Постанова № 18919306, 24.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р. Справа № 5023/3945/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. за довіреністю №01-62юр/9215 від 19.11.2010 р.

відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Управління з питань праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, смт.Коломак, (вх. №3867 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.11р. у справі № 5023/3945/11

за позовом Аціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків,

до Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації, смт.Коломак,

про стягнення 5040,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2011 року (суддя Ковальчук Л.В.) позов задоволено. Стягнуто з Управління з питань праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м.Харків 5040,00 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у справі №5023/3945/11 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог АК “Харківобленерго”, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію»працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством, ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку»особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50% знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством, ст. 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань. Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення п.68 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг за житлово-комунальні послуги»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), при цьому виконання даного Рішення законодавством не визначено. А також зміни до Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік», «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»в частині надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг без обмеження норм споживання не внесені.

Крім того, апелянт посилається на роз'яснення Міністерства фінансів України, яке являється головним розпорядником коштів субвенції з державного бюджету, в якому зазначено, що на підставі ст.9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг, встановлюються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо яких встановлені державні пільги.

Також, відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати»встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена постанова не передбачає виключень, тому, на думку апелянта, визначені цією постановою норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг поширюються на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2011р. разом з апеляційною скаргою відповідач надав клопотання № 01-26/1458 від 23.08.2011р. про розгляд справи без присутності скаржника.

15.09.2011 р. позивач, АК «Харківобленерго», надав відзив на апеляційну скаргу (вх. 9026), в якому просить апеляційну скаргу Управління з питань праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.10.2011 р.

У судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та просив апеляційну скаргу Управління з питань праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Розглянувши клопотання відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, вислухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача та розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

20.05.2011 р. Акціонерна компанія «Харківобленерго»звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області на користь позивача суму збитків в розмірі 5040,00 грн. як компенсація збитків відповідно до ст. 17 Закону України «Про електроенергетику»за період з 23.05.2008 р. по 01.05.2011 р.

Позивач надав розрахунок суми позову станом на 01.05.2011 р. (т.1 а.с. 13), а також інформацію щодо розбіжностей в нарахуванні витрат від надання пільг окремим категоріям пільговиків, відповідно до якої різниця в сумі за період з червня 2008 року по квітень 2011 р. складає 5040, 00 грн. (т. 1 а.с. 15). Крім того, 06.06.2011 р. позивачем до господарського суду Харківської області було надано пояснення по справі та додатки до нього, серед яких розрахунок витрат на відшкодування збитків, повязаних з наданням пільг згідно з формою 2-пільга. Вищезазначені розрахунки були проведені з червня 2008 р. по січень 2011 р.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

На підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у Законі України “Про міліцію” частину четверту доповнено словами “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”.

Статтю 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”.

Крім того, статтю 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними положення пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", тобто норми стосовно введення середніх норм споживання при наданні пільг та житлових субсидій на оплату певних комунальних послуг конкретним категоріям громадян.

Отже, положення вищезазначених законів стосовно введення “середніх норм споживання” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Вказаним Рішенням Конституційного Суду України чітко визначено, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Судова колегія вважає безпідставне та необґрунтоване посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати», якою встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки Рішення Конституційного суду та Закони України мають вищу юридичну силу. А Законами України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Відповідно до пункту 3 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року (надалі - Порядок), головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктом 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до пункту 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. та положень Законів України “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну кримінально-виконавчу службу України” відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але Відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку, чим порушив права АК “Харківобленерго”.

Відповідно частини 4 статті 17 Закону України “Про електроенергетику” збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Колегія суддів наголошує, що положення Законів України “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку” та “Про державну кримінально-виконавчу службу України” щодо надання 50% знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 року, а з 01.01.2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50% знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Також в матеріалах справи наявна інформація щодо розбіжностей в нарахуванні витрат від надання пільг окремим категоріям пільговиків з причин розрахунків середніх норм споживання між АК «Харківобленерго»та Управління з питань праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, відповідно до якої різниця в сумі нарахування за період з червня 2008 року по травень 2011 року складає 5040,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, саме різниця у визначених сторонами у справі сумах, яка не визнана відповідачем за даними акту і є предметом позовних вимог позивача. Відповідач заперечень щодо правильності здійснення розрахунку позивача не надав.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків на суму 5040,00 грн.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011 року по справі №5023/3945/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління з питань праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. по справі № 5023/3945/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Шевель

суддя Я.О. Білоусова

суддя О.А. Пуль

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2011 року.