Рішення № 18983923, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/76812.10.11 За позовом

До

ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд»

стягнення 55989,09 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.09 р.

ОСОБА_2 дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_3 дов. № б/н від 03.12.09 р.

ОСОБА_4 дов. № б/н від 07.04.11 р.

ОСОБА_5 дов. № б/н від 30.09.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд»про стягнення 33090,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 14601,45 грн. інфляційної складової боргу, 2795,33 грн. річних та 5501,75 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.10.06 р. до 01.10.09 р.

Ухвалою суду від 06.11.09 р. було порушено провадження у справі № 37/768 та призначено її розгляд на 07.12.09 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 07.12.09 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 06.11.09 р.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, а також клопотання про застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду від 07.12.09 р. у справі № 37/768 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої повязаної з нею справи №8/588; зобовязано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/588 від 04.03.09 р. було передано адміністративну справу № 8/588 на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Шевченківським районним судом м. Києва було прийнято до провадження справу № 8/558 та присвоєно їй № 2а-1552/11.

25.06.11 р. Шевченківським районним судом м. Києва прийнято постанову у справі № 2а-1552/11 про відмову в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Київгума»до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання нечинними розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у звязку з чим ухвалою суду від 19.09.11 р. було поновлено провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін; на 03.10.11 р.; зобовязано позивача надати суду довідку про стан розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи в суді.

У судовому засіданні 03.10.11 р. надав суду заяву про заміну найменування сторони, яка була прийнята судом.

Представники відповідача у судовому засіданні 03.10.11 р. завили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання їм можливості належним чином підготуватися до судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд задовольнив дане клопотання та оголосив перерву у розгляді справи № 37/768 до 12.10.11 р.

У судовому засіданні 12.10.11 р. представник відповідача пояснив суду, що позовні вимоги визнає, заявив усне клопотання про реструктуризацію заборгованості.

Представник позивача поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Службою експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд»(абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №9805002 від 16.06.2004 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 9805002 від 16.06.2004 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору №9805002 від 16.06.2004 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 7 не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору №9805002 від 16.06.2004 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору №9805002 від 16.06.2004 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, розрахункова група, тел. 227-86-83, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому предявляється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

-щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

-кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з жовтня 2006 р. до вересня 2009 р., відомості обліку та відомості обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.06 р. до 01.10.2009 р. становила 290341,08 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №9805002 від 16.06.2004 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 257250,52 грн., у звязку з чим станом на 01.10.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 33090,56 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд» про стягнення 33090,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 14601,45 грн. інфляційної складової боргу, 2795,33 грн. річних та 5501,75 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.10.06 р. до 01.10.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 9805002 від 16.06.2004 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Розпорядження КМДА № 1662 від 27.11.08 р., № 1780/1 від 25.12.08 р., № 127 від 05.02.09 р., № 758 від 30.06.09 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1333 від 30.11.09 р., № 1192 від 15.10.09 р., № 520 від 29.04.09 р., № 981 від 31.08.09 р., № 643 від 30.05.07 р., № 392 від 31.05.10 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»були видані з порушенням процедури їх прийняття, оскільки в них були відсутні відомості про державну реєстрацію, у звязку з чим вони не набрали чинності і не могли застосовуватися.

Господарський суд м. Києва встановив, що при зверненні з позовною заявою, вартість поставленої позивачем відповідачу в спірний період теплової енергії позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25.12.08 р. та № 1662 від 27.11.08 р.

Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.08 р., № 65/2009 від 03.02.09 р., № 76/2009 від 09.02.09 р. зазначені розпорядження КМДА були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

До 01.12.08 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.

Враховуючи наведене, Господарським судом міста Києва було виконано власний розрахунок позовних вимог із застосуванням тарифів, які діяли на підставі розпорядження КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.

Згідно з цим розпорядженням, відповідачем за період з 01.10.2006 р. до 01.10.2009 р. було спожито теплової енергії на загальну суму 288489,78 грн.

При цьому, Господарським судом міста Києва встановлено, що протягом спірного періоду відповідачем було сплачено 257250,52 грн., у звязку з чим станом на день звернення до суду борг становив 31239,26 грн.

Таким чином, судом було встановлено, що позивач неправомірно нарахував відповідачу за спірний період за нечинними тарифами 1851,30 грн., у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1851,30 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплову енергію відповідачем, за спожиту теплову енергію станом на день розгляду справи в суді за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. Службою експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд»було сплачено 33090,00 грн. Загальна сума переплати за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. становить 1850,74 грн.

При цьому судом було встановлено, що до звернення позивача з даним позов до суду відповідач сплатив за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. 6600,00 грн.

Таким чином, позивач не мав права звертатись з позовною вимогою в частині стягнення основного боргу в сумі 6600,00 грн., у звязку з чим господарський суд відмовляє в її задоволенні.

Також судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. у розмірі 24639,26 було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 24639,26 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 14601,45 грн. інфляційної складової боргу та 2795,33 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. за період з жовтня 2006 р. до жовтня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2008 р., серпні 2008 р., липні 2009 р., серпні 2009 р. на рівні 99,5 %, 99,9 %, 99,9 %, 99,8 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені АЕК «Київенерго».

У звязку з вищенаведеним, оскільки за спірний період відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував нараховані платежі за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. та позивачем були застосовані недіючі тарифи, то судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у відповідності до якого стягненню з Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд»за період з жовтня 2006 р. до жовтня 2009 р. підлягають 14110,10 грн. інфляційних нарахувань та 2756,72 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 491,35 грн. інфляційних нарахувань та 38,61 грн. трьох відсотків річних.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також просить суд стягнути з відповідача 5501,75 грн. пені за порушення грошового зобовязання за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. за період з квітня 2009 р. до вересня 2009 р.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 3.5. додатку № 4 до договору № 9805002 від 16.06.2004 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки за спірний період відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував нараховані платежі за спожиту теплову енергію за договором № 9805002 від 16.06.2004 р. та позивачем були застосовані недіючі тарифи, то судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд»за період з квітня 2009 р. до вересня 2009 р. підлягає 5285,58 грн. пені.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Служби експлуатації жилого будинку-гуртожитку комунального обєднання «Київзеленбуд» (04123, м. Київ, вул. Червонопільська, 2-а, код ЄДРПОУ 26188159) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 14 110 (чотирнадцять тисяч сто десять) грн. 10 коп. інфляційних нарахувань, 2 756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн. 72 коп. трьох відсотків річних, 5 285 (пять тисяч двісті вісімдесят пять) грн. 58 коп. пені, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 197 (сто девяносто сім) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 24639,26 грн. основного боргу припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 17.10.11 р.