Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7/27117.10.11 За позовом Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для освоєння нової техніки і технології
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ БУД"
про стягнення 46 400,00 грн. заборгованості
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 01.09.2011; ОСОБА_2. довіреність б/н від 01.09.2011;
від відповідача: ОСОБА_3- довіреність б/н від 12.10.2011;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Навчальний центр по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для освоєння нової техніки і технології звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ БУД"про стягнення 46 400,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм дорожньо-будівельної техніки згідно Договору оренди №1040 від 17.09.2008.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 46 400,00 грн. основного боргу, 5840, 00 грн. пені, 4624, 57 грн. - 3% річних, 15436, 44 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 723, 01 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 22.09.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.10.2011.
17.10.2011 представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження та додаткові докази по справі. Також представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив зменшити суму основного боргу на 1200,00 грн. у звязку з їх сплатою відповідачем, на підтвердження чого подав належним чином завірену копію виписки з банку.
Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення їх розміру та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2011 проти позову заперечив, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди №1040 (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у строкове платне користування дорожньо-будівельну техніку, визначену у специфікаціях (далі - майно), а відповідач зобовязався використовувати передане майно відповідно до призначення та своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.п. 6.2 Договору передача майна в оренду здійснюється на підставі Акту приймання-передачі.
Пунктом 2 Договору сторони погодили орендну плату та порядок розрахунків, зокрема зазначивши в п.п. 2.1, що орендна плата розраховується за кожний день роботи на техніці і складає за один день згідно додатку №1 до Договору, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Як слідує з п.п.2.2. та п.п. 2.3. Договору оплата оренди здійснюється подекадно (10 днів) за фактично відпрацьований час згідно актам виконаних робіт. Вказана сума оплати оренди проводиться в гривнях у вигляді авансового платежу до 10 числа кожного наступного місяця. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 календарних днів після закінчення робіт та підтверджується Актом повернення техніки.
Згідно п.п.1.1. Договору майно передається відповідачеві з 19.09.2008 до 31.12.2008. Водночас п.п. 6.2. Договору передбачено строк дії Договору до повного виконання сторонами своїх зобовязань та закінчення його підписанням Акту повернення техніки.
На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування майно, що підтверджується актом приймання-передачі дорожньо-будівельної техніки, належним чином завірена копія якого міститься у матеріалах справи.
Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач лише частково виконав свій обовязок з сплати орендної плати та сплатив 108000,00 грн., заборгувавши позивачеві 46 400,00 грн., що підтверджується наданими суду актами здачі прийняття-робіт (надання послуг), належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач у поданому відзиві зазначає про доцільність визначення фактично відпрацьованого часу відповідно до даних Журналу обліку роботи техніки, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Однак, в наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які скріплені печатками та підписані уповноваженими представниками обох сторін, визначено час роботи техніки, за який нараховувалась орендна плата.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами визначено термін орендних відносин, які встановлюються з моменту підписання акту приймання-передачі ї діють до моменту повного виконання сторонами своїх договірних зобовязань та підписання акту повернення техніки (п.п. 6.2. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 31.08.2011 майно позивачеві не повернув, про припинення або зміну умов Договору не заявив, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
17.10.2011 представник позивача у судовому засіданні заявив про сплату відповідачем після порушення провадження у справі суми основного боргу у розмірі 1200,00 грн., на підтвердження чого подав належним чином завірену копію виписки з банку (копія міститься в матеріалах справи). У звязку зі сплатою відповідачем суми боргу, у відповідності до вимог п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1200,00 грн. підлягає припиненню.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 45200,00 грн. основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.7.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 5840, 00 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати на протязі десяти днів після закінчення строку оренди позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше 10% від суми заборгованості.
Однак, при нарахуванні пені позивачем невірно розрахований період її нарахування, як наслідок її розмір, а тому суд перерахувавши нараховану пеню, з урахуванням вимог ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 3973, 49 грн.
Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 4624, 57 грн. - 3% річних та 15436,44 грн. - збитків внаслідок інфляції.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати користування майном, чим порушив 2.3. Договору.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 4624, 57 грн. - 3% річних та 15436,44 грн. - збитків внаслідок інфляції, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ БУД" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25/1 А, код ЄДРПОУ 35895939 ) на користь Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для освоєння нової техніки і технології (09109, м. Київ, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд.113, код ЄДРПОУ 03450716) 45200 (сорок пять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 3973 (три тисячі девятсот сімдесят три) грн. 49 коп. пені, 4624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 57 коп. - 3% річних та 15436 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 44 коп. - збитків внаслідок інфляції, а також 723 (сімсот двадцять три) грн. 01 коп. - витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1200,00 грн. боргу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 21.10.2011р.
Судове рішення № 18974832, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/271. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: