Постанова № 18950701, 27.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р. № 2а-5091/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроопт ЛТД»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроопт ЛТД»(далі-Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі-ДПІ), просить визнати протиправними дії ДПІ по складенню Акту про результати перевірки від 15.03.2011 року № 331/2300/36449964. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем зроблено помилковий висновок про недійсність правочинів Товариства з контрагентами, оскільки визнання фіктивного правочину недійсним є виключною компетенцією суду, а висновок відповідача в акті перевірки про те, що правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків не відповідає дійсності, оскільки такі реально виконані, про що свідчить податкова звітність Товариства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просить визнати протиправними дії ДПІ щодо викладення в Акті про результати перевірки від 15.03.2011 року № 331/2300/36449964 висновків про нікчемність, фіктивність правочинів та відповідні висновки про завищення валових доходів, валових витрат, завищення податкового зобовязання, податкового кредиту, просить позов задовольнити у відповідності до поданих уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 14.02.2011 р. № 90/23-0, № 91/23-0, № 93/17-0 та від 28.02.2011 р. № 133/23-0, № 134/23-0, № 141/17-0, № 35/24-0 ДПІ у Жовківському районі Львівської області було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Євроопт ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.05.2009 року по31.12.2010 року.

Так, на виконання плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІІ квартал 2010 року виписано направлення 14.02.2011 р. № 90/23-0 на проведення перевірки ТзОВ «Євроопт ЛТД», що належним чином отримане директором Товариства. Перевірку не розпочато по причині надходження від Товариства листа з проханням перенесення перевірки у звязку з перебуванням директора ОСОБА_3 у щорічній основній відпустці. Листом від 21.07.2010 р. платником повідомлено, що директор ОСОБА_3 перебуває на стаціонарному лікуванні Камянець-Поділської лікарні.

12.08.2010 року за № 444/23-0 виписано направлення на проведення перевірки Товариства та вручено керівнику ТзОВ «Євроопт ЛТД»ОСОБА_3 Згідно довідки від 22.07.2010 року Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області відбулась крадіжка первинних бухгалтерських та податкових документів, а тому такі до перевірки не представлені по причині їх крадіжки.

П.п. 5.3.9 п.п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Листом від 30.08.2010 року № 1244/7/23-0 податковою інспекцією надано право платнику податків на відновлення первинних бухгалтерських та податкових документів до перевірки протягом кварталу.

Листом від 10.12.2010 року № 18187/7/23-0 податковою інспекцією повідомлено платника податків про представлення до перевірки у законодавчо встановлений термін первинних бухгалтерських та податкових документів, проте отримано відповідь від Товариства, що директор Товариства перебуває у відрядженні у Луганську до 20.01.2011 року. На повторно скерований запит від 25.02.2011 року № 946/7/23-0 ТзОВ «Євроопт ЛТД»документів не надано.

14.02.2011 року згідно направлення від 14.02.2011 року № 91/23-0, що належним чином вручено Товариству, ДПІ розпочато перевірку ТзОВ «Євроопт ЛТД».

Підпунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772 (далі Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 Порядку в акті перевірки факти виявлених порушень викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В ході перевірки працівниками податкової інспекції складено акт № 18/23-0 від 14.02.2011 року про непредставлення до перевірки документів фінансово-господарської діяльності Товариства. У звязку з непредставленням документів до перевірки, умисному створенні неналежних умов для проведення перевірки, відповідно до ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на керівника ТзОВ «Євроопт ЛТД»ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Жовківського районного суду від 05.04.2011 року по справі № 3-670/11 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо не надання для перевірки документів та піддано адміністратвному стягненню у вигляді штрафу.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки ТзОВ «Євроопт ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.05.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 08.05.2009 року по 31.12.2010 року, складено Акт від 15.03.2011 року № 331/2300/36449964. Перевіркою встановлено порушення:

1. ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Євроопт ЛТД»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування податком на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2009 по 01.08.2011, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).

3. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2009 по 01.08.2011, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

4. Порушення Наказу ДПА України від 29.09.2003 року № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. У перевіреному періоді підприємство не включало у форму № 1ДФ виплати адвокату і приватним підприємцям.

Так, в ході перевірки проведено аналіз співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, відповідно до якого ТзОВ «Євроопт ЛТД»задекларовано суми ПДВ у складі податкового кредиту на суму 8158290,00 грн. та податкового зобовязання на суму 8203301,00 грн.

За період з 08.05.2009 р. по 31.12.2010 року Товариством задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 41026095 грн. Проте перевіркою встановлено його завищення у сумі 41026095,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 4783460,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 4236948,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 1500246,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 6158001,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 24347440,00 грн. Окрім того, перевіркою встановлено завищення валових витрат за період з 08.05.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 40832021,00 грн.

Як встановлено в акті перевірки, основним видом діяльності Товариства є посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі. Такі види діяльності передбачають наявність складських приміщень, ведення складського обліку та наявність робочої сили.

Відповідно до поданих Товариством податкових декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2009 р., за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010 року, за 3 квартали 2010 р., за 2010 рік вбачається, що таке для здійснення господарської діяльності не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів. Згідно даних 1-ДФ чисельність працюючих на підприємстві на 08.05.2009 р. склала 1 особа, на 31.12.2009 року 3 осіб, а на 3.12.2010 року 1 особа.

В періоді, який перевірявся, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроопт ЛТД»було задіяно в ланцюгу безтоварних операцій.

Крім того, зі змісту Акту вбачається, що перевіряючими робилися висновки також на підставі аналізу даних інформаційних баз податкової звітності.

Так, перевіркою встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215 ЦК України); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України); недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Перевіряючими встановлено, що Товариство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Згідно даного Положення первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 08.05.2009 року по 31.12.2010 року, в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, ТзОВ «Євроопт ЛТД»задекларовано податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТзОВ «Леорд Плюс-К»в сумі ПДВ 926221,55 грн., проте не встановлено наявність у ТзОВ «Леорд Плюс-К»власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які субєкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. В ході перевірки встановлено взаєморозрахунки між ТзОВ «Євроопт ЛТД»та ТзОВ «Леорд Плюс-К»та його контрагентами, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

В період, що перевірявся встановлено, що ТзОВ «Євроопт ЛТД»задекларовано податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТзОВ «Резон-сервіс»в сумі 837196,89 грн., по операціях з ТзОВ «Ан-сент»в сумі 225457,83 грн., по операціях з ТзОВ «ПІб-інтермедія»в сумі 66815,00 грн., по операціях з ТзОВ Торгівельно-впроваджувальна компанія «Інноваційні технології»в сумі 308483,87 грн., по операціях з ТзОВ «Корумпостач»в сумі 57313,68 грн. Проте при перевірці встановлено, що даних по рахунках платників не знайдено.

В ході перевірки встановлено операції ТзОВ «Євроопт ЛТД»з ТзОВ «Імпульс К», проте згідно інформації ВПМ ДПІ у м. Червонограді громаданка ОСОБА_4 за грошову винагороду провела реєстрацію даного товариства без мети проведення господарської діяльності, а бухгалтерські документи та податкову звітність не вела.

Правочини, укладені ТзОВ «Євроопт ЛТД»з контрагентами є такими, що не спричинили реального настання юридичних наслідків.

На підставі наведеного перевіряючими зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з боку ТзОВ «Євроопт ЛТД»за весь перевірений період, а вся діяльність Товариства була спрямована на здійснення операцій повязаних з наданням податкових вигод третім особам, тому усі господарські операції ТзОВ «Євроопт ЛТД»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигода набувача».

Згідно з п. 86.7 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Проте таких заперечень на акт перевірки від 15.03.2011 року № 331/2300/36449964 Товариством подано не було.

Виходячи з вищевикладеного, ДПІ забезпечила дотримання у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України, так як діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Окрім того, суд бере до уваги, що складання акту перевірки за встановлених судом обставин правомірності прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про проведення спірної перевірки жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, бо акт не впливає на права ТзОВ як платника податків та не покладає на ТзОВ жодних додаткових обовязків, а містить лише судження податкового органу з приводу обставин, викладених в ньому.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що оскаржуваними діями відповідача не порушуються права позивача, позовні вимоги останнього не підлягають до задоволення .

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адмінстративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2011 року.

Суддя Журомська М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.