Постанова № 18950008, 25.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2011 р. <Текст >Справа №2а-11814/11/0170/16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В., розглянувши за участю: представник позивача - ОСОБА_1, довіренність б/н, від 08.12.10р., НОМЕР_1;

представник відповідача - ОСОБА_2, довіренність №5/10, від 21.01.11р, посвідчення НОМЕР_3

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №381"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод №381»(далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011401701 від 14.09.2011р., яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2,00 грн. за несвоєчасне подання звітності про суми нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб за формою 1-ДФ за 4 квартал 2010року та 1 квартал 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові розрахункі за формою 1-ДФ надані до податкового органу своєчасно рекомендованою кореспонденцією, за формою, що відповідає вимогам податкового законодавства, і тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання звітності про суми нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2011р. відкрите провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, що відбулося 25.10.2011р., представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте обґрунтовано, на підставі акту перевірки, яким встановлене порушення позивачем граничних строків подання податкових розрахункив сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 4 квартал 2010р. та 1 квартал 2011 року.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим. Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ в редакції, що діла на час перевірки та винесення спірного рішення, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ «Завод № 381» 29.08.2002 року зареєстроване у якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 147405. Позивач є юридичною особою, тому він зобовязаний виконувати всі обовязки, у тому числі щодо виконання податкового законодавства, належного нарахування та сплати податків.

З урахуванням зазначеного даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що у період з 19.08.2011р. впродовж 5 робочих днів посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Завод № 381» за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р. з питань правильності повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку з доходу фізичних осіб, за результатами якої складений акт № 12067/17-1/32177926 від 30.08.2011р., яким, зокрема, встановлене порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, п.119.2 ст.119, п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме, порушення граничних строків подання підприємством податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за 4 квартал 2010 р. та 1 квартал 2011 року.

При цьому, в акті зазначено, що звітність за 4 квартал 2010 року подано позивачем до податкового органу 04.02.2011р., а звітність за 1 квартал 2011 року подано 23.05.2011 року.

На підставі акту №12067/17-1/32177926 від 30.08.2011р відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0011401701 від 14.09.2011р., яким до позивача відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2 грн.

Незгода із зазначеним податковим повідомленням - рішенням стало підставою звернення позивача до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Права та обовязки платників податків, податкових агентів порядок та строки надання звітності регулюються Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Пунктом 51.1 ст. 51 ПК України передбачено, що. Податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді (п. 51.2 ст. 51 ПК України).

Аналогічну норму містить п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Відповідно п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пункт 49.3 ст. 49 ПК України передбачає, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. (пункт 49.5 ст. 49 ПК України).

Відповідно до пункту 49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби (п.49.9 ст. 49 ПК України).

Судом встановлене, що 28.01.2011року позивачем засобами поштового звязку рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача направлений податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за 2010 рік (4 квартал 2010р.) та дискета, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно зазначеного повідомлення кореспонденція отримана представником податкового органу 31.01.2011р., тобто, цій день і повинен вважатися днем отримання розрахунку. З урахуванням того, що граничним терміном подання податкового розрахунку за 4 квартал 2010 р. є 09.02.2011р., а строк здійснення поштового відправлення не пізніш 31.01.11р., суд звертає увагу відповідача, що зазначений розрахунок подано в порядку і строки, передбачені ПК України.

При цьому, з яких причин в акті перевірки датою подання податкового розрахунку за 4 квартал 2010р. зазначено 04.02.2011р., представник відповідача пояснити не зміг, але і вказана в акті дата не обумовлює порушення граничного строку подання звітності.

Також судом встановлено і відсутність порушення термінів подання податкового розрахунку за 1 квартал 2011 року, який був направлений разом з дискетою до відповідача засобами поштового звязку рекомендованою кореспонденцією 29.04.2011 року, та отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 04.05.2011року. Оскільки граничним терміном для подання розрахунку за 1 квартал 2011 року був 10.05.2011р., а строк здійснення поштового відправлення не пізніш 30.04.11р., зазначений розрахунок також подано в порядку і строки, передбачені ПК України.

Помилкове зазначення у акті перевірки порушення строку надання розрахунку за 1 квартал 2011 року, а саме подання розрахунку 23.05.2011р., суд не приймає до уваги, оскільки вказана обставина спростовується документами, вивченими у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення граничного терміну податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за 2010 рік (4 квартал 2010р.) та 1 квартал 2011 року, а тому, податкове повідомлення - рішення № 0011401701 від 14.09.2011р., яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 25.10.2011р. проголошено вступна і резолютивна частина постанови, а 28.10.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0011401701 від 14.09.2011 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 381» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2,00 грн.

3.Стягнути на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 381» (код ЄДРПОУ 32177926) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Александров О.Ю.

<Текст >