Постанова № 18949868, 22.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 р. Справа №2а-5714/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участі представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 15.03.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 16.03.2011р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про визнання противоправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі відповідач) про визнання противоправними дій щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року та зобовязання відповідача відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість основні показники декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Позовні мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не прийнято податкову декларацію позивача з ПДВ за квітень 2010 року, а тому відомостей податкової декларації з ПДВ не має в особовій картці.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволені з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що надана позивачем декларація заповнена з порушенням вимог п.3.3, 3.4 наказу ДПА України №221 від 28.04.2009 року «Про затвердження форми декларації по податку на додану вартість і порядку її складання», а тому не може бути визнана як податкова декларація.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99» є юридичною особою (ІН 30395385), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та з 21.04.1999р. зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради в АР Крим (а.с.17).

ТОВ «КІНГ» подало податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року в електронній формі засобами телекомунікаційного звязку безпосередньо до ЦОЕЗ, що підтверджується квитанцією №2 від 17.05.2010 року.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим повідомленням від 20.05.2010 року за вих.№20986/10/15-2 повідомила позивача про те, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року не визнана податковою декларацією згідно із п.4.1 та 4.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (тут і далі Закон №2181 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) подана податкова декларація заповнена позивачем всупереч порядку її заповнення, у звязку із тим, що у порушення п.п.3.3, п.п.4.3, п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (в редакції наказу ДПА України від 12.05.10р. №313, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.05.2010р. за №350/17645) в поданій декларації не зазначені обовязкові реквізити, передбачені рядком 06 вступної частини декларації.

Не погодившись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду із вимогами про визнання неправомірними дій відповідача та зобовязання останнього відобразити показники декларації за квітень 2010р. у особовому рахунку позивача.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, до спірних правовідносин слід застосовувати чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подавався платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснювалось нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону було встановлено, що платник податків самостійно обчислював суму податкового зобов'язання, яку зазначав у податковій декларації.

Підпункт 4.1.2. пункту 4.1. ст.4 Закону встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняття податкової декларації було обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймалась без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” містили вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, могла бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не було зазначено обов'язкових реквізитів, її не було підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертався до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків мав право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій було обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації був також вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається із поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р., остання містить усі передбачені законом реквізити, а посилання відповідача на те, що вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення суд вважає необґрунтованим.

Суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, у звязку із чим, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації за квітень 2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача відобразити показники декларації з ПДВ за квітень 2010р. в картці особового рахунку, суд дійшов наступного висновку.

Відомості зазначені у декларації з ПДВ за квітень 2010р. та подані позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим підлягають відображенню в картці особового рахунку позивача, відповідно, по податку на додану вартість, яка ведеться ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, а тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99», щодо визнання протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АР Крим стосовно невизнання поданої позивачем звітності за квітень 2010р. податковою декларацією, підлягають задоволенню, оскільки позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, що відомості зазначеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою з податку на додану вартість.

Щодо пропущення строків звернення позивача до суду із цим позовом суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався при розгляді Окружним адміністративним судом АР Крим іншої справи за №2а-2332/11/0170. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.04.2011р. у зазначеній справі, позовні вимоги ТОВ «Кінг 99» задоволено повністю. При цьому, як вбачається із зазначеної постанови, представник відповідача у запереченнях посилався на ту обставину, що податкова декларація за квітень 2010р. не була визнана як податкова звітність, а відтак і не було прийнято уточнюючий розрахунок за квітень 2010р. Слід зазначити, що відповідач не надав належних доказів направлення позивачу повідомлення від 20.05.2010р. вих..№20986/10/1502, яким повідомив позивача про відмову у прийнятті декларації за квітень 2010р.

З урахуванням викладеного, позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 22.09.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 27.09.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 122, 158-161, ч.1 ст. 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податковий звіт декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99».

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити у картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99» показники декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99» 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.