Постанова № 18851529, 31.10.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-4597/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів матеріального забезпечення отриманих обманним шляхом,

встановив:

Херсонський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач або ХМЦЗ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач або ОСОБА_1.) про повернення коштів матеріального забезпечення у розмірі 8836,35 грн.

У судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача надав клопотання, відповідно до якого підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Причини неявки відповідача суду невідомі, про слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання викликався тричі. Виходячи з вищевикладеного та на підставі ч. 4, 6 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути спір у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до змісту позовної зави вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами. Так, до Комсомольського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного до вирішення питання його працевлаштування. Згідно із наказом № НТ060321 від 21.03.2006 відповідачу присвоєно статус безробітного, в той же день його ознайомлено з правами та обов'язками, які він має у зв'язку із наданням такого статусу. Крім того, йому призначено виплату державної соціальної допомоги у зв'язку із безробіттям. У подальшому ОСОБА_1 відмовився від послуг державної служби зайнятості, на підставі чого наказом № НТ070319 від 19.03.2007 його знято з обліку громадян, що потребують допомоги у працевлаштуванні. Згідно акту перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 240/П (далі по тексту - акт, акт перевірки) від 07.10.2010 встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.03.2003. Тобто, маючи статус фізичної особи-підприємця, про який відповідач не повідомив при постановці на облік у службі зайнятості, він незаконно отримав кошти соціальної допомоги по безробіттю. На підставі акту перевірки ХМЦЗ прийнято рішення, відповідно до якого вирішено повернути кошти матеріального забезпечення, надані ОСОБА_1. як допомога по безробіттю. Листом № 11-11/5471 від 12.10.2010 ОСОБА_1 запропоновано добровільно повернути зазначені кошти протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня отримання поштового відправлення. Однак, на момент подачі позову сума боргу відповідачем не погашена. Виходячи з цього позивач просить стягнути суму боргу на користь ХМЦЗ.

Відповідач про свою правову позицію щодо предмету позову не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Законами України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі по тексту - Закон № 803-ХІІ) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі по тексту - Закон № 1533-ІІІ) встановлено правовий статус центрів зайнятості, безробітних, умови надання статусу безробітного та їх соціальний захист.

Згідно із ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Пунктом 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі по тексту - Порядок), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що ХМЦЗ має право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно із ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Порядок реєстрації осіб як безробітних та умови надання їм забезпечення встановлені розділом V Закону № 1533-ІІІ.

Громадянин України ОСОБА_1 21.03.2006 звернувся до Комсомольського районного центру зайнятості у м. Херсоні із заявою, відповідно до змісту якої просив до вирішення питання щодо його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Крім того, у зазначеній заяві відповідач підтвердив те, що на той момент не був зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займався, пенсії не отримував, на отримання пенсії за віком, в тому числі і на пільгових умовах, а також пенсії за вислугою років не мав права. Допомогу по безробіттю просив виплачувати один раз на місяць.

Наказом ХМЦЗ від 21.03.2006 № НТ060321 ОСОБА_1 присвоєно статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 21.03.2006. 19.03.2007 відповідач відмовився від послуг державної служби зайнятості, на підставі чого наказом ХМЦЗ від 19.03.2007 № НТ070319 його знято з обліку громадян, що потребують допомоги у працевлаштуванні. Виплату допомоги по безробіттю припинено з 16.03.2007 у зв'язку із закінченням строку її виплати, передбаченого законом. Таким чином, відповідач перебував на обліку у державній службі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю протягом періоду часу з 21.03.2006 по 16.03.2007.

Виходячи з законодавчого визначення безробітної особи, що наведене вище, та ст. 22 Закону № 1533-ІІІ, рішення про присвоєння правового статусу безробітного та призначення йому допомоги по безробіттю може прийматись органами державної служби зайнятості у випадку, якщо особа, що звертається із відповідною заявою та відповідає наступним вимогам: є працездатним громадянином працездатного віку; через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів; зареєстрована в службі зайнятості як така, що шукає роботу, готова та здатна приступити до підходящої роботи; протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачувала страхові внески, має право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Так, відповідно до копії персональної картки ОСОБА_1 № 212200306031400003, наявної у матеріалах справи, він є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою працездатного віку. Протягом останніх 12 місяців перебував у трудових відносинах 48 тижнів та сплачував страхові внески. Останнім місцем роботи ОСОБА_1 на момент звернення до ХМЦЗ є ПП ОСОБА_2, звідки 09.03.2006 був звільнений за згодою сторін. Таким чином, на момент звернення до ХМЦЗ для надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач документально відповідав визначеним для цього законом умовам.

Однак, відповідно до змісту копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.03.2003. Тобто, в розумінні ст.2 Закону № 803-ХІІ ОСОБА_1 на момент звернення до центру зайнятості не був особою, яка підпадала під визначення "безробітного". Також у довідці міститься запис, що 09.10.2010 стосовно відповідача винесено судове рішення про припинення його підприємницької діяльності, що не пов'язано з банкрутством, однак запису про припинення його підприємницької діяльності немає. На момент подачі ХМЦЗ позову ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця та не пройшов встановленої законом процедури для припинення цього статусу. Про дану обставину відповідач не повідомив Комсомольський районний центр зайнятості м. Херсона при наданні йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 3, ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Таким чином, оскільки зазначені обставини мали місце до моменту постановки відповідача на облік у службі зайнятості та протягом всього періоду перебування його на обліку, сума матеріального забезпечення, виплачена йому, повинна бути повернута ним за період часу, протягом якого він обліковувався як безробітний - з 21.03.2006 по 19.03.2007.

Згідно із Порядком, у випадку, якщо до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації, він повинен провести розслідування достовірності настання страхового випадку щодо такої особи. Результати перевірки оформлюються актом.

07.10.2010 ХМЦЗ проведено перевірку достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" стосовно ОСОБА_1 За результатами перевірки складено акт № 240/П, відповідно до висновків якого виявлено порушення з боку відповідача, що полягає у перебуванні його на обліку у ХМЦЗ у статусі безробітного в той час, коли він був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.03.2003. На підставі акту прийнято наказ № НТ101111 від 11.11.2011, відповідно до якого вирішено повернути кошти матеріального забезпечення, надані ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, у період з 21.03.2006 по 15.03.2007 (день фактичного припинення виплат) у розмірі 8836,35 грн.

Відповідно до п. 7 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Зазначене повідомлення направлене ОСОБА_1 12.11.2010 та отримане ним 17.11.2010, про що свідчить копія поштового повідомлення з відміткою про вручення у матеріалах справи. Однак, станом на момент подачі позову зазначений борг відповідачем не погашено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача з повернення коштів матеріального забезпечення підлягає стягненню.

Керуючись ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів матеріального забезпечення отриманих обманним шляхом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (р/р 37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574) неправомірно отриману ним суму коштів матеріального забезпечення у розмірі 8836 (вісім тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 35 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.2.3