Постанова № 18949971, 03.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 р. Справа №2а-10559/11/0170/1 (12:26) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Сусловій Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК до товариства з обмеженою відповідальністю “Південно-українська інноваційна компанія” про стягнення.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополь АРК звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ Південно-українська інноваційна компанія” про стягнення податкової заборгованості по штрафним санкціям з податку на додану вартість в сумі 1013,23 гривень та по земельному податку в розмірі 1055, 82 гривень.

Адміністративний позов мотивований тим, що ДПІ у м. Сімферополь проведена невиїзна документальна перевірка, за результатами якої встановлено несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 гривень, які частково сплачені відповідачем та становлять суму в розмірі 1013,23 гривень. На підставі розрахунку земельного податку на 2009 рік від 29.01.2009 року позивачем задекларовано, але не сплачено земельний податок з фізичних осіб за жовтень, листопад та грудень 2009 року в загальній сумі 1055,82 гривень.

Позивач вказує, що до теперішнього часу сума заборгованості, що була визначена у податковому повідомленні-рішенні та декларації відповідачем не сплачена, що свідчить про невиконання зобовязань перед бюджетом, у звязку з чим просить суд стягнути податковий борг у сумі 2069,05 гривень.

Ухвалами суду від 26.08.2011 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання 03.10.2011 року представники позивача та відповідача не зявилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Позивачем надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними та додатковими по справі документами. Відповідач не повідомив суд про причини неявки до суду, заперечень до позову не надіслав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Сімферополь АРК у відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю “Південно-українська інноваційна компанія”, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “ Південно-українська інноваційна компанія” є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено 26.03.2007 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 632166, витягом з ЄДР від 17.03.2005 року та довідкою Головного управління статистики АРК станом на 30.03.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ Південно-українська інноваційна компанія ” знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м.Сімферополь АРК з 29.03.2007 року за № 11710, що підтверджується довідкою ДПІ у м. Сімферополь від 06.04.2010 року № 1226/29-0.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “ Південно-українська інноваційна компанія” є податку на додану вартість та земельного податку у ДПІ у м. Сімефрополь АРК.

Таким чином, відповідач є субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та строки сплати земельного податку в 2009 році передбачені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок та орендну плату.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст. 14 Закону України “Про плату за землю” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Південно-українська інноваційна компанія” подало до ДПІ у м. Сімферополь АРК податкову декларацію з земельного податку та уточнюючий розрахунок до неї за 2009 рік від 29.01.2009 року із зазначенням суми податкового зобовязання в розмірі 4224,66 гривень, у тому числі за січень листопад по 352,06 гривень та 352,00 гривень за грудень 2009 року).

Судом встановлено, що заборгованість за жовтень 2009 року зі сплати земельного податку відповідачем сплачено частково в розмірі 0,30 гривень, тому сума земельного податку за жовтень 2009 року становить 351,76 гривень.

Таким чином, відповідач був зобовязаний кожного місяця сплачувати земельний податок, у тому числі за жовтень-грудень 2009 року в розмірі 1055,82 гривень (351,76 + 352,06+352,00).

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з земельного податку за жовтень грудень 2009 року в розмірі 1055,82 гривень, в строк, визначений статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III не сплачена, у звязку чим податкове зобовязання в розмірі 1055,82 гривень перетворилося на податковий борг.

Суд враховує, що оскільки податковий борг утворився за період з жовтня по грудень 2009 року, на нього поширюється порядок його стягнення, встановлений Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість в 2009 та 2010 роках передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, що податковий період для ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” дорівнює місяцю, тому воно зобовязано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в м. Сімферополь АР Крим декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 15.03.2010 року посадовою особою ДПІ в м. Сімферополь проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” з податку на додану вартість за липень, вересень грудень 2009 року та січень 2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 3401/15-2-35052780 від 15.03.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п.4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у звязку з неподанням ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” декларацій з податку на додану вартість за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року.

Судом встановлено, що посадові особи ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” запрошувались до ДПІ в м. Сімферополь для ознайомлення та підписання акту перевірки, про що складено акт № 1704/15-2 від 15.03.2010 року

Акт перевірки від 15.03.2010 року був отриманий відповідачем 19.03.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до п.п.п 17.1.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі зазначеного акту перевірки від 15.03.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення рішення № 0004891502/0 від 31.03.2010 року, яким відповідачу визначена сума податкового зобовязання (за штрафними санкціями) з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 гривень (170,00 х 6).

Податкове повідомлення рішення № 0004891502/0 було отримано відповідачем 02.04.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія”суми нарахованих штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 1020,00 гривень сплачені відповідачем частково в сумі 6,77 гривень, що підтверджується розрахунком суми заборгованості ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія”.

Залишок заборгованості зі штрафних санкцій з податку на додану вартість складає 1013,23 гривень, який відповідачем станом на день розгляду справи не погашений.

Суд враховує, що оскільки податковий борг утворився за період з 2009 року - з квітня до грудня 2010 року, на нього поширюється порядок його стягнення, встановлений Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 03.12.2009 року ДПІ у м. Сімферополь на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/3773, в якій визначена сума податкового боргу у розмірі 351,76 гривень, яка була направлена відповідачу, однак, у звязку з незнаходженням відповідача за місцем реєстрації не була вручена. Про зазначене складено акт від 21.12.2009 року №854/24-1 та розміщено на дошці оголошень в ДПІ м. Сімферополь АРК.

20.01.2010 року ДПІ у м. Сімферополь АРК на адресу відповідача була надіслана друга податкова вимога № 2/254 із зазначення суми податкового боргу 703,82 гривень, яка була направлена відповідачу, однак, у звязку з незнаходженням відповідача за місцем реєстрації не була вручена. Про зазначене складено акт від 02.02.2010 року №650/24-1 та розміщено на дошці оголошень в ДПІ м. Сімферополь АРК.

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

Такий самий порядок надіслання податкових повідомлень-рішень визначений “Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та “Порядком направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно чинного законодавства, а саме підпункту 4.9. пункту 4 “Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем його вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкові зобовязання були визначені на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення таких податкових повідомлень-рішень на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем їх вручення, а й днем їх узгодження.

Суд зазначає, що Рішенням про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 112/24-1 від 04.03.2010 року відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) позивач вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія”, а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійне узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” узгодило суму штрафних санкцій, нарахованих згідно з податковим повідомленням- рішенням № 0004891502/0 від 31.03.2010 року, а також суми земельного податку за самостійно поданим розрахунком від 29.01.2009 року .

Відповідно до довідки ДПІ в м. Сімферополь станом на 03.10.2011 року ТОВ «Південно-українська інноваційна компанія» сума податкового боргу зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 1013,23 гривень та зі сплати земельного податку в розмірі 1055,82 гривень відповідачем не сплачена.

Таким чином, станом на день розгляду справи податковий борг ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” з земельного податку та штрафних санкцій по податку на додану вартість становить 2069,05 гривень.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” у встановлені Законом України “Про плату за землю”, Законом України “Про податок на додану вартість”, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку та строки земельного податку та штрафних санкцій, є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 2069,05 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” податкового боргу у розмірі 2069,05 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 03.10.2011 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, постанова в повному обсязі складена 10.10.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “Південно-українська інноваційна компанія” (ЄДРПОУ 35052780) податковий борг у розмірі 2069,05 гривень, з яких:

- штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 1013,23 гривень код платежу 3014010100 ( р/р 31114029700002 в Державний бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026);

- земельного податку з юридичних осіб в розмірі 1055,82 гривень код платежу 5213050101 до місцевого бюджету Залізничного району м. Сімферополь р/р 33211811700003 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.