Рішення № 18984073, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/23417.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс”

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Закрите акціонерне товариство “Беарс”

третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ініціатива ОМГ”

третя особа 3: Товариство з обмеженою відповідальністю “Беарс Логістік Центр”

третя особа 4: ОСОБА_1

третя особа 5: Товариство з обмеженою відповідальністю “Б2Б-Транс”

третя особа 6: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

третя особа 7: Компанія Balsby Investments Limited

третя особа 8: Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектний інститут “Промагропроектбудсервіс”

третя особа 9: Товариство з обмеженою відповідальністю “АРНІ”

третя особа 10: Товариство з обмеженою відповідальністю “БМБ Маргарин”

про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 представник за довіреністю

від відповідача 1: ОСОБА_4. представник за довіреністю

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

від третьої особи 3: не з`явився

від третьої особи 4: не з`явився

від третьої особи 5: не з`явився

від третьої особи 6: не з`явився

від третьої особи 7: не з`явився

від третьої особи 8: не з`явився

від третьої особи 9: не з`явився

від третьої особи 10: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання простого векселя від 17.07.2009р. серії АА № 0141567 номінальною вартістю 45838594,67 млн. грн., строк платежу по предявленню, але не раніше 01.03.2010р. таким, що не підлягає оплаті Відкритим акціонерним товариством “Укрпромпроектбудсервіс”.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при оформлені заборгованості оспорюваним векселем між відповідачем 1 та відповідачем 2 не було дотримано порядку, що встановлений законом, оскільки вексель було емітовано відповідачем 1 в рахунок погашення заборгованості за придбані у відповідача 2 цінні папери згідно Договору купівлі-продажу; укладання Договору купівлі-продажу та видача векселя призвело до збільшення суми кредиторських вимог відповідача 2 на 45838594,67 грн., чим було безпосередньо порушено право позивача та інших кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/234, розгляд справи призначено на 16.08.2010р.

В судовому засіданні 16.08.2010р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 30.08.2010р. та ухвалою суду від 16.08.2010 витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ “Беарс”, ТОВ “Ініціатива ОМГ” та продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 30.08.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 31.08.2010.

31.08.2011 через канцелярію суду від відповідача 1 по справі надійшла заява про відвід судді Грєхової О. А.

Ухвалою суду від 31.08.2010 заяву відповідача 1 про відвід судді Грєхової О. А. залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2010р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ “Беарс Логістік Центр”, ОСОБА_1., ТОВ “Б2Б-Транс”, ФОП ОСОБА_2., Компанію Balsby Investments Limited, ТОВ “Проектний інститут “Промагропроектбудсервіс”, ТОВ “АРНІ”, ЗАТ “Беарс”, ТОВ “Ініціатива ОМГ”, ТОВ “БМБ Маргарин” та розяснено ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.08.2010 в частині зобовязання відповідача 1 надати докази.

В судовому засіданні 31.08.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.09.2010.

13.09.2010 відповідач 1 по справі через канцелярію суду подав клопотання про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету позову.

Своє клопотання відповідач 1 обґрунтував тим, що практика Верховного суду України визначає, що по вексельним зобовязанням сторонами, а саме позивачем у справі може бути векселедавець або векселеотримувач і ніхто інший, так як і відповідачем.

Відповідно до роз'яснення Вищий арбітражний суд від 23.08.1994, № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином, суд відмовляє відповідачу 1 у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету позову у звязку з тим, що відповідач 1 не надав жодних доказів для встановлення факту зазначеного в розяснення ВАСУ від 23.08.1994, № 02-5/612 щоб являлося підставою для припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою суду від 13.09.2010 розяснено ухвалу суду від 31.08.2010 та відкладено розгляд справи на 07.02.2011 для належного повідомлення третьої особи 7 про розгляд справи, оскільки тертя особа 7 являється нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до зворотного боку Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, документ не був вручений у звязку з відсутністю Компанії Balsby Investments Limited за вказаною адресою.

Через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про належне повідомлення про розгляд справи третьої особи 7.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач 1 зазначив, що серед учасників справи є іноземний субєкт господарювання, який не був повідомлений про розгляд справи, а згідно з ч. 1 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави, документ був дійсно доставлений відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений Конвенцією, вручення і доставка здійснені у належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2011 розгляд справи відкладено на 18.04.2011.

Через відділ Діловодства суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті, в яких позивач зазначив, що викуп власних акцій товариством не міг відбутися до 22.07.2009, оскільки пунктом «з»статті 41 прямо передбачено, що вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним, відносяться до компетенції загальних зборів, а відтак службові особи відповідача 1 не мали законних повноважень та не могли укласти договори купівлі-продажу цінних паперів 15.07.2009 з ТОВ «Он-лайн капітал»№ Д1011/1 на суму 48838594,67 грн., як це зазначено в акті приймання-передачі від 17.07.2009 простого векселя в рахунок оплати паперів за вищевказаним договором; при оформлені заборгованості оспорюваним векселем, між відповідачем 1 та відповідачем 2 не було дотримано порядку, що встановлений законом, оскільки вексель було емітовано відповідачем 1 в рахунок погашення заборгованості за придбані у відповідача 2 цінні папери згідно Договору купівлі-продажу.

До початку слухання справи від відповідача 1 до господарського суду надійшло клопотання про належне повідомлення про розгляд справи третьої особи 7 та відкладення справи слуханням на іншу дату.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник відповідача 1 зазначив, що адреса третьої особи 7, вказана позивачем в позовній заяві не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами. З листа третьої особи 7 вбачається, що офіс останньої зареєстровано на адресою: ОСОБА_5, АДРЕСА_1 поштовий індекс 1065 Нікосія, Кіпр (копія додана до клопотання). Вказана інформація, крім іншого, підтверджується свідоцтвом Департаменту реєстратора компаній та офіційного ліквідатора Міністерства торгівлі, промисловості та туризму від 26.01.2008 (копія додана до клопотання).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналась 19.10.2000 р., прийнявши відповідний нормативний акт Закон України “Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах” та Гаазькою конвенцією з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р., до якої Україна приєдналась 28.10.1966 р.

Ухвалою суду від 18.04.2011 зупинено провадження у справі до 17.10.2011 для належного повідомлення третьої особи 7 про розгляд справи, оскільки тертя особа 7 являється нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до повідомлення про вручення поштової кореспонденції документи були вручені Компанії Balsby Investments Limited за вказаною адресою.

Ухвалою суду від 17.10.2011 поновлено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про надіслання до правоохоронних органів повідомлення про виявлення при розгляді справи ознак складу злочинів передбачених ст. 219, 365 КК України, за фактами незаконного укладання Договору купівлі-продажу цінних паперів, вексельного розрахунку та перевищення службовими особами відповідача 1 повноважень.

Відповідно до Листа Вищого арбітражного суду, від 03.08.1992, № 01-8/912 "Про деякі питання застосування Законів України "Про арбітражний суд", "Про прокуратуру" та Арбітражного процесуального Кодексу України [Вищий Арбітражний Суд, Генеральна Прокуратура]" у випадках, коли при вирішенні господарського спору арбітражний суд виявить у діяльності посадових осіб підприємств та організацій порушення законодавства, що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, арбітражний суд повідомляє про цей факт органам прокуратури.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача, оскільки судом, за наявними доказами в матеріалах справи, не виявлено у діяльності посадових осіб підприємств та організацій порушення законодавства, що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.

Третя особа 2 в судове засідання не зявилася, проте через канцелярію суду подала заяву про припинення провадження у справі у звязку з тим, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав.

Свою заяву третя особа 3 обґрунтувала тим, що 22.07.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство відносно відповідача 1 господарським судом міста Києва у справі № 49/296-б винесено ухвалу попереднього засідання якою визнано вимоги позивача частково та відповідача 2 заявлені на підставі простого векселю, який як вважає відповідач 1 є повністю предметом даного позову.

Розглянувши вказану заяву суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки предметом даного спору є визнання векселя таким, що не підлягає оплаті, а предметом спору у справі про банкрутство є визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпректбудсервіс”, а простий вексель був підтвердженням кредиторських вимог ТОВ “Он-лайн капітал”.

Третя особа в судове засідання 17.10.2011 не зявилася, проте через канцелярію суду подала клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників третьої особи 1 бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте третя особа 1 наданими їй процесуальними правами не скористалася.

Позивач в судовому засіданні від 17.10.2011 підтримав заявлені позовні вимоги за вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву не надав, проти задоволення позову заперечив.

Треті особи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8, 10 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2009 порушено провадження у справі № 49/296-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Беар Логістік Центр” у звязку з неспроможністю боржника погасити безспірну прострочену заборгованість у сумі 1082155,15 грн.

15.09.2009 у справі № 49/296-б винесено ухвалу підготовчого засідання, якою, зокрема, було визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 1082155,15 грн. та призначено арбітражного керуючого Мартинка В.І. розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс”.

05.12.2009 р. в газеті “Урядовий курєр” було розміщено оголошення про порушення Господарським судом міста Києва провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б припинено повноваження розпорядника майна боржника Мартиненка В.І.; призначено розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс" арбітражного керуючого Мартинко А.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б відмовлено Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредитором Відкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс" на загальну суму 14001636,73 доларів США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б визнано кредитором ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" Товариство з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" на загальну суму 45838594,67 грн., які є вимогами четвертої черги; визнано кредитором ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" Компанію "Balsby Investments Limited" на загальну суму 68639000,00 грн., які є вимогами четвертої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" на загальну суму 135251195,71 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 року у справі № 49/296-б апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б змінено. Викладено резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б в наступній редакції: " Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про призначення розпорядником майна ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" арбітражного керуючого Мартинко А.Г. залишено без змін. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про відмову Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредитором ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" на загальну суму 14001636,73 доларів США залишено без змін. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про визнання кредиторами ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" Товариство з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" на загальну суму 45838594,67 грн., та Компанії "Balsby Investments Limited" на загальну суму 68639000,00 грн. залишено без змін.

В постанові Вищого господарського суду України колегією суддів встановлено, що 15.07.2009 між боржником та Товариство з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал” було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д1011/1.

Актом приймання-передачі від 17.07.2009 стверджується факт того, що в рахунок оплати цінних паперів, згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № Д1011/1 від 15.07.2009 р., боржник передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал” прийняло простий вексель серії АА 0141567 з наступними реквізитами: валюта гривня, сума 45838594,67 грн., дата складання 17.07.2009 р., строк оплати за предявленням, але не раніше 01.03.2010 р., місце сплати м. Київ, найменування установи ВАТ “Банк “Фінанси та кредит ” .

На підтвердження заявлених до боржника вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал” надало суду акт приймання-передачі від 17.07.2009 р. та вексель серії АА 0141567.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач вважаючи, що при оформлені заборгованості оспорюваним векселем між відповідачем 1 та відповідачем 2 не було дотримано порядку, що встановлений законом, оскільки вексель було емітовано відповідачем 1 в рахунок погашення заборгованості за придбані у відповідача 2 цінні папери згідно Договору купівлі-продажу; укладання Договору купівлі-продажу та видача векселя призвело до збільшення суми кредиторських вимог відповідача 2 на 45838594,67 грн., чим було безпосередньо порушено право позивача та інших кредиторів, звернувся з позовом про визнання простого векселя від 17.07.2009р. серії АА № 0141567 номінальною вартістю 45838594,67 млн. грн., строк платежу по предявленню, але не раніше 01.03.2010р. таким, що не підлягає оплаті Відкритим акціонерним товариством “Укрпромпроектбудсервіс”.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у відповідності до наданих позивачем обґрунтувань позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства, а по ч. 2 ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України” № 1906-ІV, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні положення визначені і в ч. 3 ст. 4 ГПК України. Законами України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі” № 826-ХІV, „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі” № 827-ХІV, та „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів” № 828-ХІV Україна приєдналась до згаданих в законах Конвенцій, які набрали чинності для України 06.01.2000 р. При цьому до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Україна приєдналась з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї конвенції. Отже, зазначені вище Конвенції і Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі стали частиною національного законодавства та їх положення застосовуються у відповідності до наведеної вище ч. 2 ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України”.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про обіг векселів в Україні” № 2374-ІІІ від 05.04.2001 р. законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України „Про цінні папери і фондову біржу, Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселі”, Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі”, Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів”, цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" вексель це папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»визначені застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатка II до Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, які діють в Україні.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у без документарну форму (знерухомлені).

Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлений перелік вимог до простого векселя.

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, що діяв на момент видачі векселя АА №0141567 від 17.07.2009, простий вексель повинен містити такі реквізити:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Наслідком недотримання зазначених вимог, що означає відсутність будь-якого з реквізитів, зазначених у ст. 75 Уніфікованого закону, є визнання документа таким, що не має сили простого векселя, крім не зазначення строку платежу, місця платежу, місця видачі векселя (ст. 76 Уніфікованого закону).

Спірний вексель містить усі вищевказані реквізити, а отже, повністю відповідає встановленим Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі вимогам, що дозволяє розглядати даний вексель як цінний папір, який має вексельну силу.

Крім того, чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту цивільних прав як визнання векселя таким, що не підлягає оплаті.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Вексельне зобовязання є безумовним та абстрактним.

Підставою для визнання недійсною вимоги за векселем є виключно відсутність реквізитів, передбачених ст. 75 Уніфікованого закону, тобто дефект форми.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що оспорюваний простий вексель серії АА № 0141567 від 17.07.2009 відповідає всім вимогам законодавства України, позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх вимог.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачем у позовній заяві, суду не надано.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 24.10.2011