Постанова № 18948945, 12.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2011 р. № 2-а- 4597/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Дун Є.А.,

представника відповідача - Пивоварова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСБЕРГ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова в якому просить суд, з урахування уточнень, скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.03.2011 року № 0000522330/0 та № 0000512330/0, визнати протиправними дії відповідача стосовно вжитих заходів з обмеження у виді податкової застави майна ТОВ "Айсберг" без наявності підстав зобов'язавши відповідача виключити майно позивача з податкової застави та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 21.04.2011 року за № 24/24-057. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі міста Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Айсберг» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 218/23-304/22723012 від 22.02.2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03,04.1997 року за № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість» безпідставно занижено суми податку на прибуток на загальну суму 993856 грн., в тому числі за І кв. 2010 року в сумі 195558 грн., за ІІ кв. 2010 року 428171 грн., за ПІ кв. 2010 року 370127 грн., та податку на додану вартість на загальну суму 498984 грн., а саме: березень 2010 року на суму 155114 грн.; квітень 2010 року на суму 232411 грн.; травень 2010 року на суму 46186 грн.; червень 2010 року на суму 65273 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2011 року за № 0000522330/0 про донарахування ТОВ «Айсберг» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 623730 грн., з яких за основним платежем - 498984 грн., за штрафними санкціями - 124746 грн.; за № 0000512330/0 про донарахування ТОВ «Айсберг» податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1242320 грн., з яких за основним платежем - 993856 грн., за штрафними санкціями - 248464 грн.

Перевіркою встановлено, що одним із контрагентів позивача, у період березня - вересня 2010 року, було ТОВ «Ариол 2005», яке поставляло на адресу останнього продукти харчування.

ТОВ "Айсберг" було оприбутковано товари (продукти харчування в асортименті) від ТОВ "Ариол 2005" по наступних накладних: РН-0000023 від 01.03.2010 року; РН 0000025 від 02.03.2010 року; РН 0000027 від 03.03.2010 року; РН 0000028 від 09.03.2010 року; РН 0000029 від 11.03.2010 року; РН 0000030 від 15.03.2010 року; РН 0000036 від 01.04.2010 року; РН 0000037 від 01.04.2010 року; РН 0000038 від 01.04.2010 року; РН 0000042 від 01.04.2010 року; РН 0000039 від 02.04.2010 року; РН 0000060 від 02.04.2010 року; РН 0000040 від 02.04.2010 року; РН 0000041 від 05.04.2010 року; РН 0000061 від 05.05.2010 року; РН 0000062 від 05.05.2010 року: РН 0000079 від 01.06.2010 року; РН 0000080 від 01.062010 року; РН 0000117 від 01.09.2010 року; РН 0000118 від 02.09.2010 року; РН 0000119 від 03.09.2010 року; РН 0000122 від 06.09.2010 року; РН 0000123 від 07.09.2010 року; РН 0000124 від 09.09.2010 року.

При дослідженні первинної документації, фахівцями ДПІ було встановлено, що у видаткових накладних, оформлених ТОВ «Ариол 2005» в розділі «здав» значиться лише підпис, а безпосередньо посада відповідальної особи та її прізвище відсутні, що повністю позбавляє можливості її ідентифікувати.

На вищенаведений факт порушення було вказано керівництву ТОВ «Айсберг», однак останнє не надало докладних пояснень з даного приводу.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку, а саме: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пп. 5.1, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94 - ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог пп. 5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94 - ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, відповідач правомірно дійшов висновку, що витрати нараховані (понесені) ТОВ «Айсберг», у зв'язку з придбанням товарів у підприємства ТОВ «Ариол 2005» не підлягають включенню до складу валових витрат з податку на прибуток.

Стосовно тверджень позивача про не розповсюдження на його діяльність Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, суд зазначає, що п. 1.1 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку чітко визначено, що ним встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, отже його дія розповсюджується, у тому числі і на ТОВ «Айсберг».

Щодо твердження позивача про недоведеність ДПІ реальності виконання умов за договором поставки, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору поставки № 04/02 від 04.02.2010 року - п.п 2.2. - «Отгрузка товара производится транспортом Поставщика».

Позивачем надано до перевірки товарно - транспортні накладні, які на його думку, підтверджують факт транспортування товару від ТОВ «Ариол 2005» до ТОВ «Айсберг».

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Ариол 2005» (м. Севастополь») у період з 02.03.2010 року по 08.09.2010 року відвантажувало на адресу ТОВ «Айсберг» (м. Харків) товар. При цьому транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ «Ариол 2005» (автомобіль МАН- 19463, держномер СН25-59СН), та оформлялося товарно - транспортними накладними.

Як зазначено судом, Товарно - транспортні накладні, заповнені із порушенням раніше наведених норм Закону, а саме: відсутні порядкові номера, дані про особу, що здала товар для транспортування та особи, що його отримала. Разом з тим у всіх накладних відсутні підписи водіїв.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Айсберг" та ТОВ "Ариол 2005" укладено договір № 04/02 від 04.02.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Згідно п. 4.1 зазначеного договору асортимент, кількість, ціна на товар встановлюються за домовленістю сторін і фіксується в накладних, які можуть підписувати зі сторони покупця уповноважені на це особи.

Відповідно до п. 3.2. договору № 04/02 від 04.02.2010 року підтвердженням якості зі сторони постачальника є сертифікат (свідоцтво) про якість.

Відповідно до реєстру отриманих накладних до податкового кредиту ТОВ "Айсберг" були включені наступні податкові накладні: від 01.03.2010 року № 23; від 02.03.2010 року № 25; від 03.032010 року № 27; від 09.03.2010 року № 28; від 11.03.2010 року № 29; від 15.03.2010 року № 30; 01.04.2010 року № 36; від 01.04.2010 року № 37; від 01.04.2010 року № 38; від 01.04.2010 року № 42; від 02.04.2010 року № 39; від 02.04.2010 року № 40; від 02.04.2010 року № 60; від 05.04.2010 року № 41; від 05.05.2010 року № 61; від 05.05.2010 року № 62; від 01.06.2010 року № 79; від 01.06.2010 року № 80; від 01.09.2010 року № 117; від 02.09.2010 року № 118; від 02.09.2010 року № 119; від 06.09.2010 року № 125; від 07.09.2010 року № 124; від 09.09.2010 року № 122.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

ТОВ «Айсберг» не надано доказів на підтвердження можливості здійснення досліджуваних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, наявності у перевіряємого платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Також суд зазначає, що позивачем не надано до перевірки, а також до суду сертифікати якості, які підтверджують якість поставленого згідно договору № 04/02 від 04.02.2010 року товару.

На вимогу суду в якості доказу що підтверджує наявність приміщення для зберігання товару, позивачем надано договір суборенди нежилого приміщення від 01.03.2010 року згідно пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове суборендне користування нежиле приміщення закритого типу, далі «приміщення», площею 70 кв.м., що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Харків, вул. Основянська, 55, для використання в цілях, які визначені Статутом Орендаря з правом використання під адресу місцезнаходження орендаря.

Згідно додаткової угоди від 01.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг» юридична особа, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Омельченко Т.І., діючого на підставі Статуту з одного боку і Товариство з обмеженою відповідальністю «Дамаско-Трейд» в особі диреістора Славінського Д.М., діючого на підставі Статуту, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору суборенди приміщення про узгодження розміру орендної платні, а саме сторони становили, що орендна плата буде складати 30 грн. з ПДВ у місяць за кв.м. Сплата оренди буде здійснюватись одноразовим платежем після закінчення терміну оренди протягом 90 днів з моменту підписання акту сторонами.

Термін оренди - з 1 березня 2010 року по 30 жовтня 2010 року. Отже термін оплати послуг складає до 28.01.2011 року, а фактично сплатив позивач кошти у розмірі 16800 грн. лише 17.05.2011 року.

При цьому, судом встановлено, що вищезазначені документи, які позивач надав в підтвердження наявності приміщення для зберігання товару, до перевірки останнім не надавались.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого субєктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобовязаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що факти порушень встановлені в ході проведення перевірки позивача, та штрафні санкції застосовані відповідачем правомірно, отже останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСБЕРГ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій протиправними - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16.09.2011 року.

СуддяКухар М.Д.