Ухвала суду № 18959457, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р. м. КиївК-23625/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуБердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2009 року

по справі № 18/72-24/221/07-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства «Берті» (надалі ЗАТ «Берті»)

до Бердянської обєднаної Державної податкової інспекції Запорізької області (надалі Бердянська ОДПІ Запорізької області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області №0000581720/0 від 06.07.2004р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про надання громадянину ОСОБА_1 матеріальних благ в грошовій сумі 1539,00грн., які мають включатися до сукупного доходу та підлягають оподаткуванню.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2007р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2009р., позовні вимоги було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області №0000581720/0 від 06.07.2004р. Судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи заявлений адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження податкового органу про порушення позивачем ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»щодо не включення до сукупного доходу та оподаткування громадянину ОСОБА_1 матеріальних благ є помилковим. При цьому, судом встановлено, що вказана у рахунку вартість отриманих послуг в сумі 2160,00євро містить в собі суму ПДВ у розмірі 16% - 297,93євро. Отже, витрати на проживання в готелі з кордоном громадянину ОСОБА_1 відшкодовано у розмірі 2457,93євро, тобто з урахуванням сплаченого податку.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Берті».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

Контролюючим органом було проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ «БЕРТІ»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.01.2004р., про що складено акт від 05.07.2004р. № 138/23-211/00152359.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення підприємством вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. №13-92, а саме, встановлено, що за авансовим звітом № 1 від 04.09.2002р., складеним ОСОБА_1, останньому відшкодовано витрати за проживання в готелі за кордоном (Німеччина) в сумі 12.702,62 грн. в той час як згідно рахунку готелю a Heine»від 03.09.2002р., загальна сума за проживання в даному готелі становить 11.162,92 грн.

Таким чином, податковий орган встановив суму зайво відшкодованої суми в розмірі 1539,70грн.

На підставі зазначених висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000581720/0 від 06.07.2004р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання за платежем 5311010101 податок з доходів найманих працівників, у розмірі 1848,00грн.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що підприємством відшкодовано генеральному директору ОСОБА_1 згідно авансового звіту витрати на проживання в готелі з кордоном із суми 2457,93євро - 2160,00євро + сума ПДВ 297,93євро, що підтверджується рахунком за надані послуги готелю №795/09/2004 від 16.09.2004р.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості адміністративного позову.

Доводами касаційної скарги висновки суду не спростовуються.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:____Н.Є. Маринчак

Судді:____Л.І. Бившева

____О.В. Карась

____С.Е. Острович

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак