Постанова № 18958229, 23.02.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 р. Справа № 2-а-5018/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Курило Л.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 р. по справі№2-а-5018/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегастил»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, рішень про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегастил» (далі по тексту - ТОВ «Мегастіл»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту ДПІ м. Суми), в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення від 28.04.2010 року: № 0000312201/30343, № 0003572304/30399, № 0003562304/30398,№ 000070/1712/0/30327, № 0000472314/0/30406;

- визнати незаконними вимоги ДПІ м. Суми. викладені в акті перевірки від 01.04.2010 року № 2619/2314/338141161/22 відносно зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на суму 13695 грн. а за 2009 рік на 701447 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ м. Суми в період з 09.03.2010 року по 29.03.2010 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Мегастіл» та за її результатами встановлено безпідставно нарахований податок на додану вартість з вартості металевих листів, що за висновком відповідача не були використані у господарській діяльності. Зазначений товар був придбаний ТОВ «Мегастіл» та оприбуткований за вартістю придбання, однак під час транспортування металеві листи були пошкоджені, а тому комісією було проведено уцінку товару, що відображено у бухгалтерському обліку, після чого товар реалізовано. Порушень п.7.4.3. Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем не допущено. Також безпідставно нараховано податок на додану вартість в звязку з неврахуванням відповідачем податкової накладної ПП «Технодім», оригінал якої за твердженням відповідача був відсутній на підприємстві при перевірці, оскільки він мається на підприємстві та був використаний при формуванні податкового кредиту.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 р. задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000472314/0/30406 від 28 квітня 2010 року, яким визначено зобовязання з податку на додану вартість у сумі 59052,00 грн., з яких за основним платежем 39368 грн.00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19684 грн. 00 коп., податкове повідомлення рішення № 000070/1712/0/30327 від 28 квітня 2010 року. яким визначено зобовязання з податку з доходів фізичних осіб 408 грн. 42 коп., з яких за основним платежем 136 грн. 14 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 272 грн. 28 коп., рішення про застосування фінансових санкцій від 28 квітня 2010 року № 0003562304/30398 на суму 3250 грн. 95 коп, рішення про застосування фінансових санкцій від 28 квітня 2010 року № 00003572304/30399 на суму 85 грн.. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 квітня 2010 року № 0000312201/30373 на суму 462 грн.80 коп.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року закрито провадження у справі за позовом ТОВ «Мегастіл» в частині вимог про визнання незаконними викладених в акті перевірки від 01.04.2010 року № 2619/2341/33814161/22 вимог про зменшення відємного значення обєктів оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на суму 13695 грн. та за 2009 рік на суму 701447 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мегастіл».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач не скористався правом подачи заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з"явилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.

Позивачем подано заяву з проханням розгляд справи проводити без його участі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягаю задоволенню.

Виходячи з приписів ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Мегастіл» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Суми з 16.11.2005 року за № 9012, є платником податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

В період з 09.03.2010 року по 29.03.2010 рік ДПІ м. Суми проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Мегастіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.04.2010 року № 2619/2314/33814161/22, яким зафіксовано порушення:

1.п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.3 п. 7.3 ст.7, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Кабінет Міністрів України від 26.08.09р. № 895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток», в результаті чого занижено в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 715 142,0 грн., у тому числі:

за 2008 рік на суму 13695,0 грн., в т.ч. за 4 квартал 2008 р. на суму 13695,0 грн. за 2009 рік на суму 701447,0 грн.. в т.ч. в результаті зменшення за 1 квартал 2009р. на суму 148421,00 грн., збільшення за Півріччя 2009р. на суму 2296647,0 грн., збільшення за З квартали 2009 р. на суму 1990804.0 грн.

2.пп.7.4.1. п.7.4. ст.7, пп.7.4.3. п.7.4. ст.7, пп.7.4.5. п.7.4. пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 39368,0 грн., в тому числі:

за січень 2009 р. на суму 23119,00 грн. за березень 2009 р. на суму 13899,00 грн. за травень 2009 р. на суму 2350,00 грн.

3.пп.6.3.2 п.6.3 ст.6. п.8.1 ст.8. та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб'' № 889-ІУ від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2009 рік в сумі 136,14 грн.

4.порушення вимог частини першої статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (із змінами та доповненнями).

5.п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95 - ВР від 06 липня 1995 року із змінами та доповненнями, п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р із змінами та доповненнями. (а.с. 22-65).

На підставі акту перевірки, 28.04.2010 року прийняті: податкове повідомлення рішення № 0000472314/0/30406, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 59052 грн. 00 коп.. що складається з 39368.00 грн за основним платежем та 19684,00 грн. за штрафними санкціями.; податкове повідомлення рішення № 000070/1712/0/30327 яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за класифікацією: податок з доходів найманих працівників у розмірі 408,42 грн.. з яких 136,14 за основним платежем та 272.28 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; рішення про застосування фінансових санкцій № 0003562304/30398 за порушення п.2.6 «Положення проведення касових апаратів у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року на суму 3250.95 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій № 0003572304/30399 за порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 85,00 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0000312201/30373 за порушення ч.1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 в сумі 462,80 грн. (а.с.13-17).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

В своєму бухгалтерському обліку за травень 2009 року позивачем самостійно відображено проводкою: Дт946 «Витрати від знецінення запасів» - Кт281 «Товари» в сумі 11747,31 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з нормами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону України, до складу витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7. цієї статті.

Враховуючи викладене валові витрати ТОВ «Мегастіл» за півріччя 2009р. підлягають" зменшенню на 11747,0 грн., оскільки вони не відображені, як такі у бухгалтерському обліку підприємства.

Як свідчить акт перевірки, відповідачем нараховано ТОВ «Мегастіл» податок на додану. вартість в сумі 37018 грн. 08 коп. за податковою накладною № 188 від 30.01.2005р., отриманою ним від ПП "Технодім" в зв'язку з відсутністю оригіналу податкової накладної під час перевірки.

Відповідно до реєстру отриманих ТОВ "Мегастіл" податкових накладних за січень 2009 року зазначена податкова накладна включена до реєстру , що було відображено і в акті перевірки. (а.с.66-68)

В суді першої інстанції досліджено оригінал податкової накладної № 188 від 30.01.2009 року на суму 222104,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 37018грн. 08 коп., що видана ПП "Технодім", копія якої мається в матеріалах справи (а.с.70).

Однак суд першої інстанції не звернув уваги, що в акті зазначено, наступне: враховуючи той факт, що підприємством не було надано в ході перевірки оригіналу податкової накладної (лише наявну факсову копію) від ТОВ «Технодім», позивачем безпідставно віднесено суму ПДВ 37018,08 грн. до складу податкового кредиту за січень 2009р., після чого керівником підприємства акт був підписаний без зауважень щодо фактів викладених в ньому, відносно відсутності на час перевірки вказаної вище податкової накладної

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». ,не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином надання до суду першої інстанції зазначеної податкової накладної не спростовує того факту, що на момент перевірки платника податків органом податкової служби вона була відсутня, а тому органи податкової служби правомірно застосували до позивача фінансові санкції.

В ході перевірки було виявлено порушення пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, та п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " № 889-ІУ від 22.05.2003р., із змінами та доповненнями, та п.4 "Порядку надання документів та їх склад при застосуванні соціальної пільги ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2035 від 26.12.2003р. , відповідно до якого зазначено, що пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

В перевіреному періоді були випадки застосування соціальної пільги до доходів працівників підприємства, нарахованих з умов відмови від пільг (відсутні на момент проведення перевірки заяви на отримання пільги).

Тому, за результатами перевірки фахівцями податкової служби обґрунтовано донараховано 136,14 грн., податку з доходів фізичних осіб за вересень 2009 року, оскільки, ТОВ «Мегастіл» повинно було нараховувати податок з доходів фізичних осіб без застосовування соціальної пільги працівникам, які не надали заяви про застосування такої пільги.

Як свідчить акт перевірки, при перевірці касової книги підприємства, звітів касира (другий відривний аркуш касової книги з прибутковими та видатковими касовими ордерами) встановлено, що до каси підприємства за 07.08.2009р. згідно прибуткового касового ордеру №3611, № 373, № 374 від 07.08.2009р. оприбутковано торгівельну виручку на загальну суму 69258,62 грн. Готівкові кошти в сумі 650,19 грн. (69908,81 грн. - 69258,62 грн.) були оприбутковані в касі підприємства наступного робочого дня 10.08.2009р.(копії звітів касира за 07.08.09р. та 10.08.2009р. до довідки додається). Данні обставини не заперечувались керівником позивача при підписанні акту.

Враховуючи, що належних доказів, які б свідчили про інше до суду не надано, колегія суддів вважає обґрунтованими рішення податкового органу щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівки в касу підприємства.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ «Мегастіл» станом на 01.10.2008р. обліковується заборгованість по отриманим кредитам згідно Договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № 001 від 18.01.2008р. в сумі 831073,27 доларів США, або 4039847,17 грн.

На протязі перевіряємого періоду підприємство погашення заборгованості по. зазначеному кредитному договору не здійснювало.

Станом на 31.12.2009р. кредитове сольдо по рахунку 502 дорівнювало 831073,27 доларів США, або 6636120,06 грн.

За період 9 місяців 2009р. підприємством нараховано збитків від курсової різниці по кредитному договору № 001 від 18.01.2008р. в сумі 402073,25 грн. (в бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт945 «Витрати від операційної курсової різниці» Кт502 «Довгострокові кредити банків»), які були фактично включені ТОВ «Мегастіл» до валових витрат за 4 квартал 2009р.

Пунктом 7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» питання порядку оподаткування і сплати податку на прибуток з операцій в іноземній валюті, врегульовано наступним чином, непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається па підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати Прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.09р. № 895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток» передбачено, що встановлений на підставі пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порядок формування показників податкової звітності з податку на прибуток (віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті) є виправданим при складанні звітності платниками цього податку тільки за 9 місяців 2009 р. і лише стосовно погашення заборгованості в іноземній валюті та іноземної валюти, яка обліковується на їх банківських рахунках або в їх касах.

Таким чином,колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Мегастіл» завищено валові витрати за 2009 рік на суму 402073,25 грн., в тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 402073,25 грн.

Суд першої інстанції безпідставно не врахував ці обставини, не надав їм належної оцінки.

Через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 30.09.2010 року не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1,п.3,п.4, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.10 р. по справі№2-а-5018/10/1870 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКурило Л.В.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А.