Постанова № 18947094, 11.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

11 жовтня 2011 р. <Текст >Справа №2а-10954/11/0170/16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі судового засідання Сидельової М.В.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №110902.2.Д. від 02.09.11, паспорт ЕЕ839551;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №45/10 від 07.07.11, посвідчення № 082979;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Автотранспортного підприємства "Сота-транс" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

Автотранспортне підприємство "Сота-транс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0009102301; №0009092301 від 25.08.11 року та визнання незаконними дій по встановленню в акті перевірки фактів порушення діючого законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0009102301; №0009092301 від 25.08.11 року на підставі акту перевірки №9831/2307/31257375 від 09.08.11 року, якого взагалі не існує, акт перевірки АТП "Сота-Транс" має номер №9831/23-7/31257375. Крім того зазначали, що відповідачем не враховано, що продаж корпоративних прав "Сота-транс" підприємству "Кримський Привоз" відбулася у 2002 році, а сплата ТОВ "Кримський Привоз" у 2010 році винагороди за придбані корпоративні права є другою подією у розумінні 11.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, а тому не повинно оподатковуватись АТП "Сота-Транс" у 2010 році вдруге. Щодо порушення п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 135.5.4 п.135.5 ст. 5 Податкового кодексу України визначили, що внески до статутного фонду не є безповоротною фінансовою допомогою, а тому встановлення порушення зазначених норм ПК та визначення податкового зобовязання з податку на прибуток і застосування штрафних санкцій є безпідставними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.09.11 року відмовлено у задоволені клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим шляхом заборони Державної податкової інспекції в м. Сімферополі вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням податкових повідомлень-рішень № 0009102301 від 25 серпня 2011 року та № 0009092301 від 25 серпня 2011 року, прийнятих відносно АТП "Сота-Транс".

Ухвалою суду від 11.10.11 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог, щодо визнання незаконними дій по встановленню в акті перевірки фактів порушення діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просів суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову з підстав, викладених у наданому письмовому запереченні, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що позивачем безпідставно не було оподатковано суму внеску у розмірі 3193472 гривень, як безповоротну фінансову допомогу від ТОВ "Сота Центр". Крім того вважають, що позивачем занижено суму виручки за період з 01.07.2008 року по 31.03.11 року на суму 165000 грн., яка отримана позивачем на підставі договору про продаж корпоративних прав у 2 кварталі 2010 року, а відповідно, не сплачено єдиний податок у розмірі 10% виручки з зазначеної суми. Відтак, податкові повідомлення-рішення № 0009102301 та 0009092301 від 25.08.2011 року є таким, що прийняті правомірно, на підставі та в межах закону, у звязку з чим відсутні підстави для його скасування. Враховуючи зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1-3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, що, діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані Державній податковій адміністрації України за її рішенням. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обовязкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку, визнаються субєктами господарювання.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 20.11.2000 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Автотранспортного підприємства "Сота-транс", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО№432895.

Автотранспортне підприємство "Сота-транс" взято на податковий облік ДПІ в Сімферопольському районі з 08.12.2000 року за № 434-Ж.

Основними видами діяльності товариства за КВЕД є, зокрема, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, технічне обслуговування та ремонт автомобілів та інше.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в період з 27.07.2011 року по 02.08.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року. Перевірка проводилась у зв'язку з ліквідацією АТП "Сота-Транс".

За результатами проведеної перевірки складено акт №9831/23-7/31257375 від 09.08.2011 року, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- ст.1, ст. 3 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", п. 5 "Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єктами підприємства юридичної особи, яка застосує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", затвердженого Наказом ДПАУ від 12.10.1999 №554 занижено суму єдиного податку на 16500 гривень в тому числі за ІІ квартал 2010 року у сумі 16500 гривень.

- п.п.14.1.257, п. 14.1, ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI АТП "Сота-Транс" занижено податок на прибуток у сумі 734499 грн. у т.ч. за ІІ квартал 2011р. 734499 гривень.

Суть порушень, виявлених під час перевірки, полягає в наступному:

- у період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року за відображеними у рядку 2 Розрахунків "виручка від реалізації" показників у загальний сумі 5157 гривень, отриманих за реалізацію металобрухту, але перевіркою встановлено заниження виручки у сумі 165000 гривень, в т. ч. за ІІ квартал 2010 року у сумі 165000 гривень отриманих як сплату за корпоративні права на 10% статутного фонду ТОВ "Сота-Центр", чим занижено суму єдиного податку на суму 16500 гривень у порушення ст. 1, ст. 3 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" та п. 5 "Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єктами підприємництва юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" №554 від 12.10.1999 року;

- у період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року до каси підприємства від ТОВ "Сота Центр" внесені суми, як внески до статутного фонду усього у сумі 147202 гривень за приходно-касовими ордерами за період з 04.09.08 по 21.02.2011 року. При ліквідації Автотранспортного підприємства "Сота-Транс" засновник ТОВ "Сота-Центр" не затребувало повернення внесених сум до статутного фонду, станом на 30.06.2011 року кредиторська заборгованість перед засновником складає 3193472 гривні, що згідно п.п. 14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI є безповоротною фінансовою допомогою. У порушення п.п. 14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI Автотранспортне підприємство "Сота-Транс" не включило до складу рядка 03 Декларацій "інші доходи" суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 3193472 гривень отриманої від ТОВ "Сота Центр", у тому числі за ІІ квартал 2011 року 3193472 гривень.

За наслідками перевірки та на підставі акту №9831/23-7/31257375 від 09.08.2011 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.08.2011 року № 0009102301, №0009092301 якими позивачу донарахований єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 20625,00 гривень, з яких 16500 гривень за основним платежем та 4125 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та податок на прибуток приватних підприємств 734500 гривень, з яких 734499 гривень за основним платежем та 1 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з висновками перевірки та прийнятим ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що між АТП «Сота-Транс» та ТОВ "Кримський Привоз" 24.06.2002 року укладений договір купівлі-продажу №020624.1 на купівлю-продаж корпоративних прав ТОВ «Сота-Центр». Відповідно до умов укладеного договору АТП "Сота-Транс" передає передає корпоративні права на долю - 10% уставного фонду ТОВ "Сота-Центр" у власність ТОВ "Кримський Привоз», який в свою чергу зобов'язується прийняти зазначені корпоративні права та сплатити АТП "Сота-Транс" вартість корпоративних прав, яка узгоджена сторонами у сумі 165000 гривень. Пунктами 6.1., 6.2. ст. 6 договору передбачено, що передача корпоративних прав на 10% уставного фонду ТОВ "Сота-Центр" оформлюється шляхом підписання сторонами передаточного акту. Передаточний акт повинен бути підписаний сторонами не пізніше 30.06.2002 року. Відповідно до пункту 5.1 ст. договору строк виконання зобов'язань ТОВ "Кримський Привоз" по сплаті АТП «Сота-Транс» вартості корпоративних прав встановлений моментом її вимоги продавцем - АТП «Сота-Транс».

На виконання укладеного договору фактична передача корпоративних прав ТОВ "Сота-Центр" від АТП "Сота-Транс" у власність ТОВ "Кримський привоз" відбулась 24.06.2002 року відповідно до передавального акту №020624.1.

На час укладення договору та фактичної передачі корпоративних прав АТП «Сота-Транс» знаходилась на загальній системі оподаткування та було платником податку на прибуток на загальних підставах.

На момент укладення та виконання зазначеного договору купівлі-продажу корпоративних прав усі питання стосовно моменту виникнення та порядку нарахування і сплати податкових зобов'язань за договором регламентувались виключно нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Згідно з п. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській у станові, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт послуг) платником податку.

Враховуючи, що корпоративні права передані АТП "Сота-Транс" саме 24.06.2002 року, суд зазначає, що датою збільшення валового доходу АТП «Сота-Транс» був податковий період, який припав на 24.06.2002 року.

Пунктом 7.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (в редакції на 24.06.2002 р.) з метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.

Згідно з п. 7.6.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (в редакції на 24.02.2002р.) норми цього пункту поширюються також на визначення "балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах".

Таким чином, оподаткування операції з продажу корпоративних прав ТОВ «Сота-Центр» відбулось в 2002 році та не стосується періоду, що перевіряється, адже як встановлено ст. 102 Податкового кодексу України строки давності встановлені у термін не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань; якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У розумінні п. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 сплата ТОВ "Кримський привоз" у 2010 році вартості за придбані корпоративні права є другою подією та не може бути оподатковано позивачем у 2010 році вдруге.

Винагорода за продаж корпоративних прав, що був здійснений у 2002 році, не є виручкою АТП "Сота-Транс" від реалізації товарів в періоді, коли АТП «Сота-Транс» знаходилось на спрощеній системі оподаткування згідно Указу «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності». Крім того, перевіркою АТП "Сота-Транс" проведеною відповідачем 2002 рік не охоплювався.

Таким чином, висновки посадових осіб ДПІ в м. Сімферополі, зроблені відповідачем в акті перевірки, з заниження та як наслідок донарахування єдиного податку у сумі 16500,00 гривень за продаж у 2002 році корпоративних прав ТОВ «Сота-Центр» є такими, що не ґрунтуються на законі.

Відносно висновків щодо порушення позивачем п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.5.4 п.135.5 ст.5 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що внески ТОВ «Сота-Центр» до статутного фонду АТП «Сота-Транс» в періоді, що перевірявся, здійснювались з 04.09.2008р. до 21.02.2011р. та за цей період склали 147202,00 гривень. Окрім того, за зворотно-сальдовими відомостями по рахункам 40 та 46 свідчать про внески до статутного фонду станом на 0І.07.2008 року в сумі 3046270,00 гривень.

Протягом перевіряємого періоду АТП «Сота-Транс» було платником єдиного податку за ставкою 10% та не було платником податку на прибуток, що підтверджується свідоцтвами про право сплати єдиного податку на 2008, 2009, 2010 та 2011 роки.

Судом встановлено, що за період з 01.07.08 року по 31.03.11 року АТП "Сота-Транс" не було платником податку на прибуток, що також підтверджується п.2.3.5. акту перевірки №9831/23-7/31257375 від 09.08.2011 року.

Ліквідаційна процедура АТП «Сота-Транс» була розпочата 22.02.2011 р. на підставі рішення власника (постанова ТОВ «Сота-Центр» № 110222.1 від 22.02.2011 р.). Станом на 30.03.2011р. складений остаточний проміжний ліквідаційний баланс, згідно якого майна АТП «Сота-Транс», яке повинне було бути повернене власнику, після розрахунків з усіма кредиторами не залишилось. Постановою ТОВ «Сота-Центр» № 110330.1 від 30.03.2011 р. звіт ліквідатора АТП "Сота-Транс" за період з 22.02.2011 р. по 30.03.2011 р. затверджено, за результатами розгляду проміжного ліквідаційного балансу прийнята пропозиція ліквідатора АТП «Сота-Транс» про неможливість виплати власнику долі майна та статутного капіталу підприємства (особи, що ліквідується) у зв'язку з його відсутністю та про списання збитків підприємства.

Станом на 31.03.2011р. складений остаточний (нульовий) ліквідаційний баланс АТП «Сота-Транс», який затверджено рішенням власника (постанова ТОВ «Сота-Центр» № 110331.1 від 31.03.2011р. На дату затвердження остаточного (нульового) ліквідаційного балансу (31.03.2011р.) АТП «Сота-транс» перебувала на спрощеній системі оподаткування відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою серії Б №.367785 (а.с.32).

Судом встановлено, що з 01.04.2011р. АТП «Сота-Транс» переведено на загальну систему оподаткування з сплатою податку на прибуток, але не проводило господарських операцій, яки могли стати підставою для оподаткування податком на прибуток, що підтверджується податковою декларацією на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

За таких підстав, до позивача, не можуть бути застосовані норми з оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, оскільки АТП «Сота-Транс» протягом перевіряємого періоду не було його платником, а після затвердження остаточного (нульового) ліквідаційного балансу (31.03.2011р.) не проводило господарських операцій, яки можуть бути підставою для оподаткування податком на прибуток.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток саме за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року встановлено його заниження у сумі 734499 гривень, оскільки відсутні дані про проведення позивачем у зазначений період будь яких господарських операцій за якими АТП «Сота-Транс» повинно сплатити податок на прибуток.

Крім того, суд зазначає, що внески учасників до статутного фонду та безповоротна фінансова допомога є різними поняттями.

Відповідно до вимог ст. ст. 55, 57, 63 Господарського кодексу України АТП «Сота- Транс» є суб'єктом господарювання - підприємством, статут якого повинен містити відомості зокрема про розмір і порядок утворення статутного капіталу. Більш того, АТП «Сота - Транс» є підприємством, що створено одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, який не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Законодавством України чітко визначено, що майно підприємства, відповідно до вимог ст. 139 та ст. Господарського кодексу України, складають сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. При цьому, Господарським кодексом України, який є спеціальним законом по відношенню до Податкового кодексу України з цього питання, чітко розмежовано, що джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: (окремо) грошові та матеріальні внески засновників до статутного капіталу; (та окремо) безоплатні та благодійні внески.

Отже законодавством чітко визначено, що внески до статутного капіталу (статутного фонду) не можуть бути безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно розділу XIX Податкового кодексу України розділ III цього кодексу (податок на прибуток) набрав чинності з 01.04.2011 року. До цієї дати оподаткування податком на прибуток (в тому числі питання оподаткування та податкового обліку внесків до статутного фонду та безповоротної фінансової допомоги) регулювалось не Податковим кодексом України, а Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. передбачено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу платника податку.

Згідно із підпунктом 1.28.2 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 34/94-ВР від 28.12.1994р., пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно- правових формах.

Безповоротна фінансова допомога, згідно підпункту 1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи з вищевикладеного, суми коштів, що надійшли до статутного фонду не можуть відповідати визначенню безповоротної фінансової допомоги.

Пунктом 4 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Статтею 61 Господарського кодексу України встановлено, що 3) претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними. 4) Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Таким чином, власник юридичної особи не є його кредитором та взагалі не може заявляти грошові вимоги до належної йому юридичної особи.

Відповідно до п. 136.1.3 Податкового кодексу України розділ III цього кодексу (податок на прибуток) набрав чинності з 01.04.2011 року внески до статутного фонду згідно з п. 4.2.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових доходів.

Таким чином, висновки посадових осіб ДПІ в м. Сімферополі, зроблені відповідачем в акті перевірки з заниження, та як наслідок, донарахування податку на прибуток у сумі 734499,00 гривень не сплачених з отриманої безповоротної фінансової допомоги у сумі 3193472,00 гривень від ТОВ «Сота-Центр», є необґрунтованими.

За таких умов, враховуючи відсутність порушень з боку позивача вимог ст.1, ст. 3 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", п. 5 "Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єктами підприємства юридичної особи, яка застосує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", затвердженого Наказом ДПАУ від 12.10.1999 №554 п.п. 14.1.257, п.14.1,ст. 14, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд вважає податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0009102301; №0009092301 від 25.08.11 року таким, що прийнято протиправно, упереджено, без урахування дійсних обставин, у звязку з чим підлягає скасуванню.

У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення, прийняті Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим №0009102301; №0009092301 від 25.08.11 року прийнятих на підставі акту перевірки Автотранспортного підприємства "Сота-Транс"

Відповідно до п. 11 ст.171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржуване рішення не містить ознак нормативно-правового акту, внаслідок чого є актом індивідуальної дії.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються незаконними, нечинними та недійсними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, №0009102301 від 25.08.11 року та №0009092301 від 25.08.11 року, що прийняті відносно АТП "Сота-Транс".

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.10.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 17.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0009102301 від 25.08.2011 року про донарахування Автотранспортному підприємству "Сота-транс" єдиного податку з юридичних осіб у сумі 20625,00 гривень, з яких 16500,00 гривень за основним платежем та 4125,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0009092301 від 25.08.2011 року про донарахування Автотранспортному підприємству "Сота-транс" податку на прибуток приватних підприємств в сумі 734500,00 гривень, з яких 734499,00 гривень за основним платежем, та 1 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сота-транс" (95006, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Кронштадський, б. 8, кв. 29, Ідентифікаційний код 31257375) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Александров О.Ю.

<Текст >