Постанова № 18951941, 07.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року справа №2а/0570/10368/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Арабей Т. Г. , Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дровникової К.В.,

за участю представника відповідача Ровицької Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10368/2011 за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» про стягнення заборгованості у сумі 10623,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя (далі Жовтнева МДПІ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» (далі товариство) про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках на суму податкового боргу у розмірі 10623,00 грн. В обґрунтування позивач посилається на несплату податкових зобов'язань з податку на прибуток, які виникли на підставі декларації за 1 півріччя 2010 року № 37089 від 09.08.2010р. на суму 2206,00грн. та самостійно нараховані штрафні санкції із виявленням помилки у розмірі 416,00грн., за 3 квартал 2010 року №53993 від 08.11.2010р. на суму 7377,00 грн.; за 1 квартал 2011 року № 9002571147 від 22.04.2011р. на суму 624,00 грн. Загальна сума заборгованості склала 10623,00 грн. Відповідачем у добровільному порядку та у встановлені законом строки не сплачена зазначена сума.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року позов Жовтневої МДПІ до товариства про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках на суму податкового боргу у розмірі 10623 грн. - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Торговий дім «БМС» грошові кошти, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 624 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зауважує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:суд не врахував, що відповідно до законодавства право призначення платежу належить виключно платнику, тому суми податкових зобовязань та податкового боргу слід вважати сплаченими в день реєстрації банківською установою платіжного документа з зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податку.

Представник відповідача в счудовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник позивача до счуду не з»явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу,перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» є платником податків та зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа 08.02.2005р.. код ЄДРПОУ 33393422.

Відповідачем до Жовтневої МДПІ були подані податкові декларації з податку на прибуток:

-за 1 півріччя 2010 року № 37089 від 09.08.2010 року по строку сплати 18.08.2010р., зобов'язання за якою склали 2206,00грн. та нараховані штрафні санкції у зв'язку з виявленням помилки у розмірі 416,00 грн.;

-за 3 квартал 2010 року №53993 від 08.11.2010р. по строку сплати 16.11.2010р., зобов'язання за якою склали 7377,00 грн.;

-за 1 квартал 2011 року № 9002571147 від 22.04.2011р. по строку сплати 05.05.2011р., зобов'язання за якою склали 624,00 грн.

До 01.01.2011 року підлягали застосуванню до спірних відносин ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян). - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно п. З ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було своєчасно здійснено оплату податку на прибуток за 2 квартал 2010р. (декларація № 37089 від 09.08.2010 року) та 3 квартал 2010 року (декларація №53993 від 08.11.2010р.) що підтверджується платіжними дорученнями № 256 від 8.08.2010р. та №347 від 16.11.2010р. у яких в графі призначення платежу зазначено «податок на прибуток за 2 квартал 2010 року по строку 18.08.2010р.» та «податок на прибуток за 3 квартал 2010 року по строку 16.11.2010р.» відповідно.

Погашення податкового борту відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувач}'. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Позивач в графі «призначення платежу» зазначив - «податок на прибуток» та періоди, за які сплачуються суми.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань, платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом для погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2010р, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010р., по справі № 2а-24808/10/0570 за позовом ТОВ «Торговий дім «БМС» до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010р. №0002002342/0 був встановлений факт оплати платіжним дорученням №256 від 18.08.2010р. в розмірі 2622 грн. саме податкових зобов'язань за декларацією з податку на прибуток № 37089 від 09.08.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, відповідачем сплачені в повному обсязі та у встановлені строки податкові зобов'язання, які виникли за деклараціями з податку на прибуток: за 1 півріччя 2010 року № 37089 від 09.08.2010р. та за 3 квартал 2010 року №53993 від 08.11.2010р., на загальну суму 9999,00 грн., том у в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Проте, суд першої інстанції, стягуючи з відповідача грошові кошти з розрахункових рахунків в банках на суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 624 грн., порушив норми матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідачем до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя була надана податкова декларація з податку на прибуток № 9002571147 від 22.04.2011р. Зобов'язання за даною декларацією склали 624,00 грн.

На підтвердження виконання зобов'язань відповідачем було надано платіжне доручення №61 від 05.05.2011 року, у якому в призначенні платежу вказано «податок на прибуток за 1 квартал 2011 року по строку 05.05.2011р.».

Проте, відповідно до картки особового рахунку станом на 05.05.2011 року (на час здійснення оплати) у відповідача була наявна заборгованість з податку на прибуток у розмірі 1669894,27 грн.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України, відповідно до п.87.9 якого в разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

До набрання чинності Податкового кодексу України такий спосіб дії органів Державної податкової служби не був встановлений.

Проте, відповідно до п.п.54.1,59.4 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначному для надсилання податкового повідомлення рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань. Податкова вимоги має містити відомості про факт виникнення грошового зобовязання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обовязок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Відповідно до п.п.95.2,95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги та стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що податковим органом не дотримані вищезазначені вимоги ПК України, оскільки ним не формувалась податкова вимога на зазначену суму боргу, а також не дотриманні строки звернення до суду з зазначеним вимогами про стягнення коштів відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих зазначеного платника податків, тобто податковий орган діяв не в межах наданих йому повноважень.

Посилання на податкові вимоги №1/228 від 29.06.20І0р. та № 2/275 від 13.08.2010р. колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки дані податкові вимоги стосуються іншої суми боргу за іншій період її виникнення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10368/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10368/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» про стягнення заборгованості у сумі 10623,00 грн відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена та підписана колегією суддів 12 вересня 2011 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська

Головуючий у 1 інстанції суддя Бєломєстнов О.Ю.

Cуддя-допо