Ухвала суду № 18959427, 01.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-5711/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Автоматичні торгові системи»

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2007 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року

у справі №А37/169

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Автоматичні торгові системи»(надалі –ТОВ «Автоматичні торгові системи»)

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу (надалі –Центральної МДПІ м. Кривого Рогу)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому ставить питання про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної МДПІ м. Кривого Рогу №0001862340/0 від 10.06.2005р.

Позовні вимоги мотивовано безпідставністю висновків податкового органу про недоведеність здійснення спірних операцій, в той час як оспорюванні господарські операції підтверджені документально.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2007 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність отримання позивачем послуг від ПП «Експохім», тому визнав правомірним висновок контролюючого органу про безпідставне включення спірних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та до бюджетного відшкодування. При чому, як на доказ у справі на користь відповідача суд послався на постанову від 07.06.2006р. про порушення кримінальної справи №580693/9 відносно службових осіб ТОВ «Автоматичні торгові системи»за ознаками ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року було змінено постанову суду першої інстанції в частині, шляхом виключення з мотивувальної частини рішення посилання суду на постанову від 07.06.2006р. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні торгові системи»за ознаками ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, як письмовий доказ в обґрунтування заперечень податкової інспекції на позовні вимоги. В іншій частині постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2007р. було залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ТОВ «Автоматичні торгові системи»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Автоматичні торгові системи»за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., про що складено акт №113/230/32097519 від 07.06.2005р.

Висновками проведеної перевірки було встановлено перевищення позивачем суми податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань, тобто включення до податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі –ПДВ) сум, що нараховані на вартість наданих маркетингових послуг (встановлено, що у позивача відсутні документи, на підтвердження факту одержання замовником маркетингових послуг), чим порушено п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001862340/0 від 10.06.2005р., яким позивачеві зменшено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ за січень 2004р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.10.2003р. між ТОВ «Автоматичні торгові системи»(замовник) та приватним підприємством «Експохім»(виконавець) було укладено договір №10/10-1 на виконання маркетингових послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов’язаний виконати роботи по пошуку клієнта-орендаря з метою укладення з ним договору оперативної оренди приміщення і обладнання Супермаркету за адресою: м. Кривий Ріг, бул. Вечірній, до того ж пошук клієнтів-орендарів має відбуватися з дотриманням вимог, викладених у пп. 1.1 п. 1 Договору.

На підтвердження отримання маркетингових послуг позивачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 01.11.2003р., в якому зазначається про прийом-передачу виконаних робіт на спірну суму, в тому числі ПДВ, згідно з договором №10/10-1 від 10.10.2003р. про надання послуг на пошук клієнта для укладення договору оперативної оренди майнового комплексу Супермаркету за адресою: м. Кривий Ріг, бул. Вечірній, та податкову накладну №11010 від 01.11.2003р.

Інші докази щодо виконання ПП «Експохім»заходів, передбачених договором №10/10-1 від 10.10.2003р. суду надано не було.

Таким чином судом встановлено, що відсутнє конкретне відображення змісту операцій, які саме маркетингові послуги надавались замовнику, перелік потенційних клієнтів –орендарів замовнику не пропонувався, а укладання у листопаді 2003р. позивачем договору №01/11 -01 від 01.11.2003р. з ТОВ «Маркет Трейд», предметом якого є передача в строкове платне користування торговий комплекс Супермаркета за адресою м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній, 33 не підтверджується доказами, що його укладено за допомогою ПП «Експохім».

Як визначено п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді в зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності висновків податкового органу щодо зменшення заявленої до відшкодування з бюджету суму ПДВ за січень 2004р. та відмові у задоволенні позовних вимог ТОВ «Автоматичні торгові системи»про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної МДПІ м. Кривого Рогу №0001862340/0 від 10.06.2005р.

Також суд касаційної інстанції погоджується з постановою суду апеляційної інстанції щодо зміни мотивувальної частини стосовно врахування судом в якості доказів постанови прокурора про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Автоматичні торгові системи»–залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2007 року в незміненій частині постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року –залишити без змін.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2009 року в частині зупинення виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2007 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____Н.Г. Пилипчук

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак