ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року ( о 11 год. 48 хв.) Справа № 2а-0870/9836/11
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за поданням Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
до Державного підприємства «Підприємство Камянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№101)»
про стягнення коштів за податковим боргом
ВСТАНОВИВ:
31.10.2011 о 17 год. 10 хв. Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області (далі Вільнянська МДПІ Запорізької області, позивач) звернулась до суду із поданням до Державного підприємства «Підприємство Камянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№101)» (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 37130,00 грн.
Вимоги подання обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що станом на 31.10.2011 відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 37130,00 грн. Вказує, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем до Вільнянської МДПІ Запорізької області надано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.10.2011 №9009290467, відповідно до якої відповідачем самостійно було визначено податкові зобовязання за вересень 2011 року у сумі 37130,00 грн. Позивачем на адресу відповідача направлено податкові вимоги, а саме першу податкову вимогу від 19.10.2001 №519 та другу податкову вимогу від 11.04.2002 №2/318, які отримані представником відповідача особисто 19.10.2001 та 12.04.2002. Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Вільнянська МДПІ Запорізької області звернулася із поданням до суду.
Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 03.11.2011 надав до суду клопотання (вх. № 42916) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, проте 03.11.2011 надав до суду клопотання (вх. № 42913) про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до п.3 ч.7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Згідно із ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Згідно ст. 41 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Державне підприємство «Підприємство Камянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№101)» (ідентифікаційний код 08680112) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.05.2000 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2011.
20.10.2011 відповідачем до Вільнянської МДПІ Запорізької області було подано декларацію №9009290467, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 37130,00 грн. (рядок 25).
Проте, у встановлені законодавством строки відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011року не сплатив.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу були направлені перша податкова вимога від 19.10.2001 № 1/43, яка отримана представником відповідача 23.10.2001, та друга податкова вимога від 11.04.2002 №2/318, яка отримана представником відповідача 12.04.2002, про що свідчить його підпис у відповідній графі повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до облікової картки платника станом 31.10.2011 відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 37130,00 грн., у звязку із чим Вільнянська МДПІ Запорізької області звернулася до суду із подання про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п.203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця..
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. (п. 203.2 ст.203 ПК України).
Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Із матеріалів справи вбачається, що 31.10.2011 у відповідача виник податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 37130,00грн., що саме представником відповідача визнано.
Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПКУкраїни, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 95.1 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав відповідачу першу податкову вимогу від 19.10.2001 № 1/43, яка отримана представником відповідача 23.10.2001, та другу податкову вимогу від 11.04.2002 №2/318, яка отримана представником відповідача 12.04.2002.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Пунктом 60.1 статті 60 ПК України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Відповідно до ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення новоствореного податкового боргу. Протягом 24 годин, як передбачено ст.183-3 КАС України, з моменту виникнення податкового боргу, позивач звернувся до суду.
Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 ПК України).
Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем позовних вимог, а тому подання є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 183-3 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Подання Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до Державного підприємства «Підприємство Камянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№101)» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.
Стягнути із рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а саме:
№ 26009060756956, № 26051060726600 в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399;
№ 26000000117592, № 26001000112239, № 26002000096440, № 26005000112536, №26006000112535, №26006000114470, №26030000011099, №26031000011098, №26040000006113, №26059000020276 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023;
№ 26001301156338, №26002306158266, №26021303156338 в ФІЛІЯ ПАТ ПІБ в м. Запоріжжя, МФО 313355;
№ 37127234000101 в ГУДКУ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, МФО 813015; №26024301848 в філія ЗАПОРІЗЬКЕ ОБЛАСНЕ ВАТ ОЩАДБАНК М.Запоріжжя, МФО 313957.
та за рахунок готівки, що належить платнику податків Державному підприємству «Підприємство Камянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№101)» (ідентифікаційний код 08680112) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37130,00 грн. (тридцять сім тисяч сто тридцять грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету Вільнянського району Запорізької області (р/р31113029700079, код одержувача 346770619, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).
Звернути постанову до негайного виконання відповідно до ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя(підпис)І.В.Батрак
Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 03.11.2011.
Постанова не набрала законної сили.
СуддяІ.В.Батрак
Судове рішення № 18950287, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 03.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-0870/9836/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: