Ухвала суду № 18952754, 27.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4808/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.О.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" жовтня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретаріМартиненко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Десна»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Десна»(далі Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі Відповідача) у якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача №0000182304/0 від 19.04.2010р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року позов задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення відповідача №0000182304/0 від 19.04.2010р.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Дамар ЛТД», за період з 01.09.2009р. по 30.09.2010р.

За результатами даної перевірки складено Акт від 12.04.2010 №696/23-1/34442611, в якому зазначено, що на момент перевірки у позивача були відсутні оригінали податкових накладних від ТОВ «Дамар ЛТД», у звязку з цим, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 2629833,69 грн.

Внаслідок чого Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення від 19.04.2010р. №0000182304/0, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3944750,54 грн., з яких: 2629833,69 грн. основний платіж; 1314916,85 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставина, що певні документи контрагента підписані іншою особою, ніж та, чиє прізвище зазначене у документі, ще не означає фальсифікації самого документу і не має наслідком визнання протиправними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально. А стосовно оригіналів фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з ТОВ «Дамар ЛТД», то вони були відсутні у позивача на момент перевірки з обєктивних причин, оскільки були вилучені у позивача правоохоронними органами, про що свідчать протоколи виїмок.

Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2 та п.п. 7.4.5. п 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР в Аті перевірки обґрунтовано двома обставинами: відсутністю у позивача на момент перевірки податкових накладних за вересень 2009 року, виданих ТОВ «Дамар ЛТД», за якими суми сплаченого податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту; включенню до складу податкового кредиту у вересні 2009 року ТОВ «Дамар ЛТД», підписаних «не посадовими особами ТОВ «Дамар ЛТД»так як директор ТОВ «Дамар ЛТД»податкові накладні не підписував».

Відповідно до п.п. 7.4.5 пп 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Тобто, закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що оригінали фінансово-господарських документів були відсутні у позивача на момент перевірки з обєктивних причин, що не залежали від його волі, оскільки під час судового розгляду встановлено, що постановою слідчого відділу податкової міліції ДПА в Київській області від 01.02.2010р. порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Виробниче обєднання «Десна»Дьошева В.В. за фактом ухилення від сплати податків та службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою ст.. 212 КК України.

Отже, фінансово-господарські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Дамар ЛТД»були вилучені у позивача правоохоронними органами, про що свідчать протоколи виїмок від 01.10.2009р. та від 17.08.2010р. (а.с.19 та 224, том І).

Щодо підписання документів неналежною особою, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що фальсифікація документів не є доведеною і не має наслідком визнання протиправними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально.

Крім того, необхідно зазначити, що на день розгляду даної справи судом першої інстанції кримінальну справу відносно директора ТОВ «Виробниче обєднання «Десна»Дьошева В.В. закрито за відсутності події злочину.

Таким чином, апеляційна інстанція дійшла висновку про реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що підтверджується первинними документами, що оформленні відповідно та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді:Г.М. Бистрик

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено в повному обсязі 31.10.2011р.