Рішення № 18975102, 20.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа№ 5015/3955/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ

до ідповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Корн-ЛТД", м. Львів

про стягнення 1617515,61 грн.

суддя Т. Костів

при секретарі М.Зошій

Представники:

від позивача: Жук Р.С.

від відповідача: Якубовський В.Г.- директор

Суть спору: позов подано публічним акціонерним товариством "Сведбанк", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Корн-ЛТД", м. Львів про стягнення 1617515,61грн., з яких 1000000 грн. - основний борг, 492762,10 грн. - відсотки, 1500,00 грн. - комісія, 123253,51 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.2011 р. порушено провадження справі та призначено розгляд на 23.08.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 23.08.2011р., від 13.09.11р. та від 29.09.11р.

Судом роз'яснювались права та обов'язки, передбачені у ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 01.10.2007 р. між правопопередником позивача (банк) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір №017-Г/Л, за яким банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 500000 грн. на строк з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. з процентною ставкою 18,5% для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування нею та виконати інші зобов'язання (розд. 1). Погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 30.09.2008 р. включно. Проценти. Нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією у відповідності до п. п. 1.2., 1.3. (п. 4.1.). За проведення розрахунків позичальника та перевірку документів за кредитною операцією позичальник сплачує банку комісію щомісяця по 50 грн. до 20 числа за попередній місяць (п. 7.5.). У випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією, процентів у визначені строки, позичальник не залежно від наявності його вини, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми непогашеного платежу за кожний день прострочки (п. 6.1.). 19.10.2007 р. між тими ж сторонами був укладений кредитний договір №024-Г/Л, за яким банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 300000 грн. на строк з 19.10.2007 р. по 18.10.2008 р. з процентною ставкою 18,5% для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування нею та виконати інші зобов'язання (розд. 1). Інші умови цього договору аналогічні попередньому. Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав. Просить позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 123253,51грн. заперечив, подав заяву про застосування строків позовної давності щодо її стягнення. В решті вимог позов визнав обгрунтованим, просить надати розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці у зв"язку з важким матеріальним становищем підприємства.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Позивач є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", що підтверджується п. 1.1. статуту публічного акціонерного товариства "Сведбанк", нова редакція якого зареєстрована 23.06.2010 р..

01.10.2007 р. між правопопередником позивача (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір №017-Г/Л, за яким банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 500000 грн. на строк з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. з процентною ставкою 18,5% для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування нею та виконати інші зобов'язання (розд. 1). Погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 30.09.2008 р. включно. Проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією, у відповідності до п. п. 1.2., 1.3. (п. 4.1.). За проведення розрахунків позичальника та перевірку документів за кредитною операцією позичальник сплачує банку комісію щомісяця по 50 грн. до 20 числа за попередній місяць (п. 7.5.). У випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією, процентів у визначені строки, позичальник не залежно від наявності його вини, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми непогашеного платежу за кожний день прострочки (п. 6.1.). 19.10.2007 р. між тими ж сторонами був укладений кредитний договір №024- Г/Л, за яким банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 300000 грн. на строк з 19.10.2007 р. по 18.10.2008 р. з процентною ставкою 18,5% для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування нею та виконати інші зобов'язання (розд. 1). Інші умови цього договору аналогічні попередньому.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично виконав свої зобов'язання по вказаним договорам, надавши відповідачеві обумовлені кредитні кошти.

Доказів повернення кредитних коштів у встановлені строки суду не надано. Таким чином, сума основного боргу по двох договорах становить 1000000,00 грн.

Крім основного боргу, відповідачу нараховано, з урахуванням строку прострочки і суми заборгованості, 492762,10 грн. відсотків та 1500,00 грн. комісії, а також 123253,51грн. пені, що підтверджується відповідним розрахунком.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст.1048,1049,1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, оскільки, згідно п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення 123253,51грн. слід відмовити, оскільки таку нараховано за період 2008 -2009р.р.

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами, відповідачем не заперечений і підлягає до задоволення в частині стягнення 1000000,00грн. боргу по кредиту, 492762,10грн. відсотків та 1500,00грн. комісії.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду на 24 місяці, зважаючи на важкий фінансовий стан підприємства і вжиття відповідачем заходів щодо погашення існуючого боргу, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання і надання розстрочки виконання рішення суду.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн-ЛТД" (м.Львів, вул.Стуса, 29, код ЄДРПОУ 20815158) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 1000000,00грн. боргу, 492762,10грн. відсотків, 1500,00грн. комісії з розстрочкою виконання рішення суду на 24 (двадцять чотири) місяці, шляхом стягнення 62260,92грн. щомісячно, а також 14942,62грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 25.10.2011 року.