Рішення № 18974910, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/32319.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” ДоТовариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна”

Провідшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 7909,96 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов. №610-Ю

Від відповідача ОСОБА_2, пред. за дов. б/н від 10.12.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО”звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 7909,96 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/326, розгляд справи призначено на 03.08.2011 р.

05.09.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.

Розпорядженням від 09.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/323 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року справу 58/323 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/323 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

У судове засідання 19.10.2011 року зявились представникі сторін.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

Усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі. В усних поясненнях позовні вимоги визнав частково.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО», правонаступником якого виступає Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»(далі Позивач, страховик) та ОСОБА_4 (далі- страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 57807-20-02 (далі - Договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля ВАЗ 211010, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ, 17 вересня 2008 року, в місті Харкові на проспекті Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ВАЗ 211010, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4 та автомобіля Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, під управлінням останнього.

Відповідно до Постанови Червонозаводського районного суду м. Харькова від 20.10.2008 р. визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

Цивільну відповідальність ОСОБА_5 було застраховано у Товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” (відповідач) на підставі Полісу № ВЕ/4815334.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль ВАЗ 211010, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно умов договору страхування позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 7909 грн. 96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8066 від 26.05.2009 року.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування”до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Червонозаводського районного суду м. Харькова від 20.10.2008 р. визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_5 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в Товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/4815334.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВВ/4815334 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_5 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування”до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_5, транспортного засобу Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування)

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку ТОВ “Інкон-Капітал” № 76/09/08 від 26.10.2008 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 8388 грн. 02 коп.

На підставі заяви Страхувальника від 18.09.2008 року та страхового акту № 3368-02 від 26.05.2009 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7909, 96 грн. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 8066 від 26.05.2009 року.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/4815334) франшиза - 510 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялася претензія про відшкодування шкоди (вих. № 3029 від 16.09.2010 р., вих.№ 1422 від 03.06.2011 р.)

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, в розмірі 7399 грн. 96 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” (04107, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Багговутівська, буд.8/10; ідентифікаційний код 32253696) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” (83001, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Постишева, буд.60, сьомий поверх, ідентифікаційний код 31650052) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 7399, 96 грн. (сім тисяч триста девяносто девять гривень 96 коп.) боргу, 95, 42 грн. (девяносто пять гривень 42 коп.) витрат по сплаті державного мита та 220, 78 грн. (двісті двадцять гривень 78 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року.