Ухвала суду № 18957615, 01.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 р. Справа № 44574/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Глушка І.В., Довгополова О.М.

при секретарі судового засідання:Коломойцевій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» до Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року та № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року,

встановила:

У серпні 2010 року позивач ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року форма «В1» та № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року форма «В1», згідно яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 186656, 00 грн., визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість та зобовязано сплатити суму податку у розмірі 14639, 00 грн. та штрафні санкції в розмірі 7320, 00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення є незаконними. Висновки відповідача викладені в Акті від 23.06.2010 року № 1079/23-1/35333192 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.08.2007 року по 31.12.2009 року, на підставі якого були винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними і необгрунтованими. Не відповідають дійсним обставинам справи і є помилковими висновки відповідача в цьому Акті перевірки про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту консультаційні послуги, які не повязані з господарською діяльністю позивача, надані нерезидентами згідно таких договорів та актів прийняття-передачі наданих консультаційних послуг : 1) по договору № 01-01/09 від 02.01.2009 р., укладеного із фірмою «Mondi Packaging Bag Divizion Gmb» (Австрія) : - згідно акту про надання послуг від 30.03.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 73195, 62 грн. (7150 Євро); ПДВ - на суму 14639 грн.; - згідно акту про надання послуг від 30.06.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 219953, 47 грн. (20450 Євро); ПДВ - на суму 43991 грн.; - згідно акту про надання послуг від 18.11.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 347058, 67 грн. (29200 Євро); ПДВ - на суму 69412 грн.; 2) по договору № 01-01/09 від 02.01.2009 р., укладеного із фірмою «Mondi Bags Swiecie Sp.z.o.o.» (Польща) : - згідно акту про надання послуг від 16.07.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 30284, 72 грн. (2816 Євро); ПДВ - на суму 6057 грн.; - згідно акту про надання послуг від 02.10.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 187758, 51 грн. (16124, 52 Євро); ПДВ - на суму 37552 грн.; 3) по договору № 01-01/09 від 02.01.2009 р., укладеного із фірмою «Mondi Bags Мieles Sp.z.o.o.» (Польща) : - згідно акту про надання послуг від 16.07.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 138738, 09 грн. (12904, 12 Євро); ПДВ - на суму 27748 грн.; - згідно акту про надання послуг від 16.07.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 129839, 43 грн. (12076 Євро); ПДВ - на суму 25968 грн.; - згідно акту про надання послуг від 16.10.2009 р. надано консультаційні послуги на суму 153503, 46 грн. (12941 Євро); ПДВ - на суму 30701 грн.. Також безпідставними є твердження відповідача у вищевказаному Акті перевірки про те, що позивачем порушено вимоги підпунктів 7.4.1 і 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 186656 грн., в тому числі : - за травень 2009 р. на суму 14639 грн.; - за серпень 2009 р. на суму 43991 грн.; - за вересень 2009 р. на суму 59773 грн.; - за грудень 2009 р. на суму 68253 грн.; та завищено залишок відємного значення за грудень 2009 р. на суму 69412 грн., чим порушено підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Безпідставність вищевказаних висновків відповідача, відображених у Акті перевірки від 23.06.2010 року, підтверджується на думку позивача тим, що за розглядувані періоди 2009 року працівниками відповідача щомісяця під час проведення позапланових виїзних перевірок перевірялась правильність визначення позивачем податкового кредиту і сум бюджетного відшкодування ПДВ. У Довідках про результати таких перевірок було кожного разу вказано, що жодних порушень не виявлено. За вищевказаними договорами про надання консультаційних послуг такі консультаційні послуги були дійсно отримані позивачем і стосувалися виробництва, торгівлі, бюджетування, планування і діловодства, постачання, інформаційних систем. Такі консультаційні послуги були призначені для використання в господарській діяльності позивача. Тому позивач правильно відніс суми ПДВ за вищевказаними договорами до податкового кредиту, відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Незаконність податкового повідомлення-рішення № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року підтверджується і тим, що відповідач при перевірці первинної скарги позивача залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року, в той же час виніс нове аналогічне податкове повідомлення-рішення № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року, чим порушив ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року та № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою Львівського окружного адміністративного суду відповідач ДПІ у Жидачівському районі Львівської області оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що при проведенні працівниками ДПІ планової виїзної перевірки господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.08.2007 року по 31.12.2009 року, було встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за договорами про надання консультаційних послуг наданих нерезидентами, а саме за договорами : - № 01-01/09 від 02.01.2009 р. укладеного із фірмою «Mondi Packaging Bag Divizion Gmb» (Австрія); - № 01-01/09 від 02.01.2009 р. укладеного із фірмою «Mondi Bags Swiecie Sp.z.o.o.» (Польща); - № 01-01/09 від 02.01.2009 р. укладеного із фірмою «Mondi Bags Мieles Sp.z.o.o.» (Польща). Ці договори не були повязані із господарською діяльністю позивача, і тому відповідно до п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми ПДВ за цими договорами не повинні були включатись позивачем до складу податкового кредиту. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі первинні документи мають юридичну силу і доказовість тоді, коли відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та змісту. Понесені витрати за договорами про надання послуг повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги. На момент перевірки суми ПДВ за договорами про надання консультаційних послуг, які були включені до складу податкового кредиту не були підтверджені належними первинними документами. Тому платник податку, тобто позивач, повинен нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано вимог вищевказаних Законів, безпідставно не взято до уваги висновків відповідача про результати перевірки діяльності позивача, викладених в Акті від 23.06.2010 року № 1079/23-1/35333192, що мало наслідком безпідставне скасування податкових повідомлень-рішень № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року та № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року, які були винесені на підставі вищевказаного Акту перевірки.

Просить апелянт скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року та закрити провадження у справі.

Судова колегія заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи і які зявились в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 30.04.2010 року № 45 та від 03.06.2010 року № 55 працівниками податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку позивача ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.08.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 21.08.2007 року по 31.12.2009 року. За результатами такої перевірки складено Акт від 23.06.2010 року № 1079/23-1/35333192. (а.с. 39-101).

В акті перевірки викладено висновки про те, що ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» було допущено порушення порядку ведення податкового обліку, зокрема порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки незаконно завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 186656 грн., в тому числі : - за травень 2009 р. на суму 14639 грн., - за серпень 2009 р. на суму 43991 грн., - за вересень 2009 р. на суму 59773 грн., - за грудень 2009 р. на суму 68253 грн., у звязку із безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за договорами про надання консультаційних послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю.

На підставі Акту перевірки від 23.06.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року, відповідно до якого ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186656 грн., визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 14639 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7320,00 грн. (а.с. 102).

Рішенням відповідача № 11255/10/25-03/5 від 03.08.2010 року за результатами розгляду первинної скарги позивача, вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року залишено без змін. На підставі цього рішення відповідачем винесено нове аналогічне по суті податкове повідомлення-рішення № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року (а.с. 125-132).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що консультаційні послуги, які були надані позивачеві за договорами : - № 01-01/09 від 02.01.2009 р. укладеного із фірмою «Mondi Packaging Bag Divizion Gmb» (Австрія); - № 01-01/09 від 02.01.2009 р. укладеного із фірмою «Mondi Bags Swiecie Sp.z.o.o.» (Польща); - № 01-01/09 від 02.01.2009 р. укладеного із фірмою «Mondi Bags Мieles Sp.z.o.o.» (Польща), були використані позивачем у подальшій господарській діяльності, а укладення таких договорів було обумовлено отриманням економічної вигоди. Реальний характер таких договорів і їхній зв'язок із господарською діяльністю позивача підтверджується доказами по справі, зокрема актами прийому-передачі виконаних робіт, які за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України. Тому відображені в Акті перевірки від 23.06.2010 року № 1079/23-1/35333192 висновки ДПІ про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, а отже є незаконними оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року та № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, з врахуванням наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут та далі, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З врахуванням наведених законодавчих приписів підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товару та послуг, є факт реального отримання придбаного товару і послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цього товару та послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Із змісту і суті вищевказаних договорів про надання консультаційних послуг і додатків до цих договорів (а.с. 104-113, 115-124, 145-154, 213-221, 222-230, 231-236) вбачається, що консультаційні послуги призначені для покращення господарської діяльності клієнта ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн», тобто позивача, зокрема у галузях : виробництва, купівлі, торгівлі, фінансування, залучення інвестицій, інформаційних систем, підбору кадрів, бухгалтерського обліку, страхування, роботи по звязках з громадськістю.

Актами виконаних робіт (135, 137, 139, 141, 143, 155, 157, 159) за вищевказаними договорами про надання консультаційних послуг, підтверджується, що позивач у відповідні періоди 2009 року реально отримав консультаційні послуги по виробництву, торгівлі, бюджетування, плануванню і діловодству, постачанню, інформаційних системах, підбору кадрів та поніс грошові витрати на оплату цих послуг.

Зв'язок витрат, які понесені позивачем за отримані вищевказані консультаційні послуги, які призначені для використання у господарській діяльності відповідає змісту п. 3.33 Наказу № 08 від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» на 2009 рік», де передбачено проведення витрат на оплату консультаційних послуг з метою покращення фінансово-господарської діяльності товариства.

Колегія суддів враховує також, що ефективність отриманих консультаційних послуг і їх використання позивачем у своїй подальшій господарській діяльності підтверджується звітом про фінансові результати діяльності ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» за 12 місяців 2009 року і за 9 місяців 2010 року, виробничими звітами і довідкою про показники фінансово-господарської діяльності.

Тому, позивач правильно відніс суми ПДВ за вищевказаними договорами про надання консультаційних послуг до податкового кредиту, відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що реальність виконання таких договорів підтверджується належними первинними документами, і вважає безпідставними твердження апелянта про те, що первинні документи не відповідають вимогам законодавства України.

Крім цього, колегія суддів приймає до уваги твердження позивача про те, що Довідками № 730/23-2/35333192 від 31.07.2009 року, № 1139/23-2/35333192 від 16.10.2009 року, № 1254/23-2/35333192 від 23.11.2009 року, № 52/23-2/35333192 від 30.01.2010 року про результати позапланових виїзних перевірок ТзОВ «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (а.с. 161, 29, 20, 10), було встановлено, що за періоди травень, серпень, вересень, грудень 2009 року, податковим органом не встановлено порушень щодо нарахування сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без врахування фактичних обставин справи та всупереч чинного законодавства.

За період судового розгляду справи відповідачем, який являється субєктом владних повноважень, відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, не доказано суду правомірності своїх оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставним і необґрунтованим та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» до Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000312320/0/10122 від 09.07.2010 року та № 0000312320/1/11258 від 03.08.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:В.В. Гуляк

Судді:І.В.Глушко

О.М. Довгополов

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2011 року.