Рішення № 18974917, 14.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/39414.10.11

За позовомПриватного підприємства «Колос»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»

про стягнення 96 869,39 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Колос»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»про стягнення 97162,76 грн., з яких 96869,39 грн. сума основного боргу, 293,37 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 450010-КР від 27.09.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.10.11 р.

У судовому засіданні 14.10.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.10.11 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.11 р. між Приватним підприємством «Колос»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 450010-КР (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався поставити товар у строки, визначені договором, згідно із замовленням покупця (додаток 3), яке є невідємною частиною договору, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у додатку 4 до договору, який є невідємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 7.2. договору та п. 6 додатку 4 до договору встановлено обовязок покупця оплатити поставлений товар протягом сорока пяти календарних днів з моменту його поставки, оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника вартості отриманого товару.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 105343,64 грн. (копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Частину товару на суму 8474,23 грн. позивачу повернуто (копії накладних на повернення товару знаходяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по оплаті продукції, поставленої позивачем, у повному обсязі не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 96869,39 грн.

Зазначене підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 27.07.11 р., який підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до п. 8.9. договору, у випадку прострочки оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованої відповідачу пені становить 293,37 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 96869,39 грн. основного боргу та 293,37 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А, код 35250305) на користь Приватного підприємства «Колос»(58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 6, код 14257808) 96869 (девяносто шість тисяч вісімсот шістдесят девять) грн. 39 коп. основного боргу, 293 (двісті девяносто три) грн. 37 коп. пені, 971 грн. (девятсот сімдесят одну) грн. 63 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.10.2011