Рішення № 18984332, 11.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1987/11

За позовом Публічного акціонерного товариства “АЕС Рівнеобленерго”

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення в сумі 5 346 грн. 58 коп.

суддя Войтюк В.Р.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., представник (довіреність № 54 від 13.05.2011р.);

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використану електроенергію в сумі 5 346 грн. 58 коп. та 491 грн. 86 коп. пені.

У судовому засіданні 11 жовтня 2011 року представник позивача зазначив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вірне найменування позивача Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго", позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

25.12.2008р. року між ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” - постачальником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - споживачем укладено договір № 15405198 про постачання електричної енергії та додатки до нього (надалі в тексті - договір) (а.с. 11-18). Рішенням зборів акціонерів назва ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” змінена на ПАТ “АЕС Рівнеобленерго” відповідно до вимог закону України “Про акціонерні товариства”. ПАТ “АЕС Рівнеобленерго” є правонаступником всіх прав та обовязків ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”.

Відповідно до пунктів 2.2.2., 2.3.3., 8.1 договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію відповідно до умов договору, а останній зобовязався своєчасно та в повному обсязі оплачувати використану електроенергію.

У відповідності до пункту 2.3.3. Договору споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до Договору “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків”.

Відповідно до пункту 1 Додатку № 4 розрахунковий період - період часу, який починається в 00-00 год. 16 числа кожного місяця і триває до 00-00 год. 16 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії.

Згідно пункту 2 Додатку № 4 покази засобів обліку відповідно до переліку обєктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця та вибірково контролюються постачальником.

Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників .

У відповідності до пункту 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів па відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком № 4 Договору “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків”.

В порушення п.2.5. договору, відповідач, звільняючи в 2010 році займане приміщення не повідомив за 20 діб про це постачальника електроенергії та не сплатив платежі.

З травня по червень 2010 року заборгованість відповідача за фактично спожиту активну та реактивну спожиту електроенергію становить 5 346 грн. 58 коп.

18.01.2011р. позивачем направлялася відповідачу претензія (а.с. 28) з вимогою оплати заборгованості за електроенергію. Дана претензія залишене відповідачем без задоволення та відповіді.

Згідно пункту 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.3. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем на підставі вказаного пункту нараховано відповідачу пеню за період з 01.03.2011р. по 01.09.2011р. в сумі 491 грн. 86 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За умовами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений в законі може бути збільшений у договорі.

Суд зазначає що відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»№ 01-8/211 від 07.04.2008р. передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.

Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Таким чином, враховуючи положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” суд стягує пеню в сумі 417 грн. 77 коп.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 346 грн. 58 коп. заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію та 417 грн. 77 коп. пені підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на договорі та законі, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “АЕС Рівнеобленерго” (33000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 5 346 грн. 58 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 417 грн. 77 коп. пені, 100 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 74 грн. 09 коп. пені.

Суддя Войтюк В.Р.

Рішення підписане суддею "11" жовтня 2011 р.