Постанова № 18948807, 04.10.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/3507/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Олійника В.О.,

представників відповідача - Циганенка А.К., Буряченка Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправими та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «СКС Консалд» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач) в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р. та № 0000732312/0/41485 від 26.05.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ в м. Суми було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Консалд» та складено Акт № 2884/2312/34451495/43 від 29.04.2011 р. Позивачем Акт було підписано із запереченнями разом з якими надано копію акту приймання-передачі простих векселів між TOB «СКС Консалд» та TOB «Кепітал Енерго Систем» разом із супровідним листом від 06.05.2011 р. для врахування вказаного документу при прийнятті відповідачем рішення за результатами перевірки.

26 травня 2011 р. позивачем були отримані від відповідача податкові повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р. та № 0000732312/0/41485 від 26.05.2011 р. Зазначеними повідомленнями-рішеннями відповідачем донараховано податку на прибуток на загальну суму 359 298,00 грн., та донараховано податку на додану вартість на загальну суму 173 906,00 грн. Позивач не погоджується з правомірністю прийнятих відповідачем рішень.

Стосовно висновку акту про завищення валових витрат на суму 695 624,00 грн. (без ПДВ) та заниження позивачем розміру податку на додану вартість у сумі 139 125,00 грн. при отриманні запасних частин до ліфтів від TOB «Вакко», позивач зазначає, що такий висновок відповідача не можна вважати обґрунтованим, оскільки правила ведення податкового обліку встановлені ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, порядок збільшення валових витрат визначається п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону: «Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)». З викладеного випливає, що при покупці товарів, робіт, послуг валові витрати відображають по даті списання коштів з банківських рахунків в їх оплату або в момент їх оприбуткування, а для робіт, послуг - по даті фактичного отримання їх результатів. А датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата будь-якої з подій, що сталася раніше. Вдповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отримання ліфтових запчастин від ТОВ «Вакко» у бухгалтерському обліку позивача відображено Договором № 22/07-09 від 22.07.2009 р. та товарними накладними.

Відповідно до абзацу першого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Від TOB «Вакко» позивачем було одержано податкові накладні, матеріали, одержані від TOB «Вакко», були використані в господарській діяльності підприємства. Зазначені податкові накладні також мають усі необхідні обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому вони є оформленими належним чином.

За змістом ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір № 22/07-09 від 22.07.2009 р. судом недійсним не визнаний і відповідачем не зазначено, яким саме законом недійсність цього договору прямо встановлена. Тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч.ч. 1,2 ст. 228, ч.ч. 1,2 ст. 215, ч.ч. 1,5 ст. 203 ЦК України є необгрунтованим та неправомірним.

Стосовно висновку відповідача про завищення валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 378 927,00 грн. (без ПДВ) при отриманні запасних частин до ліфтів від TOB «Кепітал Енерго Систем», позивач зазначає, що такий висновок відповідача також є необгрунтованим, оскільки позивач в оплату за одержаний товар від TOB «Кепітал Енерго Систем» передав 5 простих векселів на загальну суму 454711,74 грн. Акт приймання-передачі простих векселів між TOB «СКС Консалд» та TOB «Кепітал Енерго Систем» своєчасно не було повернуто в бухгалтерію позивача, тому в періоді, охопленому перевіркою, цю операцію не було відображено. Разом з тим, у відповідності до абзацу другого пункту 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України позивачем було надано відповідачу копію зазначеного акту приймання-передачі простих векселів від 01.02.2010 р. для врахування вказаного документу при прийнятті відповідачем рішення за результатами перевірки. Окрім того, позивачем у запереченнях до Акта повторно було надано копію цього документу (а 23.05.2011 р. під час особистої участі у розгляді заперечень - надано відповідачу оригінал для огляду). Не зважаючи на це, відповідач при прийнятті рішення за результатами проведеної перевірки, а саме: при наданні висновку про результат розгляду заперечень від та при прийнятті податкових повідомлень-рішень, зазначену суму додав до валових доходів позивача (454 712,00 грн. з ПДВ) та зняв з валових витрат (378 927,00 грн. без ПДВ). Також позивач зазначає, що вказану кредиторська заборгованість позивача перед TOB «Кепітал Енерго Систем» не підпадає під жодну вимогу п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Отже, визначення кредиторської заборгованості позивача перед TOB «Кепітал Енерго Систем» безповоротною фінансовою допомогою з боку відповідача є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на наступне.

В ході перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку на підприємстві TOB «СКС «Консалд» станом на 01.01.2011 р. обліковується кредиторська заборгованість перед підприємством ТОВ «Кепітал Енерго Систем», на загальну суму - 454 711,79 грн. Вищезазначена кредиторська заборгованість виникла в результаті придбання ліфтових запчастин згідно договору №10/12 від 10.12.2007р. на суму 1 834835,95 грн. у TOB «Кепітал Енегро Систем». Проведеною перевіркою встановлено, що до TOB «СКС «Консалд» претензії щодо погашення заборгованості, підприємство TOB «Кепітал Енерго Систем» не подавало, позовної заяви до суду на стягнення заборгованості не направляло. Так як TOB «СКС «Консалд» не розрахувався за отримані раніше товари, то сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином внаслідок порушення 1.22.1 п. 1.22, п. 1.23ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями підприємством занижено валові доходи на суму кредиторської заборгованості в розмірі 454712 грн. по підприємству TOB «Кепітал Енерго Систем». Також, проведеною перевіркою встановлено, що TOB «СКС «Консалд» мав взаємовідносини з підприємством TOB «Вакко». Згідно даних бухгалтерського обліку товару отримано від TOB «Вакко» на загальну суму 834747,74 грн., в т.ч. ПДВ - 139124,62 грн. Документів, які підтверджували б транспортування товару отриманого від TOB «Вакко» до TOB «СКС «Консалд» для перевірки надані не були. Згідно бази даних АС "Система" співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів» квартальні розрахунки комунального податку за 2010 рік, подані TOB «Вакко» до ДПІ в Печерському районі м. Києва, містять інформацію про відсутність працівників у TOB «Вакко».

Вищевказнані факти на думку відповідача, підтверджують безтоварність взаємовідносин між TOB «СКС «Консалд» та TOB «Вакко», а первинні бухгалтерські та податкові документи, які були складені та підписані між даними підприємствами були виписані без наміру створити реальні правові наслідки в рамках господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, Державною податковою інспекцією в м. Суми з 21.03.2011 р. по 15.04.2011р. було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Консалд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено Акт № 2884/2312/34451495/43 від 29.04.2011 р. (далі акт перевірки). На підставі акту перевірки 26 травня 2011 р. ДПІ в м. Суми були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000722312/0/41489 від 26.05.2011 р., яким донараховано позивачу податку на прибуток на загальну суму 359 298,00 грн. (основний платіж - 287 438,00 грн. та фінансова санкція (штраф) - 71 860,00 грн.) та повідомлення-рішення № 0000732312/0/41485 яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 173 906,00 грн. (основний платіж -139 125,00 грн. та фінансова санкція (штраф) - 34 781,00 грн.).

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п.1.22.1 п. 1.22, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого занижено валові доходи на суму кредиторської заборгованості в розмірі 454712 грн. по підприємству TOB «Кепітал Енерго Систем» в тому числі: 2 квартал 2010р. на суму 454 712 грн. Суд погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку на підприємстві TOB «СКС «Консалд» обліковується кредиторська заборгованість перед підприємством ТОВ «Кепітал Енерго Систем», на загальну суму - 454 711,79 грн. Зазначена кредиторська заборгованість виникла в 2008 році в результаті придбання ліфтових запчастин згідно договору №10/12 від 10.12.2007р. на суму 1 834835,95 грн. у TOB «Кепітал Енегро Систем». За отриманий товар TOB «СКС «Консалд» частково проведено розрахунки, а саме в розмірі 2074908,8 грн. Також, перевіркою встановлено, що TOB «СКС Консалд» претензії щодо погашення заборгованості від підприємства TOB «Кепітал Енерго Систем» не отримувало, позовної заяви до суду на стягнення заборгованості контрагент позивача також не направляв. Вказані факти позивач в судовому засіданні не заперечував.

Крім того, в матеріалах справи є витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якому зазначено про те, що 17.05.2010 проведено державну реєстрацію припинення ТОВ «Кепітал енерго систем» у зв»язку з банкрутством. Також, в ухвалі господарського суду Донецької області від 06.05.2010 по справі №42/18б, якою було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано ТОВ «Кепітал енерго систем», зазначено, що майно боржника не виявлено, будь-які майнові активи, необхідні для ведення виробничої діяльності відсутні. Суд вважає, що це свідчить про те, що заборгованість позивача перед ТОВ «Кепітал енерго систем» в бухгалтерському обліку останнього не обліковувалась.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Аналогічна норма міститься і в частині 3 ст.205 Господарського кодексу України, а саме, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід-загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд вважає, що законодавством передбачений обов»язок платника податків включати до складу валового доходу суми доходів від усіх видів діяльності, і перелік видів доходів наведений в п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не є вичерпним та включає в себе і доходи з інших джерел. Крім того, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» також чітко визначені перелік доходів платника податків які не підлягають включенню до складу валових доходів.

Отже, враховуюче те, що кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Кепітал енерго систем» залишилася непогашеною та те що підприємство кредитор ліквідоване і в нього відсутні правонаступники, суд вважає правомірними висновки податкового органу щодо необхідності включення до складу валових доходів підприємства суму заборгованості в розмірі 454 711,79 грн., тим більше що вказана сума доходу не підпадає під жодну з підстав визначених Законом, яка б дала право не відносити її до складу валових доходів.

Крім того, посилання позивача на відсутність кредиторської заборгованість в зв»язку з тим, що оплата за одержаний товар від TOB «Кепітал Енерго Систем» була здійснена шляхом передачі простих векселів на загальну суму 454711,74 грн., суд вважає безпідставним, з огляду на таке.

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Як вбачається з матеріалів перевірки та не заперечується позивачем, в бухгалтерському обліку ТОВ «СКС Консалд» обліковувалась кредиторська заборгованість саме за договором, та грошові зобов»язання за виданими векселями на які посилається позивач, в бухгалтерському обліку відображені не були. Також, під час перевірки позивачем було надано виписку з реєстру виданих та отриманих векселів TOB «СКС «Консалд» за період 01.01.2008 року - 31.12.2010 року, де відсутня будь - яка інформація щодо векселів, виданих TOB «Кепітал Енерго Систем». При цьому, посилання позивача на те що операцію з видачі векселів не було відображено в бухгалтерському обліку в звязку з тим, що акт прийому передачі векселів TOB «Кепітал Енерго Систем» своєчасно не було повернуто в бухгалтерію позивача, суд також вважає безпідставним. Так відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, суд вважає, що не повернення контрагентом акту прийому-передачі векселів позивачу не є підставою для невідображення вказаної операції в обліку на протязі більше ніж один рік.

Також, перевіркою встановлено завищення валових витрат задекларованих суб'єктом господарювання та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям TOB «СКС «Консалд» з TOB «Вакко».

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що вказані операції були безтоварними, так як відсутні факти реального постачання товару. Суд погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх такими, що підтверджуються матеріалами справи.

З матеріалів справи суд вбачає, що ТОВ «СКС Консалд» (покупець) було укладено договір поставки №22/07-09 від 22.07.2009 з ТОВ «Вакко» (постачальник), предметом якого є постачання запчастин до ліфтів.

Як зазначено в акті перевірки, згідно даних бухгалтерського обліку позивача, ним товару отримано від TOB «Вакко» на загальну суму 834747,74 грн., в т.ч. ПДВ - 139124,62 грн. За вищевказаний товар були проведені розрахунки у безготівковому порядку на загальну суму 516550 грн. відповідно до банківських виписок.

Документів, які підтверджували б транспортування товару отриманого від TOB «Вакко» до TOB «СКС «Консалд» для перевірки надані не були. За даними податкового обліку до складу валових витрат була віднесена вартість придбання вищезазначеного товару всього на загальну суму 695624 грн.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Так, згідно з пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначено, що до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас відповідно до пункту 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платника податку на додану вартість визначено статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: документальне підтвердження нарахування (сплати) податку; напрямок використання придбаних товарів (послуг). Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд вважає, що підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, квартальні розрахунки комунального податку за 2010 рік, подані TOB «Вакко» до ДПІ в Печерському районі м. Києва, містять інформацію про відсутність працівників у TOB «Вакко». Під час перевірки до ДПІ в Печерському районі м. Києва було відповідачем направлено запит на проведення зустрічної звірки TOB «Вакко» № 22194/7/23-129 від 23.03.2011 р. ДПІ в Печерському районі м. Києва було надіслано акт № 1954/2311/36425949 від 28.03.2011р. про неможливість проведення перевірки контрагента TOB «Вакко», у зв'язку з тим, що працівниками відділу міжрайонної та міжрегіональної координації було здійснено інформативну перевірку фактичного місця знаходження TOB «ВАККО», в результаті якої встановлено, що підприємство за вказаною адресою - 1011, м. Київ, Узвіз, Печерський, буд. 19 не знаходиться. Також, TOB «Вакко» не подавало декларації на прибуток за відповідні звітні періоди.

Також в матеріалах справи є протоколу допиту ОСОБА_5 від 11.01.2011р. по кримінальній справі № 10460001, що була порушена за ознаками злочинів, передбачених ст.212 ч.3, ст.366 ч.І, ст.358 ч.2 КК України. Відповідно до даного протоколу допиту ОСОБА_5 зазначила, що згідно документів вона являлась директором, бухгалтером та засновником TOB «Вакко», але насправді ніякої фінансово-господарської діяльності не вела, чим саме займалося ТОВ «Вакко», де воно знаходиться та зареєстровано їй не відомо. В протоколі допиту ОСОБА_5 також зазначено, що вона взагалі не працювала на ТОВ «Вакко», а тільки підписувала документи та отримувала за це кошти, хто керував підприємством їй не відомо, на підприємстві крім неї ніхто не працював. В м. Суми та в Сумській області жодного разу у відрядженні не була. З підприємствами м. Суми та Сумської області ніколи не працювала ніякого товару (робіт, послуг) не надавала, документів не підписувала та коштів не перераховувала.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції з ТОВ «Вакко» у податковому обліку позивача фактичним обставинам.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають законодавству, а позовні вимоги є необґрунтованими а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправими та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000722312/0/41489 від 26 травня 2011 року та № 0000732312/0/41485 від 26 травня 2011 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2011 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек