Рішення № 18975141, 27.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.11 Справа№ 5015/5732/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Західшляхбуд», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 27397,33 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (дов.№б/н від 17.10.2011р);

Від відповідача: не зявився

Позов заявлений Публічним акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд»до Відкритого акціонерного товариства «Західшляхбуд»про стягнення заборгованості в сумі 27397,33 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2011р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 17.10.2011р. Ухвалою суду від 17.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 27.10.2011р., через неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 30.09.2011р., а також з метою витребування судом додаткових документів та надання відповідачу можливості для реалізації свого права на захист.

В судовому засіданні 27.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27397,33 грн. (в т.ч. 19457 грн. 57 коп. основного боргу; 6265 грн. 34 коп. інфляційних втрат; 1674 грн. 42 коп. 3% річних за користування чужими коштами).

В судове засідання 27.10.2011р. відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов не надав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і обєктивно зясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

05.11.2008р. між УВТК Закритим акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд»(Продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Західшляхбуд»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару №44УВТК. Даний договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань (п.6.3. договору). Оскільки відповідач (покупець) не виконав взятих на себе зобовязань, як вбачаться з матеріалів справи, то договір вважається чинним на день подання позову.

Згідно з протоколом №18 чергових загальних зборів ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»від 05.06.2009р. змінено організаційно-правову форму підприємства - позивача з ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»на ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»та затверджено новий Статут.

УВТК ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»діє на підставі Положення про управління виробничо-технологічної комплектації ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», прийнятого на засіданні Правління ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»29.06.2009р., протокол №3 та затвердженого Наглядовою радою ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»29.06.2009р., протокол №3. Згідно зазначеного Положення п.3 абз.3.2., 3.4 а також довідки з ЄДРПОУ АА№062460 від 23.07.2009р. УВТК не є юридичною особою. Свою діяльність УВТК здійснює на підставі нормативних матеріалів ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»та виданих нею довіреностей. Майно ПАТ в складі основних та обігових коштів закріплено за УВТК на правах користувача (п.4 абз.4.1 Положення). Всі договори підряду, інші господарські договори УВТК укладає на підставі довіреностей від імені ПАТ. Ліквідація і реорганізація УВТК здійснюється за рішенням правління ПАТ.

З п.1.1. договору купівлі-продажу товару №44УВТК від 05.11.2008р. випливає, що Продавець (позивач) зобовязувався поставити, а Покупець (відповідач) зобовязувався прийняти та оплатити труби О 720*9 в кількості 10,0 тн. за ціною 7128,00 грн. за 1 тн., в тому числі ПДВ-20%. Труба O 1020*10.

Відповідно до п.2.1. договору Продавець зобовязувався поставити Покупцю труби зазначені в п.1.1. цього договору та оформити передачу товару відповідною накладною. Покупець зобовязаний прийняти та оплатити кожну партію замовленого товару на умовах передплати (п.2.2. договору).

Згідно з п.3.1. договору сторони несуть відповідальність одна перед одною за виконання взятих на себе зобовязань у встановленому законом порядку.

З п.3.2. зазначеного договору випливає, що з моменту отримання Покупцем товару, поставленого по даному договору, весь ризик по дальшому його зберіганню та використанню переходить до Покупця.

Відповідно до п.4.1. Покупець здійснює оплату отриманого товару на р/р Продавця платіжним дорученням в безготівковому порядку.

На виконання умов договору, 07.11.2008р. позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) трубу О 1020 у кількості 2,931т., за ціною 5532,12 за тонну, на підставі довіреності ЯПО №001662 від 04.11.2008р., виданою ОСОБА_2. Як вбачається з накладної №1 від 07.11.2008р. загальна вартість товару складає 19457,57 грн. (з ПДВ) (наявна в матеріалах справи).

Станом на день подання позову основний борг відповідача перед позивачем не був погашений та становив 19457,57 грн.

28.12.2009р. сторони провели звірку взаємних розрахунків, станом на 01.12.2009р., про що склали відповідний акт. Даним актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами та скріплений печатками, встановлено, що борг відповідача перед позивачем становить 19457 грн. 57 коп. 15.01.2010р. сторонами ще раз було проведено звірку взаємних розрахунків на аналогічну суму.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобовязань по оплаті отриманого від позивача товару, то останній, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 6265,34 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1674,42 грн. 3% річних за користуванням чужими коштами від простроченої суми.

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобовязання.

Згідно з ст.530 ЦК України встановлено - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобовязань щодо поставки товару (труби) у повному обсязі, що зокрема вбачається з накладної, підписаною представником відповідача, без жодних застережень, проте, в порушення зобовязання, передбаченого договором, відповідач не оплатив позивачу вартості отриманого товару, в результаті чого позивач, виходячи з суми основного боргу, врахувавши вимоги ст.ст.530, 610, 611, 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних за користування чужими коштами.

Згідно з ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 27.10.2011р., судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 28.10.2011р.

Виходячи зі змісту наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог в сумі 27397,33 грн. (в т.ч. 19457 грн. 57 коп. основного боргу; 6265 грн. 34 коп. інфляційних втрат; 1674 грн. 42 коп. 3% річних за користування чужими коштами).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати повністю покладаються на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 47-1, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Західшляхбуд» (місцезнаходження: 79044, м.Львів, вул.Коновальця, 33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03450123) на користь Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»(місцезнаходження: 79026, м.Львів; вул.Стрийська, 144, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01293961) 19457 грн. 57 коп. основного боргу; 6265 грн. 34 коп. інфляційних втрат; 1674 грн. 42 коп. 3% річних за користування чужими коштами; 273 грн. 97 коп. державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Гулик Г.С.