Постанова № 18949077, 25.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 жовтня 2011 р. 2а- 12592/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

суддів Горшкової О.О., Панова М.М.

за участю : секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просить суд, визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011р. № 0001260854, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 6 094 150,00 грн. з нарахуванням штрафу у розмірі 842 974,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те що розрахунки доходів за довгостроковими договорами з ДП СЗТФ „Прогрес" №906-ХКБМ від 03.06.2003р., №Д-44/2002/П/833-ХКБМ від 30.05.2002р та №Д-147-02/2009/П від 25.09.2009р здійснювалися КП ХКБМ у повній відповідності з вимогами п.п.7.10.5 п.7.10 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР на підставі складеної структури ціни на виконання кожного договору, що визначає планований дохід, який буде отриманий після виконання довгострокового договору та планованих витрат підприємства на його виконання. Позивач з посиланням на норми пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, „Порядку ведення і складання податкового звіту про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів), затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97р. вважає вимоги щодо розрахунку доходів звітного періоду за довгостроковими договорами шляхом застосування курсу іноземної валюти в цьому періоді за наявності первинної (планованої) структури ціни, розрахованої в національній валюті помилковими, та такими, що суперечать законодавству, тому як жодним нормативним документом даного порядку розрахунку не передбачено. Крім того, КП ХКБМ зауважив, що за попередні періоди жодна з перевірок податковими органами порядку нарахування КП ХКБМ доходу за довгостроковими договорами порушень не визнавала.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові , проти позову заперечував, з посиланням на матеріали перевірки та письмові заперечення. Зазначив, що в ході перевірки Товариство КП ХКБМ встановлено порушення вимоги п.п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.10.5, пп. 7.10.7, п.п.7.10.9 п. 7.10, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 6 094 150 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову з підстав викладених у запереченні на позов, посилаючись на матеріали перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на підставі направлення від 30.06.2011 № 411, від 30.06.2011 №412, від 30.06.2011 № 413, від 06.2011 № 414, від 30.06.2011 № 415, під 30.06.2011 №416 було проведено документальну планову перевірку Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки складений акт № 1902/23-106/14310299 від 17.08.2011 року.

На підставі вказаного Акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові 05.09.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001260854 про визначення податкового зобов'язання Казенному підприємству "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з податку на прибуток підприємств в сумі 6937124, 00 грн. з них : за основним платежем 6094150,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 842974,00 грн..

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем порушення:

-п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону Ураїни «Про податок на додану вартість» та пункту 198.3, пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 2555 грн., в т.ч. у наступних періодах: - березень 2011 року - 2555 грн.

-п.п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.10.5,п.п. 7.10.7, п. 7.10, п. п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 6094150 грн.

Перевіряючи наведений висновок відповідача і прийнятий на його підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Позивач не спростовує фактичних обставин, що слугували підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення. Його заперечення по факту правильності визначення порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими договорами (контрактами), стосується іншого, ніж контролюючий орган, тлумачення вимог чинного законодавства.

Згідно п.п. 7.10.1, 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994, № 334/94-ВР платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Казенним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" було укладено довгострокові договори комісії з ДП «Спеціалізована зовнішньо торгівельна фірма «Прогрес» №906-ХКБМ від 03.06.2003р., №Д-44/2002/П/833-ХКБМ від 30.05.2002р та №Д-147-02/2009/П від 25.09.2009 р.

КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" вибрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності за довгостроковими договорами (контрактами) згідно розпоряджень по підприємству та у відповідності до п.п. 7.10.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Судом встановлено, що загальнодоговірні ціни в договорах які укладені КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з комісіонером, та загально договірні ціни контрактів які укладені комісіонером з підприємствами - нерезидентами, визначені в іноземній валюті. Ціна на продукцію є фіксованою, валюта контракту - іноземна валюта, валюта платежу - ціна договору є кінцевою та включає в себе всі витрати Постачальника.

Відповідно до п.п. 7.10.3 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) п.п. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Підпунктом 7.10.5. п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Відповідно до пп.7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

При визначенні валового доходу за правилами пп. 7.10.5 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємствами не застосовуються норми п. 11.3 ст. 11 цього Закону.

Тобто, доходи по довгостроковим договорам (контрактам) в податковому обліку виникають в момент їх нарахування, а саме: «дохід виконавців у звітному періоді визначається як добутої загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту».

Відповідно до п.11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - для цілей Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. При цьому сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІУ підприємства й організації ведуть бухгалтерський облік та складають звітність у грошовій одиниці України - гривні, що названа валютою звітності.

Та згідно п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що «фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку».

Відповідно до п. 1.4 розділу 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 із змінами та доповненнями (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592) починаючи з податкового періоду - перший квартал 2006 року, декларація заповнюється в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Як вбачається з договорів №906-ХКБМ від 03.06.2003р., №Д-44/2002/П/833-ХКБМ від 30.05.2002р та №Д-147-02/2009/П від 25.09.2009 р. з замовниками - нерезидентами, по яким відповідно до вимог п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в податковому обліку було обрано особливий порядок оподаткування, загально договірна ціна визначена в іноземній валюті. У всіх контрактах з нерезидентами відсутній гривневий еквівалент загальнодоговірної ціни контракту.

Загальнодоговірна ціна по довгостроковим договорам складає: за договором №906-ХКБМ від 03.06.2003 - загально договірна ціна 11 000 000,00 доларів США; за договором №Д-44/2002/А/833-ХКБМ від 30.05.2002 - загально договірна ціна 7 415 139,55 доларів США, за договором №Д-147-02/2009/П від 25.09.2009 - загально договірна ціна 457500 000,00 доларів США.

Таким чином, при визначенні КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" доходів від виконання довгострокових договорів відповідно до пп. 7.10.5 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство отримує (нараховує) доходи в іноземній валюті (добуток загально договірної ціни контрактів, яка відповідно до умов контрактів визначена в іноземній валюті, на оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту).

У зв'язку з тим, що доходи від виконання довгострокових договорів КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" отримує (нараховує) в іноземній валюті, то для відображення їх в декларації з податку на прибуток підприємство повинно застосувати норми пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому зазначено порядок оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця.

Таким чином, для включення суми доходу до складу валового доходу звітного періоду відповідно до пп. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 Закону необхідно суму доходу, яка розрахована відповідно до пп. 7.10.5 п. 7.10 ст. 7 Закону, перераховувати в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд не приймає до уваги посилання позивача на Наказ ДПАУ № 275 від 31.07.1997р. «Щодо затвердження форм податкового звіту про результати виконання підприємством довгострокових договорів (контрактів) та Порядку їх ведення і складання», оскільки на момент укладення вищезазначених договорів означений наказ втратив чинність відповідно до Наказу ДПАУ від 02.06.2003, № 265 "Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України від 28.07.97 N 256 та від 31.07.97 N 275".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав суду документального підтвердження правомірності визначення порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими договорами (контрактами).

Таким чином суд погоджується з висновком відповідача про порушення пп. 7.10.5, пп. 7.10.7, п.п.7.10.9 п. 7.10, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлених при перевірці правильності визначення доходів по вищезазначеним довгостроковим договорам (контрактам), що укладені КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з підприємствами-комісіонерами на реалізацію виробленої продукції нерезидентам, в результаті чого підприємством занижено валові доходи всього на суму 12 778 527 грн.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові проводились позапланові виїзні перевірки Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника та позапланові виїзні перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

За результатами таких перевірок складено наступні акти від 30.03.2011 № 873/49-019/14310299,від 28.03.2011 № 855/49-019/14310299,від 18.03.2011 № 734/49-019/14310299, від 11.04.2011 № 971/49-019/14310299, якими встановлені порушення підприємством вимог Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997 в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинам з підприємствами Концерн «Бронетехніка Україна» (код ЄДРПОУ 30654941); ТОВ «Актуальні технології » (код ЄДРПОУ 33897892); ТОВ «Спецмашпроект» (код ЄДРПОУ 37003269) ;ТОВ «Машприборкомплект» (код ЄДРПОУ 37044331);ТОВ «Ольга» (код ЄДРПОУ 23462996).

За результатами даних перевірок угоди укладені між «КП ХКБМ і підприємствами ТОВ «Машпроборкомплект», ТОВ «Ольга», Концерн «Бронетехніка України , ТОВ «Спецмашпроект», ТОВ «Актуальні технології» визнані нікчемними, оскільки встановлено відсутність реальності господарських операцій позивача з зазначеними документами.

Враховуючи обставини, що викладені у зазначених вище актах перевірок встановити зв'язок понесених витрат КП «ХКБМ ім. О.О. Морозова» у взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Машпроборкомплект», ТОВ «Ольга», Концерн «Бронетехніка «Спецмашпроект», ТОВ «Актуальні технології» у загальній сумі 11598076 грн. з господарською діяльністю перевіряємого підприємства неможливо.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність первинних документів : договорів, видаткових накладних, платіжних доручень про перерахування коштів, на які є посилання в акті перевірки. Спір лежить в площині підтвердження реальності здійснення господарської діяльності по договорам з означеними контрагентами.

Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999№ 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ про вантаж.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.98 за N 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що товарно-транспортна накладна та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Суд зазначає, що позивачем ні в ході проведення перевірки, ні в судовому засіданні не надано суду товарно-транспортних накладних, документів щодо розвантаження та навантаження, що свідчать про реальність здійснення господарської діяльності з означеними контрагентами.

Таким чином, якщо не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з означеними контрагентами, то такі первинні документи договори, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів, не мають сили первинних документів та не свідчать про реальність здійснення таких операцій. Відповідно право на включення таких витрат до складу валових, у такого платника податку не виникає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав суду документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з означеними контрагентами.

Враховуючи правомірність нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 842974,00 грн. у відповідності до п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що податкове повідомлення - рішення від 05.09.2011 року №0001260854 було прийнято відповідачем в межах компетенції податкового органу, у встановленому законом порядку. Таким чином, це рішення повністю узгоджуються з вимогами закону та відповідає обставинам, які є підставою для його винесення. Законодавчі підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя Волошин Д.А.

Судді Горшкова О.О.

Панов М.М.