Постанова № 18948052, 02.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року  (о 17 год. 05 хв.)                               Справа №  2а-0870/980/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у м. Запоріжжя в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовною заявою Мелітопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

                                                       ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 Мелітопольський міський центр зайнятості (далі – Мелітопольський МЦЗ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом у розмірі 3 804,75 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2011 було відкрито скорочене провадження у справі. Зазначена ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним особисто 12.10.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

17.12.2008 на підставі заяви відповідача наказом №НТ081217 останньому надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №1533-ІІІ).

03.07.2009 відповідача знято з обліку у центрі зайнятості на підставі наказу від №НТ0900703 у зв’язку із невідвідуванням безробітним державної служби зайнятості без поважних причин 30 календарних днів і більше та у відповідності із пп. 13 п. 1 ст.31 Закону №1533-ІІІ.

21.06.2010 на підставі заяви відповідача поновлено в статусі безробітного, виплата допомоги по безробіттю скорочена з 21.06.2010 по 18.09.2010 відповідно до пп. 5 п. 5 ст.31 Закону №1533-ІІІ, а з 19.09.2010 розпочато виплату допомоги по безробіттю.

У листопаді 2010 року посадовими особами Мелітопольського МЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону №1533-ІІІ. За результатами розслідування складено акт від 22.11.2010 №42, у якому зафіксовано встановлене порушення, а саме: факт реєстрації 28.07.2003 ОСОБА_1 як фізичної особи – підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 22.11.2010.

22.11.2010 позивачем виданий наказ №174 про розслідування страхових випадків, яким юрисконсульту Мелітопольського МЦЗ наказано вжити заходи щодо повернення з відповідача коштів у розмірі 3 804,75 грн.

Крім того, листом від 22.11.2010 №4243/10 відповідача повідомлено про необхідність повернення протягом 15 календарних днів незаконно виплачених коштів.

Згідно довідки про доходи від 15.02.2011 №08031171 відповідач за період з 17.12.2008 по 02.07.2009 незаконно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 2 677,42 грн., а згідно довідки про доходи від 15.02.2011 №08031170 за період з 21.06.2010 по 22.11.2010 відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 1 127,33 грн. Загальна сума незаконно отриманої ОСОБА_1 допомоги становить 3 804,75 грн.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку вказаних коштів Мелітопольський МЦЗ звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначених коштів у судовому порядку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №803-ХІІ) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно ст. 2 Закону №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Приписами ст. 6 Закону №1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків.

Відповідно до приписів ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в період знаходження на обліку в центрі зайнятості був зареєстрований як фізична особа - підприємець та отримав допомогу по безробіттю у розмірі 3 804,75 грн. Доказів протилежного відповідачем суду не надав, проти позову не заперечив.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, відповідно до ст. 39 Закону №1533-ІІІ вирішуються в судовому порядку.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що отримана відповідачем допомога по безробіттю підлягає поверненню.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ, ст. ст. 6, 36, 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ та керуючись ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 3 804,75 грн.(три тисячі вісімсот чотири грн. 75 коп.) на користь Мелітопольського міського центру зайнятості (р/р 37171300901168, код ЄДРПОУ 20524107, МФО 813015, Банк ГУДКУ у Запорізькій області).

Звернути постанову суду до негайного виконання, відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                          (підпис)                         І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                       І.В. Батрак