Постанова № 18949022, 26.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" жовтня 2011 р. № 2а- 10864/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 08.02.2011р.);

за участі представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність №5739/9/10-035 від 30.11.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання дій незаконними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати незаконними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промімпекс»(код в ЄДР 30754152) з визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.07.11 ТОВ «Промімпекс»засобами поштового зв'язку був отриманий акт ДПІ від 15.06.11 № 2177/07-013/30754152 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промімпекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року з якого він дізнався , що з 07.07.11 по 15.07.11 ДПІ проводилась документальна позапланова виїзна перевірка за результатами якої встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 200.19.2, 200.19.5, 200.19.6 п. 200.19, п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень на суму 62 549,0 грн.

Позивач вважає, що ДПІ не мала законодавчо визначених підстав для проведення перевірки та оформлення акту перевірки, дії ДПІ про призначенню, проведенню перевірки та оформленню акту перевірки незаконними. Відомості, що містить акт перевірки є недостовірними, надуманими, а висновки акту перевірки, зроблені всупереч положенням діючого законодавства та з перевищенням повноважень податкового органу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову в повному обсязі, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень зазначив, що при проведенні перевірки податкова інспекція діяла в межах, встановлених законодавчими та нормативно-правовими актами повноважень на викладення у акті перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував стосовно позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин при вирішенні спору по суті суду належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України саме дії та рішення, котрі були вчинені та прийняті у спірних правовідносинах субєктом владних повноважень так як саме ці дії потягли за собою прийняття податковим органом спірного рішення.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промімпекс» є юридичною особою зареєстрованою у встановленому законодавством порядку, має ідентифікаційний код - 30754152, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.12.2010 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промімпекс", місцезнаходження: 61161, м. Харків, вул. Автотракторна, буд.28/41, зареєстровано 22.02.2000 року.

Крім того, 03.11.2010 року ТОВ "Промімпекс" направило до ДПІ у Московському районі м. Харкова лист за вих. № 311/4, яким було повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" орендує, згідно договору оренди від 01.10.2010 року, територію, загальна площа якої складає 60 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Автотракторна, буд. 28/41. Фактична адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс": 61037, м. Харків, вул. Соїча, буд.4, приміщення якого підприємство орендує, згідно договору оренди від 19.08.2009 року, під офіс загальною площею 9,9 кв.м.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України (далі ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 1296 від 06.07.2011 відповідачем вирішено провести саме документальну позапланову виїзну перевірку.

Щодо наявності підстав для видання зазначеного наказу відповідно до ст. 78 ПК України, суд зазначає наступне.

Вказана стаття визначає обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка, а зокрема п.п. 78.1.8. визначено таку підставу платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Відповідно до п. 200.10, 200.11 ПКУ Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, податківці мають право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які дають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, встановлюється Кабінетом міністрів України. Такий перелік затверджений постановою Кабміну від 27.12.2010 р. № 1238 (далі Перелік № 1238).

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.78.4, ст.78, глави 8, розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового Кодексу відповідно до якої посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення і фактичної перевірки та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби..

У відповідності до п. 78.7 ст. 78 Податкового кодексу України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п. 2, 4 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За приписами ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 5.2 вказаного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.п. 6.1, 6.2 Порядку, у висновку акта зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Вивчивши спірний акт перевірки суд зазначає що документи у позивача Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова під час проведення перевірки не були витребувані, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалося.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова від № 1296 від 06.07.2011 прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки “ТОВ "Промімпекс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 62549,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

Правила листування з платником податків врегульовані ст. 42 Податкового кодексу України, відповідно до п. 42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Іншого порядку дій податкового органу діюче законодавство не передбачає.

Доказів вручення ТОВ «Промімпекс»копії наказу № 1296 від 06.07.2011 про проведення перевірки та пред'явлення перевіряючими направлень від 06.07.11 №978, №977 на перевірку відповідачем до суду не надано.

Отже 15.07.2011р., тобто на час складання податковим органом акту № 2177/07-013/30754152 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промімпекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року право на проведення такої перевірки не виникло та суб'єкт владних повноважень не мав законодавчо визначених підстав для початку проведення перевірки та оформлення вказаного акту за її результатами.

Стосовно підстав проведення перевірки необхідно зауважити, що ані наказ, ані направлення на перевірку крім посилань на загальні законодавчі норми (п.200.11 ст.200 ПК) не містять: конкретних норм, якими передбачаються підстави для проведення даної перевірки (тобто п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК), що свідчить про відсутність нормативного обґрунтування рішення, про проведення перевірки; конкретних фактичних підстав для проведення перевірки, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238, що свідчить про необґрунтованість рішення керівника податкового органу про проведення перевірки.

Вказані порушення порядку оформлення дозвільних документів на перевірку свідчить про дефекти їх змісту, що також унеможливлює право працівників податкового органу приступати до проведення документальної виїзної перевірки.

Посилання відповідача на незнаходження Позивача за місцезнаходженням, відсутність посадових осіб, ненадання документів (акти відсутності за місцезнаходженням від 07.07.11 № № 572/07-013/30754152, довідка №2141 04.07.2011 за формою 18-ОПП, лист зам голови вуличного комітету , лист Держкомітету з земельних ресурсів від 25.07.11 №13-05-34/7404) не приймається до уваги судом оскільки зазначені документи або не мають відношення до предмету доказування в даній справі, або складені датою пізнішою ніж проведено перевірку, також в матеріалах справи знаходиться акт про неможливість розпочати перевірку від 07.07.11 № 576/07-013/30754152.

Зазначені вище судження відповідача спростовуються наданими в судовому засіданні представником позивача доказами, а саме: договором оренди офісного приміщення, витягом з ЄДР та іншими доказами.

Відтак, на думку суду, відповідач діяв недобросовісно. Будучи обізнаним про нову адресу платника податків він не тільки не скерував на неї рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, але й протиправно провів виїзну перевірку в приміщенні податкової служби.

Згідно п.85.2. ст..85 Податкового кодексу платник податків зобовязаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або повязані з ним. Такий обовязок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в ході проведення перевірки первинні бухгалтерські документи позивача не досліджувались, однак, таким було дано правову оцінку, що свідчить про суб'єктивність висновків перевіряючого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилом ч.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши добуті по справі докази, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах документальна позапланова виїзна перевірка на підставі наказу від 06.07.11 за № 1296 за якою було складено акт від 15.06.11 № 2177/07-013/30754152 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промімпекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року була фактично невиїзною, тобто проведена за місцезнаходженням ДПІ у Московському районі м.Харкова, що зазначено у акті перевірки. Тобто, відповідач, не скориставшись наданим йому законодавством правом реагування на дії позивача зазначені п.п.94.2.3. Податкового Кодексу, незаконно провів перевірку позивача, вчинивши незаконні дії по проведенню невиїзної перевірки та складанню відповідного акту, замість належних, відповідно до наказу дій по проведенню виїзної перевірки. Акт про проведення виїзної перевірки був складений на підставі невиїзної перевірки, що суперечить вимогам діючого податкового законодавства.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Оцінюючи наведені вище обставини, Суд вважає, що позивач довів факт порушення його інтересів, а отже позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушених прав та інтересів, Суд виходить з того, що формулювання висновків акту перевірки є частиною діяльності податкового органу під час перевірки; юридично-значимою дією. Оскільки рішення суду повинно забезпечувати ефективний захист особи, суд вважає, що визнання протиправними дії відповідача, щодо проведення перевірки, разом з тим які полягають у викладенні в акті висновків про порушення ТОВ приписів Податкового Кодексу приводить до визнання протиправними висновку про порушення ТОВ «Промімпекс»вимог п.п. 200.19.2, 200.19.5, 200.19.6 п. 200.19, п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень на суму 62 549,0 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промімпекс" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання дій незаконними задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промімпекс»(код в ЄДР 30754152) з визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2011р.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2011 року.

Суддя Шляхова О.М. а