Ухвала суду № 18952129, 08.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року справа №2а-3208/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

при секретарі Турко І.Б.

за участю сторін представників Рубіжанської державної податкової інспекції Луганської області Гавриша М.Г. , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» Шириної О.В.

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Рубіжанської державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-3208/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-3208/11/1270 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301, задоволені частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-3208/11/1270 в частині визнання недійсним податкового повідомлення рішення та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини по справі.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізінвест", ідентифікаційний код 34933894, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Голосіївською районною у м.Києва Державною адміністрацією 20.02.2007 за№ 1 0681070005018942 (т.1а.с.90), перебуває на податковому обліку в Рубіжанської МДПІ Луганської області і є платником податку на додану вартість.

Спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосовувати законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Позивачем на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість" та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", до відповідача Рубіжанської МДШ Луганської області для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані з необхідними обґрунтуваннями податкові декларації з ПДВ за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку на загальну суму 6 471 502 грн. (т.1а.с.24-89), з розрахунками бюджетного відшкодування та коригування сум ПДВ, довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Таким чином, позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Листом ДПА в Луганської області № 4972\7\07-205 від 16.03.2011 при проведені позапланових невиїзних (камеральних) та позапланових (планових) документальних перевірок товариства в порушення вимог Наказу ДПА України від 18.08.05 № 305 фахівцями Рубіжанської ОДШ не досліджено у повній мірі ланцюги постачання товариства та не усунуто розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання (т.6 а.с. 171). Згідно Наказу № 100 від 18.03.2011 року «Про проведення службового розслідування у відношенні фахівців, що здійснювали позапланові перевірки ТОВ «Лізінвест» за період грудень 2008, липень-вересень 2009, листопад - грудень 2010» були позбавлені премії співробітники які проводили перевірки (т.6 а.с.174). Наказом від 31.03.11 № 115 «Про усунення недоліків та притягнення до відповідальності співробітників ДШ було притягнути до відповідальності (т. 6а.с.178). На підставі п. 20.1.4 п.20.1, п.п.78.1.12 п.78.1, п. 79.1. ПК України, наказу № 100 від 18.03.2011 року в період з 21.03.2011 по 21.03.2011 була проведена невиїзна документальна перевірка.

Згідно акту перевірки № 10\2301\34933894 від 25.03.2011, встановлено у ландюгах (у другій ланці) постачання товарів та послуг виявлені підприємства, щодо яких було неможливо встановити ланцюги походження товарів та послуг та підтвердити надмірну сплату ПДВ.

25 березня 2011 року на підставі Акту перевірки № 10\2301\34933894 від 25.03.2011 Рубіжанською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення - рішення № 0001472301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010 (т.1 а.с.8).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Позивачем було надано суду первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010. Також були надані документи які підтверджують факт оплати за поставлену продукцію. Представник відповідача не заперечує факт, що акти приймання виконаних робіт, вантажно-митні декларації, податкові накладні, договори за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону, і суму бюджетного відшкодування зменшено саме на підставі того, що неможливо провести зустрічні перевірки по всьому ланцюгу постачання. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), про що свідчать роздруківки з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Судами встановлена відсутність підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення яким було зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010 на загальну суму 6 471 502 грн., оскільки сам по собі факт відсутності надмірної сплати ПДВ по ланцюгу постачання, не є підставою для висновку про необгрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Інших доводів відповідачем щодо необгрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в оскаржуваному повідомленні - рішенні не наведено.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Рубіжанської державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-3208/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 09.09.2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П. Лях

К.П. Горбенко