. Договору, у випадку невиконання або невідповідного виконання Відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару Позивач має право стягнути з Відповідача штрафну неустойку у розмірі 0,2% від вартості неоплаченого вчасно товару за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 11055,90грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 4964,90грн. та 2031,90грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до положень ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в ході судового розгляду справи не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається у своїх запереченнях проти позову, оскільки наявність печаток на товарно-транспортних накладних не може свідчити про їх (ТТН) підписання уповноваженою на отримання товарно-матеріальних цінностей особою. Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають ТТН обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом. Загальна процедура оформлення ТТН при перевезеннях на договірних засадах регламентована пунктами 11.5-11.10 Правил. Відповідно до зазначених вимог ТТН виписує замовник (вантажовідправник). ТТН виписується в кількості не менше чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується підписом і при необхідності печаткою (штампом) вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом, а в разі потреби також печаткою або штампом, вантажоодержувача, передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-суб'єкту господарювання). Не приймається судом до уваги посилання відповідача у якості доказу відсутності боргу перед позивачем на те, що спірні правовідносини регулюються іншим договором, укладеним сторонами 03.03.10 р., оскільки кількість та вартість поставленого та повернутого товару підтверджується відповідними товарно-транспортними та видатковими накладними і довіреностями.

За вказаних обставин, позовні вимоги, з урахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог, а саме: від січня 2011 р. (заява про збільшення розміру позовних вимог на а. с. 58-59, том справи 1); від 17.02.2011 р. (заява про зменшення розміру позовних вимог на а. с. 80-81, том справи 1), від 28.02.2011 р. (заява про збільшення розміру позовних вимог на а. с. 97-98, том справи 1), підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Господарським судом не приймається відмова позивача від частини позовних вимог щодо стягнення штрафної неустойки у розмірі 0,2% в сумі 52351,61грн., відповідно до заяви від 09.03.2011 р., підписаної представником позивача ОСОБА_3, оскільки відповідно до виданої останній позивачем довіреності від 25.01.2011 р. (а. с. 67, том 1) зазначений представник не уповноважений на вчинення відповідної процесуальної дії. Крім того, відповідно до положень ст.. 549 ЦК України та умов п. 8.1. Договору штрафна неустойка, яка зазначена у первісній позовній заяві фактично є пенею, а не штрафом, і розмір пені позивачем зменшено до суми 11055,90грн. відповідно до наданих йому ст.. 22 ГПК України процесуальних прав. Не приймається судом до уваги і заява представника позивача від 09.03.2011 р. (заява про зміну предмету позову на а. с. 136, том справи 1), оскільки фактично предмет позову в частині вимоги про стягнення пені (штрафної неустойки) не змінюється, за винятком розміру останньої.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Скирда" (ідентифікаційний код - 33726348, адреса - 73034, місто Херсон, Миколаївське шосе, 5 км) на користь Дочірнього підприємства "Формет" (ідентифікаційний код 32539841, адреса 65005, місто Одеса, вул. Мельницька, 28-А) 87068грн.80коп. основного боргу, 4964грн.90коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2031грн.90коп. з урахуванням 3% річних, 11055грн.90коп. пені, 1051грн.20коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "02" листопада 2011 р.