Рішення № 18984187, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/37017.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники сторін: не зявились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості в сумі 4949,62 грн. з них основного боргу 3688,92 грн., пені 281,98 грн., втрат від інфляції 169,69 грн., 3% річних 71,25 грн. та 20% штрафу 737,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 1т77 від 29 листопада 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9.09.2011 року прийнята до розгляду позовна заява, порушено провадження у справі, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, розгляд справи призначений на 29.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011р. розгляд справи у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 17.10.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 1т77товару (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає Покупцю товар відповідно до наданого Покупцем замовлення, а Покупець своєчасно приймає та проводить розрахунок за отриманий товар.

Позивач зазначив, що в листопада 2010 року Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 18306,66 грн.

Позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, при цьому частково повернув товар на суму 14617,74 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 3688,92 грн., тобто 18306,66 грн. 14617,74 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 19.02.2011р. направив на адресу відповідача претензію-вимогу № 146 про сплату боргу за Договором на суму 3688,92 грн. (копія претензії міститься в справі).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Покупець, після часткового повернення товару, в установленому Договором порядку та в передбачений Договором строк неповернутої частини товару не оплатив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник передає Покупцю товар відповідно до наданого Покупцем замовлення, а Покупець своєчасно приймає та проводить розрахунок за отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 18306,66 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4017 від 30.11.2010р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а Покупець отримав відповідний товар, що підтверджується його підписом на відповідній видатковій накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень р. 5 Договору розрахунок за отриманий від Постачальника товар здійснюється Покупцем в національній валюті України, будь-яким зручним для сторін способом, не забороненим чинним законодавством України.

Покупець оплачує вартість товару за договором на умовах відстрочення платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з дня отримання продукції Покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи Покупець частково повернув товар на суму 14617,74 грн., що підтверджується видатковою накладною на повернення від покупця № 24 від 25.01.2011р. (копія накладної міститься в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9.09.2011р. позивача було зобовязано надати суду довідку, що підтверджує несплату суми, заявленої до стягнення за поданим позовом на час розгляду справи.

Так, на виконання вимог ухвали господарського суду позивачем було представлено довідку б/н, зі змісту якої вбачається, що станом на 29.09.2011 року заборгованість за Договором в розмірі 3688,92 грн. Покупцем на рахунок Продавця не проведена (копія довідки міститься в справі).

На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 9.09.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на жовтень 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 3688,92 грн. (сума неоплаченого товару), з розрахунку: 18306,66 грн. (сума поставленого товару) 14617,74 грн. (сума частково поверненого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за несвоєчасний розрахунок за отриманий товар Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.3. Договору поставки за необґрунтовану відмову оплатити поставлений товар або ухилення від оплати партії товарів Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 20% суми від оплати якої Покупець відмовився або ухилився.

Зважаючи на те, що поставка товару відбулася 30 листопада 2010 року, а кінцевий строк розрахунку за товар у відповідності до п. 5.2. Договору спливає після спливу 14 календарних днів з дня отримання товару, суд дійшов висновку, що днем початку нарахування штрафних санкцій, 3% річних та втрат від інфляції є - 14.12.2010р., тобто перший день після спливу 14 календарних днів з дня отримання товару Покупцем.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати отриманого по видатковій накладній товару за період з 14.12.2010р. по 14.06.2011р. в розмірі 281,98 грн. та штрафу в сумі 737,78 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають за період з 14.12.2010р. по 9.08.2011р. - 3% річних в сумі 71,25 грн. та за період з січня 2011 року по серпень 2011 року втрат від інфляції в сумі 169,69 грн., з розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.01.2011 - 01.08.20113688.921.046169.693858.61

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: : 03148, АДРЕСА_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс»(ідентифікаційний код: 35063305, адреса: 02002, м. Київ, вул. Каховська, 60, Свідоцтво платника ПДВ 100246419, ІПН 350633026533, р/р 26003060429390, в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 3688,92 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 92 копійки), пені 281,98 грн. (двісті вісімдесят одну гривню 98 копійок), втрат від інфляції 169,69 грн. (сто шістдесят девять гривень 69 копійок), 3% річних 71,25 грн. (сімдесят одну гривню 25 копійок), 20% штрафу 737,78 грн. (сімсот тридцять сім гривень 78 копійок) та судові витрати в сумі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 24.10.2011р.