Рішення № 18974812, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/33910.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»

простягнення 48453,47 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 01.07.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»про стягнення 32 402,00 грн. основного боргу, 8932,11 грн. пені, 5580,04 грн. інфляційних втрат та 1539,32 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору на поставку № 91077 від 07 жовтня 2009 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 32402,00 грн.

Ухвалою від 29.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 16.09.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 16.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2011 року підтримав подану через канцелярію суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 32 402,00 грн. основного боргу, 5580,04 грн. інфляційних втрат, 1539,32 грн. 3% річних та 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В судове засідання 10.10.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»(далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»(далі покупець, відповідач) був укладений договір на поставку № 91007 (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобовязується поставити, а покупець сплатити шарико гвинтову передачу для ремонту технологічного обладнання (далі товар), згідно специфікації (Додаток № 1). Специфікація є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору товар повинен відповідати стандартам, технічним умовам та зразкам. Неякісний товар підлягає заміні за рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна сума Договору складає 36702,00 грн., в тому числі 6117,00 грн. ПДВ.

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили, що оплата товару здійснюється шляхом 100% передплати на основі рахунку постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.11.2009 року виставив відповідачу на оплату рахунок фактуру № СФ 0000207 на суму 36702,00 грн.

В подальшому, на виконання умов Договору та на підставі виставленого рахунку позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 36702,00 грн., що засвідчується наявними в матеріалах справи документами.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за товар сплативши 4 000,00 грн. передплати 17.11.2009 року та 300,00 грн., які були сплачені 01.09.2010 року, на доказ чого надано банківську виписку в якій міститься посилання на рахунок фактуру № СФ 0000207.

У звязку з вищезазначеним у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 32402,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2010 року.

З матеріалів справи, також вбачається, що позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії, з вимогами погасити існуючу заборгованість, проте відповідач залишив вищезазначені вимоги без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 32402,00 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 32 402,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1539,32 грн. за період з 06.12.2009 року по 06.07.2011 року та 5580,04 грн. інфляційних втрат за період з 07.12.2009 року по 06.07.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дати поставки товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 5232,63 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та інформаційно-технічне забезпечення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 1 500,00 грн. позивач надав витяг із угоди № 4448 від 01.07.2011 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 953 та квитанцію № 448 від 01.05.2011 року.

Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обставини справи та суму задоволених позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт» (місцезнаходження: 02098, м. Київ, Дніпровський р н, просп. Тичини, буд. 10, кв. 96; фактична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10а, код ЄДРПОУ 31733180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» (місцезнаходження: 65010, м. Одеса, Київський р н, вул. Краснова, 1, кв. 62, код ЄДРПОУ 31073084) 32 402 (тридцять дві тисячі чотириста дві) грн. 00 коп. - основного боргу, 5 232 (пять тисяч двісті тридцять дві) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1 539 (одну тисячу пятсот тридцять девять) грн. 32 коп. 3% річних, 1500 (одну тисячу пятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 391 (триста девяносто одну) грн. 74 коп. - державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

21.10.2011 року