Постанова № 18950006, 27.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 р. Справа №2а-10441/11/0170/1 (10:37) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Веретенниковій Ю.В.,

за участю представника позивача Литвиненко О.М.,

представника відповідача Дика Ж.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» про стягнення,

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом прокурор Сімферопольського району АР Крим в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» про стягнення адміністративно господарських санкцій у розмірі 53085,00 гривень за три робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, але не зайняті ними у 2010 році.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідання представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, надав письмові пояснення по справі, з яких вбачається, що ТОВ «МПК Скворцово» вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконало. Згідно зі звітами про наявність вакансій, наданими відповідачем до Сімферопольського районного центру зайнятості, на підприємстві створені робочі місця для інвалідів в кількості відповідно до 4 % нормативу.

Представник відповідача зазначив, що станом на 25.11.2010 року на підприємстві створено 11 робочих місць для інвалідів. Відповідач виконав покладений на нього обовязок щодо інформування центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача пояснив, що законом передбачено обовязок відповідача створити робочі місця для інвалідів, а не обовязок їх працевлаштування. Фактів відмови ТОВ «МПК Скворцово» у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів немає.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю прокурора за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінив наявні доказі в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 зазначається, що відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності зазначено Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Пунктом 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів встановлені основні завдання Фонду, до яких відносяться реалізація у межах своєї компетенції державної політики у сфері соціального захисту інвалідів; контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.2007 року. Пунктом 1 Положення встановлено, що відділення являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до пункту 12 Положення відділення має статус юридичної особи, та реалізує завдання, визначені пусток 3 Положення, до яких належать здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, яке визнано урядовим органом державного управління.

З метою реалізації зазначених завдань пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Частиною десятою, одинадцятою статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Отже, позивачами у зазначеній категорії справ виступають відділення Фонду.

Таким чином, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є органом державної влади, який у правовідносинах з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875, реалізують владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку частиною 9 статті 20 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що 29.09.2006 року ТОВ «МПК Скворцово» зареєстроване у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний номер 34582572, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 690888, витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.06.2011 року.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «МПК Скворцово» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ «МПК Скворцово» використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, за вх. № 2866 від 28.02.2011 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «МПК Скворцово» складає 287 осіб, фонд оплати праці становить 5078,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата 17695 гривень.

В звіті зазначено, що кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону складає 11 осіб, фактично працевлаштовані 8 осіб, сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем визначена в сумі 53085,00 гривень.

Відповідачем задекларована сума адміністративно-господарським санкцій, однак її не сплачено, у звязку з чим прокурор Сімферопольського району АР Крим в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інваліді звернувся до суду про стягнення 53085 гривень.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за N 1442/11722,середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Отже, суд зазначає, що Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за N 1442/11722, передбачено можливість обчислення середньооблікової кількості штатних працівників не тільки за рік, але й за квартал, півріччя, 9 місяців, рік.

Судом встановлено, що в січні - травні 2010 року відповідач належним чином створив на підприємстві робочі місця для інвалідів та здійснив працевлаштування всіх інвалідів, що підтверджується наступним.

Зі звіту з праці ТОВ «МПК Скворцово» за січень 2010 року, наданого 08.02.2010 року до органу держстатистики, вбачається, що середня кількість усіх працівників відповідача в еквіваленті повної зайнятості осіб складає 36 осіб.

Кількість працівників відповідача за січень 2010 року підтверджується наказом ТОВ «МПК Скворцово» № 1 від 04.01.2010 року та штатним розкладом ТОВ «МПК Скворцово» на 04.01.2010 року.

Зі звіту з праці ТОВ «МПК Скворцово» за лютий 2010 року, наданого 05.03.2010 року до органу держстатистики, вбачається, що середня кількість усіх працівників відповідача в еквіваленті повної зайнятості осіб складає 36 осіб.

Зі звіту з праці ТОВ «МПК Скворцово» за березень 2010 року, наданого 07.04.2010 року до органу держстатистики, вбачається, що середня кількість усіх працівників відповідача в еквіваленті повної зайнятості осіб складає 36 осіб.

Отже, враховуючи, що за період січень березень 2010 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 36 осіб, чисельність інвалідів, штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 2 особи (36 х 4 %).

Судом встановлено, що в період січень - березень 2010 року в ТОВ «МПК Скворцово» працювало 2 інваліда:

-ОСОБА_4, яка прийнята на роботу з 02.04.2007 року, що підтверджується наказом ТОВ «МПК Скворцово» від 02.04.2007 року № 3 та довідкою ТОВ «МПК Скворцово» від 20.10.2011 року. Інвалідність ОСОБА_4 підтверджується довідками МСЕК Серії КР-08 № 042950 від 06.05.2009 року, Серії КР 09 № 009216 від 21.04.2010 року;

-ОСОБА_5, який прийнятий на роботу з 03.05.2007 року, що підтверджується наказом ТОВ «МПК Скворцово» від 03.05.2007 року № 10. Інвалідність ОСОБА_5 підтверджується пенсійним посвідченням, з якого вбачається, що йому встановлено 3 групу інвалідності.

Отже, судом встановлено, що відповідачем в період січня березня 2010 року виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ст.19 Закону.

Зі звіту з праці ТОВ «МПК Скворцово» за квітень 2010 року, наданого відповідачем 11.05.2010 року до органу держстатистики, вбачається, що середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості осіб складає 125 осіб.

Штатним розкладом відповідача, затвердженого 01.04.2010 року директором ТОВ «МПК Скворцово» ОСОБА_6, підтверджується штат ТОВ «МПК Скворцово» станом на 01.04.2010 року в кількості 125 штатних одиниць.

Отже, враховуючи, що за квітень 2010 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 125 осіб, чисельність інвалідів, штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 5 особи (125 х 4 %).

Судом встановлено, що з 1 квітня 2010 року відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_7, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 162 від 01.04.2010 року. Інвалідність ОСОБА_7 підтверджується довідкою Серії КР-08 № 049842 від 09.02.2010 року.

З 06.04.2010 року відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_8, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 196 від 06.04.2010 року та довідкою ТОВ «МПК Скворцово» від 20.10.2011 року. Інвалідність ОСОБА_8 підтверджується довідкою Серії КР-1 № 020072 від 04.12.2008 року.

З 01.04.2010 року відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_9, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 80 від 01.04.2010 року. Інвалідність ОСОБА_9 підтверджується довідкою Серії КР-09 № 016998 від 12.01.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що загальна численність інвалідів, яка в квітні 2010 року працювала у позивача склала 5 осіб, що свідчить про те, що ТОВ «МПК Скворцово» в квітні 2010 року виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”.

Зі звіту з праці ТОВ «МПК Скворцово» за травень 2010 року, наданого 07.06.2010 року до органу держстатистики, вбачається, що середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості осіб складає 141 осіб.

Отже, враховуючи, що за травень 2010 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 141 особу, чисельність інвалідів, штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 6 осіб (141 х 4 %).

Судом встановлено, що з 13 травня 2010 року відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_10, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 245/1 від 13.05.2010 року. Інвалідність ОСОБА_10 підтверджується довідкою МСЕК Сер. МСЕ 3-12 НК № 023299 від 12.07.2001 року.

З 13 травня 2010 року відповідачем прийнято на роботу ОСОБА_11, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 240 від 13.05.2010 року. Інвалідність ОСОБА_11 підтверджується довідкою МСЕК Серії КР-09 № 000823 від 09.03.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що загальна численність інвалідів, яка в травні 2010 року працювала у позивача склала 7 осіб, що свідчить про те, що ТОВ «МПК Скворцово» в травні 2010 року перевиконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”.

Суд зазначає, що факт праці вищезазначених інвалідів в ТОВ «МПК Скворцово» підтверджується табелями обліку робочого часу за період січень травень 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем за період січень - травень 2010 року дотримано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”.

Судом встановлено, що у звязку з розширенням виробництва в ТОВ «МПК Скворцово» створені нові робочі місця, прийнято на роботу нових працівників, затверджено новий штат підприємства.

Зі звіту з праці ТОВ «МПК Скворцово» за червень 2010 року, наданого 07.07.2010 року до органу держстатистики, вбачається, що середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості осіб складає 278 осіб.

Отже, враховуючи, що з червня 2010 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 278 особу, чисельність інвалідів, штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 11 осіб (278 х 4 %).

У звязку з суттєвим збільшенням штату ТОВ «МПК Скворцово» та, відповідно, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, з червня 2010 року відповідач почав інформувати відповідні державні фонди з працевлаштування про вільні робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів робочої групи.

Так, відповідачем надавались до Сімферопольського районного центру зайнятості, починаючи з червня 2010 року, звіти про наявність вакансій форми 3-ПН, згідно з якими ТОВ «МПК Скворцово» звітувало про наявність робочих місць для інвалідів, що бажають працевлаштуватись.

Звіт про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів за червень 2010 року отримано Сімферопольським районним центром зайнятості 21.06.2010 року, за липень 2010 року 29.07.2010 року, за серпень 2010 року 27.08.2010 року, за вересень 2010 року 21.09.2010 року, за жовтень 2010 року 22.10.2010 року, за листопад 2010 року 26.11.2010 року, за грудень 2010 року 05.01.2011 року.

В зазначених звітах відповідач повідомляв про створення від 4 до 11 робочих місць для інвалідів, відповідно до вимог Закону.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН “Звіт про наявність вакансій”.

У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, зазначено, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що ТОВ «МПК Скворцово» відповідно до покладених на нього обовязків, встановлених статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, самостійно створило робочі місця для працевлаштування інвалідів та здійснювало заходи щодо їх працевлаштування, направляючи відповідну інформацію в органи зайнятості населення.

Згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Суд звертає увагу, що обовязок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обовязком їх працевлаштувати.

Суд зауважує, що органами працевлаштування не приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на робочі місця до ТОВ «МПК Скворцово».

Суд зазначає, що позивач не надає доказів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів.

Зазначена позиція підтверджується постановою ВАСУ від 15.10.2010 року по справі № К-15169/08 за касаційною скаргою ВАТ «Севастопольгаз» на постанову господарського суду м.Севастополь від 13.05.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 липня 2008 року у справі за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ «Севастопольгаз» про стягнення адміністративно господарських санкцій.

Більш того, судом встановлено, що позивачем в період з липня по листопад 2010 року самостійно працевлаштоване ще 8 інвалідів: ОСОБА_12, що підтверджується наказом № 454/2 від 02.08.2011 року, ОСОБА_3, що підтверджується наказом № 496 від 23.08.2010 року, ОСОБА_13, що підтверджується наказом № 518 від 01.09.2010 року, ОСОБА_14, що підтверджується наказом № 623/1 від 01.11.2010 року, ОСОБА_15, що підтверджується наказом № 428 від 08.07.2010 року, ОСОБА_16, що підтверджується наказом № 454/1 від 02.08.2010 року, ОСОБА_17, що підтверджується наказом № 455/2 від 02.08.2010 року, ОСОБА_18, що підтверджується наказом № 455/1 від 02.08.2010 року.

Проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що, враховуючи, що в період з січня по травень 2010 року відповідачем виконувався норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, приймаючи до уваги що в період з червня до грудень 2010 року відповідачем здійснювались всі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів, але норматив робочих місць для інвалідів в цей період не було виконано не з вини відповідача, суд приходить до висновку, що правопорушення в його діях відсутнє.

З викладеного вбачається, що підстав для притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення з ТОВ «МПК Скворцово» адміністративно господарських санкцій у розмірі 53085,00 гривень за три робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, але не зайняті ними у 2010 році, немає, а тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 27.10.2011 року, постанова у повному обсязі складена та підписана 01.11.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.