Рішення № 18975004, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/3818.10.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Коваль Т.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельно-монтажне управління 24", м. Київ

про стягнення 11381 грн. 81 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельно-монтажне управління - 24" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 6 300 грн., інфляційних в сумі 1907 грн. 64 коп., трьох процентів річних в сумі 529 грн. 03 коп. та пені в сумі 2 645 грн. 14 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно договору на виконання робіт № 1.9 від 02.09.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, однак повідомив суд про неможливість своєї присутності у судовому засіданні, а тому клопоче перед судом про відкладення справи слуханням.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.09.08р між товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельно-монтажне управління - 24", далі Замовник, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, далі Виконавець, було укладено договір на виконання робіт № 1.9, далі Договір.

Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання виконати наступні роботи,зокрема: складення фінансової та податкової звітності, передбаченої законодавством України, на підставі первинних документів Замовника в період з 02.09.08р. по 31.12.08р.

Відповідно до вимог підпунктів 2.1.1., 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 Договору сторони встановили права та обовязки сторін. Так на Виконавця покладається обовязок забезпечити виконання на підприємстві Замовника принципів бухгалтерського обліку, складання і подання Замовником у встановлені строки фінансової та податкової звітності, а також організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій Замовника. До обовязків Виконавця належить також складення звітності про фінансово-господарську діяльність та забезпечення її зберігання на протязі встановлених законодавством термінів.

До зобовязань Замовника передбачених пунктом 2.2 Договору належить, забезпечити Виконавця всіх необхідним для виконання обсягу робіт, що передбачено Договором, забезпечити доступ до будь-якої інформації, своєчасне прийняти та здійснити оплату робіт за Договором.

Відповідно до вимог пункту 4.1 розділу 4 Договору встановлена вартість та порядок розрахунків між сторонами. Щомісячно Замовник сплачує Виконавцю 2 100 грн. Сплата проводиться впродовж перших 3-х днів після підписання акту виконаних робіт Розрахунки здійснюються сторонами у безготівковій формі. Термін виконання робіт встановлено сторонами на період дії Договору, а саме з 02.09.08р. по 31.12.08р. ( розділ 3 Договору). 2 вересня 2009 року сторони уклали між собою Додаткову угоду №1 до Договору, а саме внесли зміни відносно рахунків та встановили, що всі зміни до Договору здійснюються у письмовій формі.

У якості обґрунтування своїх доводів, позивач посилається на акти виконаних робіт, зокрема:

· акт №3 від 31.10.08р. на загальну суму 2100 грн.

· акт №4 від 30.11.08р. на загальну суму 2100 грн.

· акт №5 від 31.12.08р. на загальну суму 2100 грн.

У звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за Договором за ним за період з 04.11.08р. по 03.01.09р. утворився основний борг в сумі 6300 грн. який, на думку позивача, і підлягає стягненню.

Позивач стверджує, що відповідно вимог пункту 5.1 Договору несвоєчасне виконання зобовязання забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань за Договором позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 2645 грн. 14 коп. за період прострочення з 04.11.08р. по 17.08.11р.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три процента річних в сумі 529 грн. 03 коп. за період з 04.11.08р. по 17.08.11р. та інфляційні в сумі 1907 грн. 64 коп. за грудень 2008 року, з період з січня 2009 року по грудень 2009 року, з січня 2010 року по грудень 2010 року, а також з січня 2011 року по серпень 2011 року.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно даного типу договору, встановили його: предмет, визначили договірну ціну (кошторис), передбачили порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України він вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором підряду. Натомість, відповідач доказів виконання зобовязань щодо своєчасного внесення платежів за виконаний обсяг робіт суду не надав. Актом звірки розрахунків станом на 13.10.11р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій підтверджено основний борг в сумі 6 300 грн. на користь позивача. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 300 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Натомість, фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать , що пунктами 5.1 та 5.2 Договору сторони встановили, що у випадку порушень своїх зобовязань за договором сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобовязань згідно з чинним законодавством, згідно статті 549 ЦК України.

З такими доводами позивача не можливо погодитися. Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України „Про несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.96р. за № 543/96 ВР, із змінами та доповненнями, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства. Договір підряду не містить посилання на конкретний розмір пені, а доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у відносинах сторін - відсутні.

За такими обставинами у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2645 грн. 14 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з 04.11.08р. по 17.08.11р., слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати виконаного обсягу проектно-вишукувальних робіт за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 529 грн. 03 коп. та інфляційних в сумі 1 907 грн. 64 коп., обґрунтовані та підлягають також задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.10.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельно-монтажне управління - 24" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельно-монтажне управління - 24", м. Київ, 02160, проспект Воз"єднання, 7а, офіс 619 п/р № 260002010568161 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, ід. код 32960313, на користь:

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія ВОЗ № НОМЕР_1, ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_2, АДРЕСА_1, основний борг в сумі 6 300 грн., три процента річних в сумі 529 грн. 03 коп., інфляційні в сумі 1907 грн. 64 коп., витрати по державному миту в сумі 87 грн. 36 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 181 грн. 15 коп., видавши наказ.

3. У задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельно-монтажне управління - 24" щодо стягнення пені в сумі 2 645 грн. 14 коп. - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 24.10.11р.