Постанова № 18949002, 24.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 жовтня 2011 р. №2а-6611/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.,

за участю представника позивача Колінко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарн" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарн", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 09.12.2010 року №0004732302/0 повністю. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка та складений акт від 26.11.2010 року №6949/23-506/32676286, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0004732302/0 від 09.12.2010 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 585623,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 292812,00 грн. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та вважає неправомірним донарахування ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач мав законні підстави для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту у березні 2010 року по податковій накладній за грудень 2009 року, отриманій від ТОВ "Рітейл Девелопмент". Позивачем вірно відображено зазначену суму у рядку 16 податкової декларації з ПДВ «коригування податкового кредиту», оскільки податкову накладну отримано у грудні 2009 року, але позивачем помилково не включено суми ПДВ по цій накладній до складу податкового кредиту за грудень 2009 року, через що відображено виправлення помилки за грудень 2009 року у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.

Від начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова Сагайдак І.А. до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "Дарн" в повному обсязі, посилаючись на дані реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2009 року, в якому зазначена за №12 податкова накладна від 31.12.2009 року №2104, видана ТОВ "Рітейл Девелопмент" на суму ПДВ 585622,57 грн., що є документальним підтвердженням отримання податкової накладної в тому податковому періоді, коли відбулася господарська операція, а саме в грудні 2009 року. Відповідач зазначив, що згідно листа ДПА України від 21.09.2009 року №200400/7/16-1517 при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем недотримані вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" та неправомірно віднесена сума податкової накладної за грудень 2009 року до складу податкового кредиту за березень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача - Колінко Ю.М. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, яка є субєктом владних повноважень, у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Дарн" зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.10.2003 року (т.1 а.с.9), перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі м.Харкова.

Фахівцями Державної податкової інспекції Київського району м.Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Дарн" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складений акт №6949/23-506/32676286 від 26.11.2010 року, яким зафіксовано порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у вигляді заниження податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 585623,00 грн.

На підставі акту перевірки №6949/23-506/32676286 від 26.11.2010 року, начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0004732302/0 від 09.12.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 878435,00 грн., з них 585623,00 грн. - за основним платежем, 292812 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2010 року №0004732302/0 та оскаржив його в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

20.12.2010 року ТОВ "Дарн" звернулось зі скаргою №20/12-1 до ДПІ у Київському районі м.Харкова на вищевказане податкове повідомлення-рішення, в якій просило переглянути та скасувати його повністю. Рішенням від 27.01.2011 року №1030/10/25-022 первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Рішенням ДПА у Харківській області від 03.03.2011 року №910/10/25-203 повторну скаргу позивача від 10.02.2011 року №10/02-1 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Рішенням ДПА України від 12.05.2011 року №8851/6/25-0115 податкове повідомлення-рішення №0004732302/0 від 09.12.2010 року та рішення ДПА у Харківській області від 03.03.2011 року №910/10/25-203 - залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач не погодився із вищевказаними рішеннями та оскаржив податкове повідомлення-рішення №0004732302/0 від 09.12.2010 року до суду.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою відображених у рядку 16 Декларацій "Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди" показників за період з 01.07.07 р. по 30.06.2010 р. у загальній сумі 656788,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив самостійне виправлення помилок, зміна суми компенсації вартості товарів та отримання податкової накладної з запізненням. Перевіркою відображення показника за березень 2010 року в сумі 585623,00 грн. встановлено, що коригування проведено згідно податкової накладної від 31.12.2009 року №2104 на суму 2928112,83 грн. (в т.ч. ПДВ - 585622,57 грн.), яка отримана від ТОВ "Рітейл Девелопмент". Відповідачем зазначено, що згідно наданого реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "Дарн" за грудень 2009 року, в якому зазначена за №12 податкова накладна від 31.12.2009 року №2104, видана ТОВ "Рітейл Девелопмент" на суму ПДВ 585622,57 грн., що є документальним підтвердженням отримання зазначеної податкової накладної в тому податковому періоді, коли була операція, а саме в грудні 2009 року.

Таким чином, відповідачем зроблений висновок щодо завищення податкового кредиту за березень 2010 року на суму 585623,00 грн.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ "Дарн", виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2009 року ТОВ "Дарн" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Рітейл Девелопмент", що підтверджується наданими первинними документами, а саме: договором доручення від 13.11.2007 року №12-120/1311, актами виконання робіт, виписками з банку, платіжними дорученнями, актами звірки.

У грудні 2009 року ТОВ "Рітейл Девелопмент" надало позивачу податкову накладну від 31.12.2009 року №2104 на суму ПДВ 585622,57 грн.

Проте, як вбачається з пояснень представника позивача, вказана податкова накладна помилково не була включена до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

ТОВ "Дарн" у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року виправило помилку за грудень 2009 року та включило суму ПДВ за вказаною податковою накладною до податкового кредиту, а саме у рядок 16 декларації (коригування податкового кредиту).

Як вбачається з Додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість»за березень 2010 року, сума податку на додану вартість - 585622,57 грн. є сумою, зазначеною у податковій накладній 31.12.2009 року за № 2104, яку отримано позивачем від ТОВ "Рітейл Девелопмент".

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.п.15.1.3 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, позивачем у відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, в якій виправлено помилки за грудень 2009 року та в межах передбаченого п.п.15.1.3 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строку включено суму податку на додану вартість - 585622,57 грн. до складу податкового кредиту, відобразивши цю суму у рядку 16 декларації - коригування податкового кредиту.

Відповідно до форми податкової декларації та Порядку її заповнення, які затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 р. N 159),значення рядку 16 (коригування податкового кредиту) складається із сум значень рядків 16.1, 16.2, 16.3, 16.4 та 16.5.

В декларації з ПДВ за березень 2010 року позивачем заповнено рядок 16.4 (інші випадки), а не 16.1 (самостійне виправлення помилки), проте виходячи з форми податкової декларації з ПДВ, який би з рядків не заповнив платник податку (16.1 чи 16.4), на загальну суму коригування податкового кредиту (рядок 16) це не впливає.

Крім того, суд зазначає, що Законом України "Про податок на додану вартість" та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин) не визначено спеціальних вимог щодо заповнення декларації з ПДВ у випадку відображення податкової накладної в податковому періоді, пізнішому ніж період її виписки.

Помилкове не включення позивачем податкової накладної до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року не може позбавити платника податків права на включення до складу податкового кредиту у межах встановленого граничного терміну - 1095 днів, а саме за березень 2010 року, такої податкової накладної, що була видана контрагентом позивача по господарським операціями, реальність яких не заперечувалась відповідачем ні в ході проведення перевірки, ні в ході розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що у позивача ТОВ "Дарн" є в наявності податкова накладна, яка засвідчує факт здійснення реальної господарської операції та заповнена у відповідності до вимог законодавства, що не заперечується в акті перевірки №6949/23-506/32676286 від 26.11.2010 року.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту по податку на додану вартість врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” - податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

З аналізу наданих позивачем первинних документів вбачається, що позивач ТОВ "Дарн" отримав надані контрагентом ТОВ "Рітейл Девелопмент" послуги за договором доручення від 13.11.2007 року № 12-120/1311 у грудні 2009 року на суму 2928112,83 грн. (в т.ч. ПДВ - 585622,57 грн.) та здійснив оплату наданих йому послуг, що також підтверджується відповідними первинними документами.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5 ст.7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкова накладна, виписана контрагентом позивача, відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацами 1, 2 підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит повязано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, повязаній з господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновку відповідача, який міститься в акті перевірки, щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року суми 585623,00 грн. на підставі отриманої від контрагента ТОВ "Рітейл Девелопмент" у грудні 2009 року податкової накладної.

З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування ТОВ "Дарн" зобовязань по податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 09.12.2010 року №0004732302/0 , яким донараховано ТОВ "Дарн" суму ПДВ у розмірі 585623,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 292812,00 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 94, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарн" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 09.12.2010 року №0004732302/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 31.10.2011 року.

Суддя Л.М.Мар'єнко