ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/22121.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі філіалу «Кабельні мережі»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Оранж»
Простягнення 33094,80 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивачаОСОБА_1, довіреність № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011р.
від відповідача не зявився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі філіалу «Кабельні мережі»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Оранж»(далі - відповідач) про стягнення 33094,80 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 4317/20629-1/26319 від 15.04.2008р.
Ухвалою суду від 25.08.2011р. порушено провадження у справі № 1/221 та призначено розгляд на 19.09.2011 р.
19.09.2011р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 21.10.2011, у звязку з відсутністю представника відповідача.
21.10.2011 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 15.07.2011р., а саме: 01021, м.Київ, вул. Михайла Грушевського 28/2, н/прим. 43.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4317/20629-1/26319 від 15.04.2008 р. про приєднання до електричних мереж, на підставі якого позивач зобовязався здійснити приєднання та підключення електроустановок відповідача до своїх електричних мереж після виконання відповідачем технічних умов, розроблення та узгодження проектної документації та укладення замовником договору про постачання електричної енергії, а відповідач в свою чергу, зобовязався здійснити оплату послуг за приєднання згідно з розрахунком (п.п.1.1, 1.2 договору).
У відповідності до п.1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ № 1137 від 14.12.2005 (далі ППЕЕМ), приєднання електроустановки це надання власником мереж послуги замовнику із створення технічної можливості здійснення передачі у точку приєднання до електроустановки замовника відповідної потужності електроенергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності.
Відповідно до п.2.1 договору позивач зобовязаний здійснити підключення електроустановки відповідача до своїх електричних мереж протягом 5 робочих днів після виконання останнім вимог п.2.2 договору, прийняття електроустановки та оформлення акта допуску на підключення електроустановки відповідача.
Позивач взяті на себе зобовязання виконав, а саме здійснив підключення електроустановки відповідача, за адресою: м.Київ, вул. Патріса Лумумби 16, до своїх електричних мереж протягом встановленого у п.2.1 договору, строку що підтверджується актом допуску до експлуатації електроустановок споживача 27.08.2008 № 0502000136.
Згідно п.1.8 Методики питому вартість приєднання визначено на підставі умовної грошової оцінки у поточних цінах (умовної оціночної вартості) електричних мереж електропередавальних організацій, які здійснюють діяльність на закріпленій території за адміністративно-територіальним поділом України, віднесеної до одиниці потужності трансформаторів ПС.
Відповідно до п.3.1 договору плата за приєднання електроустановок позивача визначається у розрахунку, наданому відповідачу, складеному на підстав узгодженої проектної документації та відповідно до Методики та ППЕЕМ.
Позивачем у відповідності з Методикою була розрахована вартість послуг за приєднання до електричних мереж (додаток №4 до договору) та здійснено підключення електроустановки відповідача до електричних мереж, що підтверджується актом допуску до експлуатації електроустановок споживача від 27.08.2008 № 0502000136 та договором про постачання електричної енергії № 71979 від 01.10.2008р.
Додаток №4 до договору про приєднання до електричних мереж був підписаний відповідачем без розбіжностей та отриманий ним 08.07.2008 (що підтверджується відміткою представника відповідача на останньому аркуші додатку №4 про його отримання та підписом).
Пунктом 3.2 договору передбачено обовязок відповідача здійснити оплату послуг за приєднання електроустановок до електромереж позивача протягом 20 робочих днів після одержання розрахунку, однак не пізніше ніж за 20 робочих днів до підключення електроустановок відповідача.
Проте відповідач, оплату за отримані послуги не провів.
09.08.2011 позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою погасити наявну заборгованість у розмірі 33094,80 грн.
Відповідач за отримані послуги не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 33094,80 грн., яку останній просив суд стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Станом на день подачі позову суду відповідач за отримані послуги не розрахувався, доказів відсутності заборгованості не надав.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за отримані від позивача послуги доведена матеріалами справи.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 330,95 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..
Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Оранж»(02160, м.Київ, вул. Михайла Грушевського 28/2, н/прм. 43, код ЄДРПОУ 34527972) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Філіалу «Кабельні мережі»(01001, м.Київ, пл. Івана Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 33094 (тридцять три тисячі девяносто чотири) грн. 80 коп. заборгованості, держмито в розмірі 330 (триста тридцять) грн. 95 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 25.10.2011р. )
Судове рішення № 18984243, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1/221. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: