Рішення № 18975103, 28.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 Справа№ 5015/4638/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “АМК”, с.Поршина Пустомитівського району Львівської області

до відповідача Приватного підприємства “Львів-Металбуд”, м.Львів

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в розмірі 50276,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 06.09.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватне підприємство “АМК” подало позов до Приватного підприємства “Львів-Металбуд” про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 34284,24 грн., з яких 32154,84 грн. сума основного боргу та 2129,40 грн. пеня.

Ухвалою суду від 15.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.09.2011р. Ухвалою суду від 07.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 28.09.2011р.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог (вх.№22125/11 від 28.09.2011р.), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50276,80 грн., з яких 45568,10 грн. основний борг та 4708,70 грн. пеня, позовні вимоги, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, вимог ухвал суду від 15.08.2011р. та 07.09.2011р. не виконав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79019 0216908 6 від 16.09.2011р. вручено 20.09.2011р.

Станом на 28.09.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.02.2011р. між Приватним підприємством “АМК” (орендодавцем) та Приватним підприємством “Львів-Металбуд” (орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі по тексту договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення третього поверху загальною площею 142,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.3.1. договору передача орендарю майна здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами або їх повноважними представниками.

Згідно п.4.1. договору на момент його укладення сторони домовились, що розмір щомісячної орендної плати складає 40,00 грн. за 1 кв.м. орендованого майна, а всього відповідно до п.2.2. цього договору становить 5696,00 грн. в тому числі 949,33 грн. ПДВ.

Відповідно до п.4.2. договору орендодавець має право визначати розмір орендної плати шляхом її індексації, але розмір проіндексованої орендної плати не може бути нижче розміру орендної плати, встановленої на дату укладення цього договору. Індексація розміру орендної плати здійснюється з урахуванням офіційно визнаного індексу інфляції.

За умовами до п.4.4. договору орендна плата перераховується орендарем не пізніше 15-го календарного числа наступного місяця за який ця плата проводиться.

Відповідно до п.5.2.2. договору орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Позивач передав відповідачу орендовані приміщення по акту приймання-передачі приміщень від 01.02.2011р. підписаному між сторонами. Однак відповідач не виконав своїх обовязків належним чином, порушивши вимоги п.5.2.2. договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50276,80 грн., грн. за період з 01.02.2011р. по 28.09.2011р.

Крім того, позивач відповідно до п.7.1. договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 4708,70 грн.

Враховуючи той факт, що відповідач істотно порушує умови договору (не здійснює оплату за умовами п.5.2.2. договору), позивач на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, ставить вимогу про розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.02.2011р.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна нежитлових приміщень третього поверху загальною площею 142,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Факт передачі в оренду відповідачу нежитлових приміщень загальною площею 142,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом приймання-передачі приміщень від 01.02.2011р. підписаним між сторонами. Претензії до стану приміщень в орендаря були відсутні, явних недоліків не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушуючи своє зобов»язання по оплаті орендної плати допустив заборгованість за період з 01.02.2011р. по 20.07.2011р., яка за розрахунками позивача становила 32154,84 грн.

Позивач, скориставшись наданим йому ч.4 ст.22 ГПК України правом на збільшення розміру позовних вимог, подав відповідну заяву в якій просить стягнути з відповідача борг за період 01.02.2011р. по 28.09.2011р., який за його розрахунками становить 45568,10 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що сума орендної плати за місяць становить 5 696,00 грн., період прострочення з 01.02.2011р. по 28.09.2011р., тобто повних 7 місяців (лютий-серпень 2011р. включно) та 28 днів вересня, відтак сума боргу за оренду приміщення становить 45188,08 грн., а не 45568,10 грн., як вважає позивач.

Зважаючи на вищенаведені норми права, відсутність заперечень зі сторони відповідача, спростувань наявності боргу, суд дійшов висновку підставності до стягнення боргу за оренду приміщення в сумі 45188,08 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за простроченнявиконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати орендарем орендної плати по виставлених рахунках, він зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від розміру несвоєчасного платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, пеня нарахована ним за період з 01.02.2011 року по 28.09.2011р. від суми боргу 45568,10 грн. за 240 днів прострочення та становить 4708,70 грн.

Зважаючи на те, що позивач при нарахуванні пені не врахував, того факту що заборгованість відповідача за весь період прострочення щомісячно збільшувалась та не була сталою, а також те, що початок для нарахування пені не 01.02.2011р., а 16.02.2011р. (з врахуванням строку для оплати згідно п.4.4. договору), судом здійснено перерахунок пені за період з 16.02.2011 року по 28.09.2011р. При цьому суд врахував, що борг у лютому 2011р. становив 5696,00 грн., у березні 2011р. 11392,00 грн; у квітні 2011р. - 17088,00 грн; у травні 2011р. 22784,00 грн.; у червні 2011р. 28480,00 грн.; у липні 2011р. 34 176,00 грн.; у серпні 2011р. 39872,00 грн. та у вересні (за 28 днів) 2011р. 45 188,08 грн.

Згідно розрахунку проведеного судом пеня становить 2573,93 грн. та підлягає до стягнення.

17.05.2011р. на підставі постанови Сихівського районного суду м.Львова про проведення обшуку від 16.05.2011р. в приміщенні, що орендується відповідачем, було проведено обшук у зв»язку із розслідуванням кримінальної справи порушеної проти директора відповідача, про що складено протокол обшуку, приміщення опечатане СВ РМ ДПА у Львівській області.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.8.3. договору він може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов»язань, за цим договором та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.8.4. договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у порядку встановленому законодавством України і стягнення з орендаря завданих ним збитків, якщо орендар не вніс орендної плати (п.4.1.) протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.

Відповідно до ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідач отримавши у користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 протягом восьми місяців не сплачує орендної плати, внаслідок чого позивач правомірно просить розірвати договір оренди.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 612, 651, 759, 782 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 283 ГК України, ст.ст. 22. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 01.02.2011р. укладений між Приватним підприємством “АМК” та Приватним підприємством “Львів-Металбуд”.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Львів-Металбуд” (79019, м.Львів, Шевченківський район, вул.Жовківська, буд. 30; ідентифікаційний код юридичної особи 32053687) на користь Приватного підприємства “АМК” (юр. адреса: 81133, Львівська область, Пустомитівський район, с.Поршна; факт. адреса: м.Львів, вул.Героїв УПА ,73; ідентифікаційний код юридичної особи 30367384) 45188,08 грн. боргу за оренду приміщення, 2 573,93 грн. пені, 562,62 грн. держмита, 224,19 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. В решті позову відмовити.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 03.10.2011р.