Постанова № 1898270, 23.04.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-598/08

(2а-3162/07)

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2008 року, м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Князєв В.В.

Відповідача: Ольховська Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Українсько-російського спільного підприємства ВАТ „Харків УАЗ- сервіс” до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач, Українсько-російське спільне підприємство ВАТ «Харків УАЗ-сервіс», звернувся до Харківського адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 24.07.07 р. № 0001142303/0 та № 0001142303/1 від 26.09.07 р., від 24.07.07 р. № 0002091720/0 та № 0002091720/1 від 25.09.07 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 5160,00 грн., від 24.07.07 р. № 0002101720 та № 0002101720/1 від 25.09.07 р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 693,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою господарського суду Харківської області від 26.12.2006 р. по справі № Б-19/105-02 УРСП ВАТ «Харків УАЗ-сервіс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1. (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) АВ № 307210 від "20" січня 2007 р.).

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

П. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу. Також, цією ж статтею передбачено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Крім того, згідно з п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів протягом дії якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкові, надав суду заперечення на позовну заяву, в яких виклав свою позицію щодо обставин справи, позовні вимоги не визнав, вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм чинного законодавства та відповідають висновкам акту перевірки.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на таке.

Визнання підприємства банкрутом в разі, коли воно продовжує користуватися земельною ділянкою, не є підставою для звільнення такого підприємства-банкрута від плати за землю.

Крім того, перевіркою встановлено:

- неутримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 2580,00 грн. при сплаті фізичним особам доходів, що є порушенням п.19.2. ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»;

- несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування податку до бюджету у квітні 2004 року - березні 2007 року, що є порушенням п.п.8.1.2. п. 8.1. ст.8, ст.16, ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями.

- ненадання до податкової інспекції розрахунку податку з власників транспортних засобів на 2007 рік, що призвело до заниження податкового зобов'язання підприємства з податку з власників транспортних засобів за 1 квартал 2007 року у сумі 1047,00 грн.

За вчинені порушення до позивача застосовані штрафні санкції. Відповідач вважає, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке. Фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено виїзну позапланову документальну перевірку УРСП ВАТ «Харків УАЗ-сервіс» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, валютного законодавства за період з 01.07.2001 року по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №805/23-304/00232319 від 11.07.2007 р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем чинного законодавства, в тому числі:

- неутримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 2580,00 грн. при сплаті фізичним особам доходів, що є порушенням п.19.2. ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»;

- несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування податку до бюджету у квітні 2004 року - березні 2007 року, що є порушенням п.п.8.1.2. п. 8.1. ст.8, ст.16, ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

- ненадання до податкової інспекції розрахунку податку з власників транспортних засобів на 2007 рік, що призвело до заниження податкового зобов'язання підприємства з податку з власників транспортних засобів за 1 квартал 2007 року у сумі 1047,00 грн.

На підставі акту перевірки згідно з п.п.17.1.1., п.п.1.7.1.2. п. 17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року (далі за текстом - Закон №2181) Начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001142303/0 від 24.07.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 28544,00 грн. (за основним платежем - 18916,0 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 9628,0 грн.); №0002091720/0 від 24.07.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7740,00 грн. (за основним платежем - 2580,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5160,0 грн.); №0002101720/0 від 24.07.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в розмірі 1740,50 грн. (за основним платежем - 1047,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 693,50 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені в адміністративному порядку. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за результатами розгляду первинної скарги №8708/10/25-016 від 21.09.2007 р. оскаржувані податкові повідомлення залишені без змін, а скарга ліквідатора УРСП ВАТ «Харків УАЗ сервіс» - без задоволення.

Відповідно до п.п. 5.3. п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. за № 253 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 р., № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 ДПІ у Жовтневому районі були винесені податкові повідомлення-рішення №0001142303/1 від 26.09.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 28544,00 грн. (за основним платежем - 18916,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9628,0 грн.); №0002091720/1 від 25.09.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7740,00 грн. (за основним платежем - 2580,0 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 5160,0 грн.); №0002101720/1 від 25.09.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в розмірі 1740,50 грн. (за основним платежем - 1047,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 693,50 грн.).

Позивач погодився з донарахуванням йому податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 2580,0 грн., податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів за основним платежем - 1047,0 грн. та визначенням суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 28544,00 грн. (за основним платежем - 18916,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9628,0 грн.).

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2002 року було порушено провадження у справі №Б-19/105-02 про банкрутство УРСП ВАТ «Харків УАЗ-сервіс» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 26.12.2006 року по справі №Б-19/105-02 УРСП ВАТ «Харків УАЗ-сервіс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1. (ліцензія НОМЕР_1року).

Спеціальним законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.03.1992 р. № 2343-ХП із змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2343).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України № 2343 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Як свідчать матеріали справи, штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків були застосовані до позивача відповідачем на підставі норм Закону України № 2181.

Однак, суд зауважує на таке.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-Ш не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вищенаведене, застосування до позивача штрафних санкцій за невиконання та неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків суперечить нормам чинного законодавства, тому податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають скасуванню.

Суд погоджується з твердженням позивача щодо того, що Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХП є спеціальним законом з оподаткування, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Однак суд зауважує на те, що стосовно підприємств у відношенні яких порушено провадження у справі про банкрутство діє спеціальний закон - Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому при донарахуванні податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та застосування штрафних санкцій за їх несплату слід застосовувати норми чинного законодавства з врахуванням вимог Закону України № 2343.

Так, відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України № 2343 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Тобто, з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування податків, зборів чи інших обов'язкових платежів.

А тому, твердження відповідача щодо заниження позивачем земельного податку за 1 квартал 2007 року на 18916,0 грн. безпідставне та не підтверджується матеріалами справи.

З цією позицією погоджується і Державна податкова адміністрація України в листі від 27.11.00 р. № 15749/7/18-0617.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Українсько-російського спільного підприємства ВАТ „Харків УАЗ- сервіс” до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 24.07.2007 р. № 0001142303/0 та № 0001142303/1 від 26.09.2007 р., від 24.07.2007 р. № 0002091720/0 та № 0002091720/1 від 25.09.2007 р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5160,00 грн., від 24.07.2007 р. № 0002101720/0 та № 0002101720/1 від 25.09.2007 р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 693,50 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.05.2008 р.

Суддя Я.В.П'янова