Ухвала суду № 18960207, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-53/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                    Карася О.В.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

                    Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання          Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 18.10.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008

у справі           №17/79

за позовом          Відкритого акціонерного товариства „Демітекс”

до                    Державної податкової інспекції у м. Полтаві

за участю прокуратури Полтавської області

про                    скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Демітекс” звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000112302/0 від 31.03.2008, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1395494 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1275145, 80 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 постанову господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена комплексна планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2007 та складено відповідний акт № 579/23-6/14299824 від 19.03.2008.

За результатами перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000112302/0 від 31.03.2008, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1395494 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1275145, 80 грн.

Скориговано валовий дохід в сумі 5581976 грн. та донараховано податок на прибуток за перевіряємий період на суму 1395494 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2006 року збільшено скоригований валовий дохід в сумі 1700000 грн., донараховано податок на прибуток за 2006 рік на суму 425000 грн., донараховано податок на прибуток за 3 квартал 2007 року на суму 116494 грн.

Підставою донарахувань податку на прибуток є взаємовідносини позивача з ВАТ „Спеценергомонтаж”, ВАТ „Спецгідрострой”, ВАТ „Світлотехніка”, ВАТ „Укрспецметиз”, ВАТ „Укрпластформа”, ВАТ „Медбіоприлад”, ВАТ „Будіндустрія”, які припинили діяльність за рішенням суду, установчі документи яких визнано недійними з моменту реєстрації, визнано недійсною реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів.

Позивачем у 2006 - 2007 роках здійснено купівлю цінних паперів - простих іменних акцій ВАТ „Спеценергомонтаж”, ВАТ „Спецгідрострой”, ВАТ „Світлотехніка”, ВАТ „Укрспецметиз”, ВАТ „Укрпластформа”, ВАТ „Медбіоприлад”, ВАТ „Будіндустрія”.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що проведення позивачем операції з цінними паперами товариств проведено до моменту зупинення обігу акцій вказаних емітентів підтверджується довідкою зберігання ЗАТ „Юніверсал секьюрітізі” № 08/03/24-02 від 24.03.2008.

Також, встановлено, що на момент укладення позивачем договорів купівлі-продажу акцій зазначених юридичних осіб, акції були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходились в обігу та були предметом купівлі-продажу.

Підпунктом 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств„ встановлено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати - це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв’язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.5 п. 7.6 ст. 7 цього Закону встановлено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарською операцією в розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є будь-яка діяльність особи, спрямована на одержання майнових вигод у будь-якій формі, незалежно від отримання такою особо прибутку від зазначеної діяльності, отримання платником податку збитків, як від окремих господарських операцій, так і в цілому за звітний період, не є саме по собі свідченням відсутності мети такого платника податку на здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що прибутковість діяльності позивача, не може розцінювати як достатній доказ відсутності мети на здійснення господарської діяльності окремі факти продажу ВАТ „Демітекс” простих іменних акцій ВАТ „Спеценергомонтаж”, ВАТ „Спецгідрострой”, ВАТ „Світлотехніка”, ВАТ „Укрспецметиз”, ВАТ „Укрпластформа”, ВАТ „Медбіоприлад” та ВАТ „Будіндустрія” за ціною нижче їх придбання.

          З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 у справі № 17/79 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2008 у справі № 17/79 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров