Постанова № 18949003, 25.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Харків

25.10.2011 р.                                                                                         справа № 2а- 9073/11/2070                               

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-1"  

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова  

про визнання неправомірними дій по проведенню перевірки , -

встановив:

Позивач, ТОВ «Харківметал-1», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом №787/23-104/01883007 від 27.05.2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податковий орган не мав визначених Податковим кодексом України підстав для направлення на адресу платника податків письмового запиту, письмовий запит був оформлений податковим органом без дотримання вимог закону, рішення про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки було прийнято податковим органом безпідставно, а відтак, дії по проведенню спірної перевірки є неправомірними.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що в силу норм Податкового кодексу Украни орган державної податкової служби України має повноваження складати та направляти на адресу платника податків відповідні письмові запити у зв’язку з виявленням фактів, котрі свідчать про можливі порушення законів про оподаткування. У спірних правовідносинах ДПІ було цілком правильно оформлено відповідний запит, запит був одержаний платником податків. У зв’язку з неотриманням відповіді та письмових пояснень по суті направленого на адресу платника податків запиту, ДПІ правомірно було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи 27.05.2011р. відповідачем. ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Харківметал-1»(ідентифікаційний код –01883007) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податку на додану вартість, за період 01.08.2008р.-31.10.2010р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Транс агентство метал»(ідентифікаційний код –35785206).

Результати перевірки оформлені актом від 27.05.2011р. №787/23-104/01883007.

З наявних у справі документів вбачається, що спірна перевірка була проведена суб’єктом владних повноважень на реалізацію наказу ДПІ у Комінтернівському м.Харкова від 16.05.2011р. №517 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Харківметал-1»ідентифікаційний код –01883007».

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб’єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував факт можливого порушення ТОВ «Харківметал-1»вимог податкового законодавства.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірних перевірок, а також дій про проведенню спірної перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

19.04.2011 р. за вих. №6312/10/23-109 відповідачем, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова був складений і 20.04.2011р. направлений на адресу ТОВ «Харківметал-1»письмовий запит про надання податкової інформації та документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Транс агентство метал»(ідентифікаційний код –35785206) за період 01.08.2008р.-31.10.2010р.

Юридичною підставою для складання згаданого запиту суб’єкт владних повноважень обрав положення ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, фактичної підстави для складання згаданого документу у тексті названого запиту не наведено.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов’язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Оглянувши запит ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова від 19.04.2011р. №6312/10/23-109, суд відзначає, що зміст оглянутого запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ «Харківметал-1»вимог податкового чи іншого законодавства.

Окрім того, всупереч вимогам ст.42 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оглянутий судом запит не скріплений печаткою податкового органу, а в порушення положень п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом –Порядок №1245) складений не на бланку податкового органу.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов’язку надання відповіді.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов’язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов’язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Суб’єкт владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запиту не дотримався вимог закону, а відтак, не мав  визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту складання письмового запиту з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

Як вбачається з позову, позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом №787/23-104/01883007 від 27.05.2011 р.

Під час розгляду справи судом було встановлено неправомірність наказу №517 від 16.05.2011 р., на реалізацію якого була проведена спірна перевірка. Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Зі змісту запиту від 19.04.2011р. №6312/10/23-109 вбачається, що перелічені в цьому запиті документи вимагались податковим органом для проведення звірки. Оскільки в силу норм Податкового кодексу України перевірка та звірка є різними і за змістом, і за способом заходами реалізації владної управлінської функції контролю за дотриманням податкового законодавства, то суд доходить висновку, що на підставі згаданого запиту ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова мала право провести саме звірку, а не приймати рішення про призначення спірної перевірки.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за визначенням КАС України є суб’єктом владних повноважень, не подав до суду доказів та не навів доводів обгрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, бо такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

При цьому, суд зважає, що відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З акту перевірки від 27.05.2011р. №787/23-104/01883007 слідує, що первинні документи податковим органом у ході проведення спірної перевірки не досліджувались, що суперечить закону.

Окрім того, в силу п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З наявних у справі документів вбачається, що наказ від 16.05.2011р. №517 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Харківметал-1»ідентифікаційний код –01883007»податковим органом на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення в порядку Закону України «Про поштовий зв’язок», Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" не надсилався.

Окремо, суд зауважує, що акт перевірки від 27.05.2011р. №787/23-104/01883007 за період діяльності платника податків 01.08.2008р.-31.10.2010р. (тобто більш як за 2 календарних роки) був складений ДПІ протягом менш як 1 години (згідно з запрошенням від 16.05.2011р. №9025/10/23-110 перевірка повинна розпочатися не раніше 16:00год. 27.05.2011р., 27.05.2011р. є п’ятницею, робочий час в ДПІ 27.05.2011р. має закінчуватись о 16:45год., згідно з супровідним листом від 27.05.2011р. №8818/10/23-110 акт перевірки вже було направлено на адресу платника податків), що об’єктивно унеможливлює дотримання суб’єктом владних повноважень у спірних правовідносинах вимог ч.3 ст.2 КАС України.

За таких обставин, суд доходить висновку, що спірна перевірка була проведена ДПІ на підставі наказу, котрий суперечить закону, без вивчення первинних документів, що об’єктивно зумовлює неправомірність дій по проведенню перевірки та нелегітимність висновків проведеної перевірки.

Розглядаючи даний адміністративний спір, окружний адміністративний суд керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р.  у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ «Мрія»до ДПІ у м.Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-1" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування наказу, визнання неправомірними дій по проведенню перевірки – задовольнити.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 16.05.2011р. №517.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Харківметал-1», результати якої оформлені актом від 27.05.2011р. №787/23-104/01883007.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                            А.В. Сліденко