Ухвала суду № 18949312, 31.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року справа №2а/0570/5176/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохін А. А.

при секретарі судового засідання Газарян А.В., за участю представників сторін: від позивача - Новака П.Ю., від відповідача Коростильова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі № 2а/0570/5176/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 року № 0001882302/0/48703, № 0001892302/0/48702,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 04.04.2011 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області та просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення: від 30.11.2010 року № 0001882302/0/48703, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 29640, 60 грн., у тому числі за основним платежем 24703, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4940, 60 грн. та від 30.11.2010 № 0001892302/0/48702, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 29644, 50 грн., у тому числі за основним платежем 19763, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9881,50 грн. 50 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року позовні вимоги задоволені.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 30 листопада 2010 року № 0001882302/0/48703, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 29643 (двадцять девять тисяч шістсот сорок три) грн. 60 коп., у т.ч. за основним платежем - 24703 (двадцять чотири тисячі сімсот три) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4940 (чотири тисячі девятсот сорок) грн. 60 коп.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 30 листопада 2010 року № 0001892302/0/48702, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 29644 (двадцять девять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 50 коп., у т.ч. за основним платежем 19763 (девятнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9881 (девять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не приділено належної уваги тому факту, що до перевірки не надані заявки на перевезення товарно матеріальних цінностей з визначенням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси завантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено п. 2.1 договору та п. 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Апелянт вважає, що судом не врахований протокол бесіди з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, наведений в Додатку до акту № 1. Апелянт посилається на порушення позивачем Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції не врахована інформація, що отримана згідно даних карток платника податку та податкової звітності на рівні ДПА України по ТОВ «Востокпромвугілля».

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Сторони надали відповідні пояснення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення і доводи сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську як платник податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, з 10.11.2010 р. по 12.11.2010 р. відповідачем проводилась документальна невиїзна перевірка ТОВ «Кондиціонер ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Востокпромвугілля» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено акт № 2490/23-2/36082093 від 17.11.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 24703 грн., у т.ч. за 2 квартал 2010 р. у сумі 24703 грн., а також п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 19763 грн., у т.ч. за червень 2010 року у сумі 19763 грн.

Заперечення на зазначений акт перевірки були залишені без задоволення.

На підставі виявлених порушень відповідачем 30.11.2010 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001882302/0/48703, яким на підставі акту перевірки та відповідно до підпункту «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 3, 10, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 29643,60 грн., у т.ч. за основним платежем - 24703 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4940,60 грн. ;

- № 0001892302/0/48702, яким на підставі акту перевірки та відповідно до підпункту «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 4, 6, 7, 10 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 29644,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 19763 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9881,50 грн.

Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у м. Краматорську, ДПА в Донецькій області, ДПА України.

ДПІ у м. Краматорську була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кондиціонер ЛТД» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Востокпромвугілля» за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено акт від 23.02.2011 № 129/23-2-36082093, аналогічний за змістом акту № 2490/23-2/36082093 від 17.11.2010 року.

Рішеннями ДПІ у м. Краматорську, ДПА в Донецькій області, ДПА України у задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2010 року між ТОВ «Востокпромвугілля» як Постачальником та ТОВ «Кондиціонер ЛТД» як Покупцем укладено Договір поставки № 11/Т. Найменування товару, його кількість і якісні характеристики, ціна товару за одиницю і по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності із цим договором, вказуються у Додатках-Специфікаціях до договору.

05.05.2010 року сторонами було укладено Договір поставки № 11/Т.додаткову угоду до договору поставки № 11/Т, згідно якої поставка товару здійснюється згідно Інкотермс 2000 FCA м. Краматорськ (транспортом Покупця).

Відповідно до умов договору поставки між сторонами договору були підписані Специфікації.

Фактичне виконання умов договору та Специфікацій підтверджується матеріалами справи, а саме: витратними накладними, довіреностями на імя ОСОБА_6 на отримання поставленого товару,наказами про відрядження останньої на ТОВ «Востокпромвугілля» та посвідченнями на її відрядження до м. Луганськ, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

На виконання умов додаткової угоди до договору поставки від 05.05.2010 року № 11/Т позивачем було укладено із фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 договір на виконання вантажоперевезень від 11.01.2010 року № 11/01/2010.

Фактичне виконання перевезень підтверджено товарно-транспортними накладними, актами прийомки-здавання робіт (надання послуг).

Оприбуткування поставленого товару по бухгалтерському обліку підприємства підтверджено звітами по складу комплектації ТОВ «Кондиціонер ЛТД», картками рахунку 201, з яких відслідковується оприбуткування товару саме від ТОВ «Востокпромвугілля».

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані за Договором поставки № 11/Т від 05.05.2011 року товари є повязаними із господарською діяльністю позивача (використані для виробництва кондиціонерів), що підтверджується: остаточними калькуляціями виробництва продукції; тимчасовими нормами витрат комплектуючих на транспортний кондиціонери КХЛ-500-7,0 У1 з перетворювачем та КХЛ-500-7С У1; актами списання матеріалів та комплектуючих.

Так, витратні накладні, товарно-транспортні накладні та інші документи містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

З огляду на наведене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідно до положення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання товарів за договором № 11/Т від 05.05.2011, укладеного із ТОВ «Востокпромвугілля».

Щодо доводів апелянта про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді необґрунтованого включення сум ПДВ, сплачених у ціні придбаного товару за договором № 11/Т від 05.05.2011, до складу податкового кредиту червня 2010 року ПДВ у сумі 19763 грн., то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки оплата за товари, поставлені ТОВ «Востокпромвугілля» за договором № 11/Т від 05.05.2010, є витратами, понесеними у звязку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із ТОВ «Востокпромвугілля», є такою, що повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Так, за наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Востокпромвугілля» були виписані на адресу ТОВ «Кондиціонер ЛТД» податкові накладні, які були відображені позивачем у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Суми ПДВ згідно податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ відповідних податкових періодів 2010 року, про що вказував у податкових деклараціях з податку на додану вартість та додатках № 5 до них «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Колегія суддів враховує і ту обставину, що Договір поставки № 11/Т та додаткову угоду до Договору поставки № 11/Т в установленому законом порядку не було визнано недійсними, а відтак дії на їх виконання для здійснення господарської діяльності є похідними від договору і оформлені відповідним чином, що підтверджено первісними документами бухгалтерського і податкового обліку, які є належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо неправомірності донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» .

Крім того, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо можливості, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 30.11.2010 № 0001882302/0/48703 та від 30.11.2010 № 0001892302/0/48702.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області у справі № 2а/0570/5176/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі № 2а/0570/5176/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010року № 0001882302/0/48703, № 0001892302/0/48702 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 6 вересня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.