Постанова № 18947580, 11.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року 11:22 Справа № 2а-0870/7274/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріПавлові С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

підприємство «Техенергоснаб», м. Запоріжжя;

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення;

за участю прокуратури Запорізької області,

прокурор:Стешенко В.Є., посвідчення №87 від 14.06.2011,

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 21.06.2011,

від відповідача:ОСОБА_2, за довіреністю №19690/10/10 від 30.11.2010,

ОСОБА_3, за довіреністю №15969/10/10-017 від 10.10.2011,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергоснаб» звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242307 від 18.04.2011р. винесене Державною податковою інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя про нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1694034 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у розмірі 423508,50 грн.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що перевірка, за наслідками якої відповідачем було прийняте оскаржуване рішення, була проведена з порушенням норм Податкового кодексу України. Актом перевірки операції з придбання товарів та послуг позивачем взагалі не розглядались, питання отримання та використання товарів та послуг не досліджувались, у звязку з чим висновок про порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» є надуманим. Позивач стверджує, що суми ПДВ, включені позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року, підтверджені належним чином складеними податковими накладними, копії яких надавались відповідачу н його запит.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 26.09.2011 р. вих. № 14580/10/10-017 зазначає, що на підстав направлення від 22 березня 2011 року №277 та відповідно наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 22.03.2011 року №339 у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «НВП «Технергоснаб» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010р. Перевіряючими було здійснено вихід на юридичну адресу підприємства та встановлено, що посадові особи підприємства за юридичною адресою відсутні, до перевірки перевіряючи не були допущені, про що складено акт від 22.03.2011р. №70/23-08 «Про неможливість вручення наказу та направлення на проведення перевірки». Листом від 22.03.201 року вих. №3713/10/2308 було надіслано на юридичну адресу підприємства наказ про проведення позапланової виїзної перевірки та запрошення на підписання акту перевірки. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за грудень 2010р. встановлено, що ТОВ «НВП «Техенергоснаб» мав взаємовідносини з ТОВ «Анклав - техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд». На підставі використаних під час перевірки документів: податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р. від 18.01.2011р. №106866; додатку до декларації з ПДВ за грудень 2010р. №106888 від 18.01.2011р.; актів документальних невиїзних перевірок ТОВ «Анклав - техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд»; інформації з наявних в інспекції інформаційних баз вибірковим методом, перевіряючи дійшли висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: за перевірений період безпідставно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту по операціям з придбання товару у зазначених контрагентів, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за грудень 2010 року у сумі 1694 033,85 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених вище.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заперечення відповідача, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 22.03.2011 року №339 інспекторами податкової служби ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «НВП «Техенергоснаб» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010р., за результатами якої складено акт № 868/23-08/31044540 від 28.03.2010 р. (дата, яка зазначена у самому акті перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. (далі Закон №168/97), внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року в сумі 1694034 грн.

18.04.2010 р. на підставі акта перевірки № 868/23-31044540 від 28.03.2011 р. (як зазначено у податковому повідомленні-рішенні) ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000242307, яким ТОВ “НВП «Техенергоснаб» було визначено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 2117 542 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем у розмірі 1694034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 423508,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “НВП «Техенергоснаб» ” звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін і прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 79.1 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В свою чергу, згідно п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом під час розгляду справи з пояснень представників сторін та з наданих суду документів, відповідачем позивачу було направлено запит вих. №1552/7/15-2 від 08.02.2011р. про надання документів на підтвердження правильності формування податкового кредиту. На зазначений запит позивач надав відповідь листом вих. №226 від 15.03.2011р., та копії отриманих від контрагентів податкових накладних у кількості 64 штук.

22 березня 2011 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя був прийнятий наказ №339 про проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України та доповідної в.о. начальника управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 від 22.03.2011 року №188/23-08.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому відповідачем суду не надано доказів надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення перевірки та доказів отримання під розписку копії такого наказу уповноваженим представником позивача. Також відповідач не обґрунтував суду можливості проведення документальної невиїзної перевірки за умови фактичного не вручення платнику податків під розписку копії наказу про проведення перевірки і складення у звязку з цим акту про неможливість вручення наказу.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Однак, як вбачається з пояснень представників відповідача та з матеріалів справи, до початку проведення перевірки відповідачем фактично не було вручено позивачу під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Отже зазначення у акті про те, що перевірка проводилась з відома директора та головного бухгалтера підприємства, не відповідає дійсності. З огляду на наведене, позивач фактично був позбавлений можливості надати до перевірки документи та пояснення на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряє мий період.

Натомість, акт перевірки № 868/23-31044540 від 28.03.2010 р. місить посилання на акти документальних невиїзних перевірок контрагентів позивача, отриманих від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя: акт перевірки № 156/2305/35142334 від 17.03.2011р. ТОВ «Майбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. та податку на додану вартість за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р. та з 01.10.2010р. по 31.01.2011р., акт перевірки №147/2302/36097314 від 15.03.2011р. ТОВ «Анклав-техно» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р.; акт перевірки №154/2302/36097314 від 17.03.2011р. ТОВ «Технолітбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та слати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р., після чого у акті перевірки зроблено висновок про безпідставне віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту по операціям з придбання товару у зазначених контрагентів Також в акті перевірки зазначено, що пояснення до перевірки не надані.

Згідно п.п. 5.2 п. 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 (далі Порядок), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

-у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

-у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

На порушення вимог Порядку, у акті перевірки відповідача №868/23-08/31044540 від 28.03.2011 відсутнє чітке викладення змісту виявлених порушень, тобто у акті перевірки не зазначено, у звязку з чим перевіряючи дійшли висновку про порушення відповідачем зазначених у акті перевірки норм Закону та чому саме вважають безпідставним віднесення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту по операціям з придбання товару у ТОВ «Анклав Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд». Якщо ж припустити, що такий висновок був зроблений перевіряючими у зв`язку з «нікчемністю» всіх правочині, вчинених постачальниками позивача, про що зазначається у наведених у акті перевірки актах перевірок ДПІ у Комунарському районі, то суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд вважає, що лише одні тільки акти позапланових невиїзних перевірок контрагентів позивача не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами «нікчемності» правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки по-перше ані під час проведення перевірок контрагентів позивача ані під час проведення перевірки позивача не досліджувались взагалі конкретні господарські операції, первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та інша докази, які б підтверджували наявність факту порушення, що не відповідає приписам п.п. 5.2 п. 5 розділу ІІ Порядку. По-друге, як встановлено судом, під час проведення перевірки позивач фактично був позбавлений можливості надати як відповідні документи так і пояснення.

При цьому, відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, п. 7.2.6 Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення «першої події» та наявність податкової накладної. Актом перевірки не встановлено факту відсутності жодної з цих обставин пр. формуванні позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року. Натомість позивачем суду надані копії первинних документів в тому числі податкові накладні та платіжні документи на підтвердження наявності зазначених обставин і з огляду на поважність причин, через які позивачем такі документи не були надані під час перевірки, у суду не має підстав не приймати зазначені документи до уваги.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач у акті перевірки зазначає суму відхилення з податку на додану вартість за грудень 2010 року по контрагенту позивача ТОВ «Анклав-техно» 611865,97 грн., при цьому зазначає, що перевірка відображеного показника за грудень 2010 року була проведена зокрема на підставі декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (вх..№106886 від 18.01.2011р.), додатку №5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року (вх. №106888 від 20.01.2011р.). Однак як вбачається з наданої суду самим відповідачем копії додатку №5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року (вх. №106888 від 20.01.2011р.), позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року по контрагенту ТОВ «Анклав-техно» (код. 36097312) було віднесено суму ПДВ у розмірі 461865,97 грн.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту п. 4.3 ст.4, п. п. 7.3.6 п. 7.3, абз.4 п. п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на 1694034 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000242307 від 18.04.2011 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техенергоснаб» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000242307 від 18 квітня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техенергоснаб» 3 гривні 40 копійок судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя(підпис)Н.В. Стрельнікова