Постанова № 18949106, 19.10.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.

16 год.10 хв.Справа № 2-а-4006/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановській А.В.,

за участю:

представника позивача - Попова М.Г.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Екобіотек-Україна” (далі - ТОВ, позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2011р. № 0002010700 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 59514 грн., та № 0002020700 про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ.

Представник позивача позовні вимоги уточнив: доповнив їх вимогою про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки. Під час розгляду справи - відкликав зазначену вимогу та просив розглядати справу, виходячи із початкових вимог.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 06.07.2011р. Як вбачається з акта, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість є визнання нікчемним правочину позивача із його контрагентом ТОВ “Фірма СМТ”. На думку податкового органу, товар не поставлявся, не перевозився, не зберігався, операції фактично не виконувались, а лише документувались, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по такій операції. Відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК) головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Державна податкова інспекція у м. Херсоні не надала доказів того, що поставка товару не здійснювалась, а отже не має підстав визнавати правочини позивача нікчемними.

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу. Крім того, товаро-транспортна накладна на поставку товару складена з порушенням п.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 1996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №1996-XIV). Товарно-транспортна накладна оформлена неналежним чином, так як не містить інформації про повну адресу пункту навантаження товару, інформацію щодо осіб, відповідальних за здачу та приймання товару, а також кількість (об'єм) продукції, яка перевозилась та була зазначена в товарно-транспортній накладній відрізняється від кількості (об'єму) продукції (олія соняшникова), яка була придбана ТОВ “Екобіотек-Україна” згідно наданої податкової накладної, а тому не можуть бути для позивача підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У липні 2011 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову невиїзну перевірку обгрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТОВ “Екобіотек Україна”на розрахунковий рахунок за період: квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 06.07.2011р. №2341/07-0/32125693 та прийняті податкові повідомлення - рішення: від 19.07.2011р. № 0002010700, відповідно до якого зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на 59514 грн. та від 19.07.2011р № 0002010700, відповідно до якого зменшено від'ємне значення ПДВ на 59514 грн.

Перевіркою встановлені такі порушення:

-на порушення ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту у березні 2011р. на 59514 грн.;

-на порушення п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту в березні 2011р. на 59514 грн.

Так, згідно з поданою ТОВ “Екобіотек Україна”до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за березень 2011року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 59514 гривень.

При перевірці податковим органом обгрунтованості відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 р., встановлено, що одним із основних постачальників олії соняшникової в березні 2011 року є ТОВ „Фірма „СТМ".

Позивачем у податковому та бухгалтерському обліку відображено придбання олії соняшникової згідно договору поставки № 90311 від 09.03.2011р. у кількості -32760 т. по ціні 10900 грн. за тону. Придбання товару у березні 2011р. на загальну суму 357084 грн., в т.ч. ПДВ - 59514 грн., оплата ПДВ - 59514 грн., податкова накладна №96 від 09.03.2011 на суму 357084 грн.

До ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, де ТОВ „Фірма „СТМ" перебуває на податковому обліку, направлено запит №6238/7/07-004 від 01.06.2011 року. для проведення зустрічної звірки з питання підтвердження, отриманих від платника податків ТОВ „Екобіотек-Україна" відомостей стосовно відносин з контрагентом.

Від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва отримано акт від 08.06.2011 року за № 768/23-323/13855648 про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ „Фірма „СТМ", так як підприємством на вимогу податкового органу інформація та документи про використання у своїй діяльності власного чи орендованого офісного, виробничого (торгівельного, складського) приміщень, декларацій з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 ріку не надавалися, загальна кількість працюючих на підприємстві 3 особи.

Таким чином, податковий орган не може підтвердити здійснення фінансово-господарської операції з поставки олії соняшникової ТОВ “Екобіотек-Україна” від ТОВ „Фірма „СТМ" та не може встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ “Екобіотек-Україна” по постачальнику ТОВ „Фірма „СТМ".

Окрім того, згідно з актом від 08.06.2011 року за № 768/23-323/13855648, в ході перевірки з'ясовано, що у березні 2011 року основним контрагентом-постачальником ТОВ „Фірма „СТМ' було ТОВ “Сакбі”.

Відповідно до акту від 03.06.2011 року № 3779/23-9/34807050 ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу ТОВ “Сакбі”, в результаті чого встановлено, що ТОВ “Сакбі”та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням підприємства.

Враховуючи те, що у ТОВ „Фірма „СТМ", відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, угоди ТОВ „Фірма „СТМ" мають ознаки нікчемності, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином податковим органом зроблено висновок, що має місце факт завищення податкового кредиту ТОВ „Екобіотек-Україна", в порушення п. п. 198.1-198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, за березень 2011 року на 59514,00грн. та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування, в порушення п. п. 200.1- 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України по декларації за квітень 2011 року на 59514,00грн.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 220.1).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4.).

Пунктом 201.6 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вимог п.200.1 ст. 200 ПК України, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення відємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.198.4, 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог 200.4 ст. 200 ПК України щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Судом досліджені первинні бухгалтерські документи, щодо поставки товару ТОВ «Фірма «Сервістрансмаш», а саме податкова накладна від 09.03.2011р., видаткова накладна № РН-0000096 від 09.03.2011р., товаро-транспортна накладна АЕЕ № 002007 від 05.03.2011р., платіжні доручення від 09.03.2011 р. № 8325 на суму 327000 грн., від 16.03.2011р., № 8392 від 16.03.2011р. на суму 30084 грн., вантажно-митна декларація.

Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, як накладні, платіжні документи та податкові накладні, на думку суду, наявність цих документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підтвердженням реального здійснення операції з поставки товару можуть бути товарно- транспортні накладні, акти приймання-передачі, видаткові, податкові накладні.

Зважаючи на те, що товарно-транспортною накладною оформляється факт перевезення товару від постачальника покупцеві, тобто оформляються результати виконання договору, а також враховуючи те, що вона відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік, згідно п. 2 ст. 9 Закону №1996-XIV вона повинна мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

Як вбачається з наданої позивачем товарно-транспортної накладної, в ній відсутні відомості щодо осіб, відповідальних за здачу та приймання товару, відомості про повну адресу пункту навантаження товару, а зазначено лише Херсонська область, даний документ не містить інформації про прізвище та посаду особи, яка його склала та несе відповідальність за правильність внесеної до нього інформації.

Крім того, слід зазначити, що кількість (об'єм) продукції, яка перевозилась (олія соняшникова) та була зазначена в товарно-транспортній накладній відрізняється від кількості (об'єму) продукції, яка була придбана ТОВ “Екобіотек-Україна” і відображена у видатковій та податкові накладних.

Також видаткова та податкова накладні виписані продавцем 9 березня 2011р., а відповідно до товарно-транспортної накладної поставка відбувалась 5 березня 2011р.

Під час судового засіданні представник позивача пояснив що помилки допущені у зв'язку з неуважністю особи, що складала накладну, жодних інших доказів або пояснень суду не надав.

Таким чином, в даному випадку, державною податковою інспекцією у м. Херсоні вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного отримання та відвантаження позивачем товарів, а сама по собі наявність податкових накладних не є достатньою підставою вважати, що господарська операція реально відбулася та тягне настання реальних правових наслідків у вигляді права на формування податкового кредиту.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та зясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку що ТОВ “Екобіотек-Україна”порушено вимоги Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки подана товарно-транспортна накладна АЕЕ № 002007 від 05.03.2011р. не містить всіх обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством України, та податковий кредит сформовано неправомірно, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.07.2011р. № 0002010700 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 59514 грн., та № 0002020700 про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ прийняті ДПІ у м. Херсоні обгрунтовано та скасуванню не підлягають.

За таких обставин суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Відмовити повністю Товариству з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.07.2011р. № 0002010700, № 0002020700.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1