Рішення № 18919142, 02.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" листопада 2011 р.Справа № 16/5007/112/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 19.10.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 19.10.11р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" (м.Коростень)

до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" (м.Коростень)

про визнання недійсними положень статуту

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними підпунктів 4.2, 4.8, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7, 7.8, 7.10, 7.11, 7.12 статуту ВАТ "Коростенський щебзавод".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 31.10.11р. до позовної заяви (а.с.76-81), зокрема, зазначив, що необхідність у визнанні зазначених підпунктів статуту ВАТ "Коростенський щебзавод" викликана тим, що вони суперечать Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідач відзиву на позов не подав, у заяві від 18.10.11р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали, зокрема, зазначили, що ВАТ "Коростенський щебзавод" вживає необхідних заходів для приведення діяльності товариства у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" та виконання Розпорядження Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про цінні папери. Також зазначили, що відповідачем неодноразово скликались загальні збори акціонерів ВАТ "Коростенський щебзавод", але у зв'язку з незалежних від відповідача обставин - відсутності необхідного кворуму, загальні збори акціонерів не було проведено (а.с.58-60).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріаліва справи, позивач - Приватне акціонерне товариство "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" є акціонером Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" (відповідача) та володіє 1198030 шт. простих іменних акцій, які становлять 48,21% статутного фонду (капіталу) відповідача, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 003191 станом на 31.08.11р. (а.с.51).

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997р. №710/97-ВР, підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006р. № 3480-IV, акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VI, цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Відповідно до п.5 Розділ XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Позивач, обгрунтовуючи свій позов, зазначив, що відповідачем не було виконано вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" щодо приведення статуту та внутрішніх положень у відповідність із даним Законом у встановлені законодавством строки. Зокрема, відповідачем не було внесено необхідних змін до статуту та внутрішніх положень не тільки всупереч зазначеному Закону, але й всупереч Розпорядження №144-ЖИ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 06.06.11р., виданого Житомирським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (а.с.52).

Тому, на думку позивача, в результаті протиправної бездіяльності відповідача цілий ряд положень статуту ВАТ "Коростенський щебзавод", а саме підпункти: 4.2, 4.8, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7, 7.8, 7.10, 7.11, 7.12 не відповідають, або порушують норми Закону України "Про акціонерні товариства", що призводить до порушення прав позивача як акціонера ВАТ "Коростенський щебзавод".

Господарський суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08р. № 13, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

З положень Статуту ВАТ "Коростенський щебзавод" (у новій редакції), затвердженого протоколом Загальних Зборів ВАТ "Коростенський щебзавод" від 25.04.06р. (далі-Статут)(а.с.84-97), вбачається їх невідповідність Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.08р. № 514-VI.

Згідно пп.4.2 Статуту, статутний капітал товариства складає 24829,33 грн. та поділений на 2482933 шт. простих іменних акцій рівною номінальною вартістю одна копійка кожна, що не відповідає ч.1 ст.14 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VI (далі-Закон), мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Згідно з пп.4.8 Статуту, частина чистого прибутку товариства розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів, пропорційно кількості належних їм акцій в порядку і на умовах, передбачених рішенням Загальних зборів, а також у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року з 1 травня по 31 грудня року, наступного за звітним, при наявності рішення Загальних зборів акціонерів про їх виплату. У разі неотримання акціонером дивідендів, вони депонуються на особистий рахунок акціонера.

Товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди: до повної сплати всього статутного капіталу; при зменшенні вартості чистих активів товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу та резервного фонду; в інших випадках, встановлених законом.

Даний підпункт Статуту не відповідає ч.2 ст.30, ч.1, ч.2 ст.31 Закону.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Згідно з ч.1 ст.31 Закону, акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: 1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку; 2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Відповідно до ч.2 ст.31 Закону, акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: 1) товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону; 2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не 4 виплачено повністю.

Згідно з пп.7.3 Статуту, право участі у Загальних зборах мають особи, які є власниками акцій на день проведення Загальних зборів. Порядок проведення Загальних зборів встановлюється законодавством України, внутрішніми документами товариства (Положеннями, Правилами, тощо), що не відповідає ч.1 ст.34 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону, у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Згідно з пп.7.4 Статуту, передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до цього Статуту та чинного законодавства. Довіреність на право участі та голосування на Загальних зборах може бути посвідчена реєстратором або Правлінням товариства, що суперечить ч.3 ст.39 Закону.

Відповідно до ч.3 ст.39 Закону, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.

Згідно з пп.7.6 Статуту, до компетенції Загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, визначення організаційної структури товариства;

б) внесення змін до Статуту товариства;

в) обрання та відкликання Голів та членів Наглядової ради, Правління та Ревізійної комісії;

г) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

д) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

є) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

ж) прийняття рішення про передачу ведення реєстру новому реєстроутримувачу;

з) прийняття рішення про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу товариства.

Зазначений підпункт Статуту суперечить ч.2 ст.33 Закону.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону перелік повноважень загальних зборів є значно більшим, а саме, до виключної компетенції загальних зборів належить:

1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

4) прийняття рішення про зміну типу товариства;

5) прийняття рішення про розміщення акцій;

6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;

8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;

9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;

10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства;

11) затвердження річного звіту товариства;

12) розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом;

13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій, визначених статтею 68 цього Закону;

14) прийняття рішення про форму існування акцій;

15) затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом;

16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;

17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради;

18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом;

19) обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора);

21) обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;

22) прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства;

23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

24) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);

25) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;

26) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;

27) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.

Згідно з пп.7.7 Статуту, про проведення Загальних зборів держателі іменних акцій повідомляються персонально простим поштовим повідомленням або персонально під розпис. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну Статутного капіталу товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, яка передбачена законодавством України про цінні папери та акціонерні товариства. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання Загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації, що не суперечить ч.1 ст.35 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону, письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

Згідно з пп.7.8 Статуту, будь-який з акціонерів вправі вносити свої пропозиції щодо порядку денного Загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається Правлінням. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому пунктом 7.8 Статуту.

Пропозиція до порядку денного вноситься у письмовій формі із зазначенням імені (найменування), місця проживання (знаходження) акціонерів, які вносять пропозиції, кількість та категорію (типу) належних їм акцій, питання та /або проект рішення (імені кандидата). Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень.

Рішення про відмову від включення пропозиції до порядку денного може бути прийняте тільки у разі:

- недотриманого акціонером строку, встановленого в пункті 7.9 статті 7 Статуту;

- неповних даних у заяві про скликання позачергових Загальних зборів або про включення питання та/або проекту рішення;

- якщо акціонер на дату внесення пропозицію не є власниками такої кількості простих акцій товариства, яке дає право на обов'язкове включення пропозиції до порядку денного Загальних зборів акціонерів.

Мотивоване рішення про відмову від включення пропозицій до порядку денного надаються акціонерам, які внесли пропозицію, протягом трьох днів з моменту його прийняття.

Вказаний підпункт суперечить ст.38 Закону.

Відповідно до частин 1-6 ст.38 Закону, кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів.

Пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів.

Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень.

Рішення про відмову у включенні до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, може бути прийнято тільки у разі:

- недотримання акціонерами строку, встановленого частиною першою цієї статті;

- неповноти даних, передбачених частиною другою цієї статті.

Мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства надсилається наглядовою радою акціонеру протягом трьох днів з моменту його прийняття.

Згідно з пп.7.10 Статуту, Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік, і проводяться, як правило за місцезнаходженням товариства. У випадку, якщо всі акції товариства належать власникам-нерезидентам України, Загальні збори можуть проводитись за межами України, що не відповідає ч.3 ст.35 Закону.

Відповідно до ч.3 ст.35 Закону, загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Згідно з пп.7.11 Статуту, Наглядова Рада товариства обирається на Загальних зборах з числа акціонерів (їх представників).

Наглядова Рада на своїх засіданнях розглядає та приймає рішення по всім питанням, що будуть розглядатися на Загальних зборах товариства як рекомендації Зборам. Рішення Наглядової ради приймається шляхом голосування більшістю голосів. У разі, коли кількість голосів, поданих за і проти рішення рівна, голос Голови Наглядової ради є вирішальним. Наглядова рада вправі приймати рішення, якщо на її засіданні всі члени Наглядової ради.

Наглядова Рада скликається на засіданні Головою Ради чи за пропозицією одного з її членів. В разі необхідності засідання членів Ради може проводитися шляхом опитування з подальшим оформленням протоколу.

До компетенції Наглядової Ради відноситься:

а) прийняття рішення про затвердження умов договору з реєстроутримувачем;

б) участь у розробці порядку денного чергових та позачергових Загальних зборів акціонерів товариства;

в) здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу, щодо виконання рішень Загальних зборів акціонерів товариства та рішень Наглядової ради;

г) подання Загальним зборам пропозицій з питань діяльності Товариства;

д) заслуховування звітів Правління про діяльність товариства;

є) розгляд висновків, матеріалів перевірок та службових розслідувань, що проводяться Ревізійною комісією;

є) попередній розгляд питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів;

ж) організація проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово - господарської діяльності товариства;

з) вирішення інших питань, віднесених до компетенції Наглядової ради Статутом або законодавством України.

Наглядова Рада надає Загальним зборам акціонерів щорічний звіт про свою діяльність.

Даний підпункт суперечить ч.4 ст.38, ч.1, ч.2, ч.5 ст.55 Закону.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону, пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.55 Закону, засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону, засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу

Згідно з ч.5 ст.55 Закону, на засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.

Відповідно до пп.7.12 Статуту, Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління. Роботою Правління керує його Голова. Голова та члени Правління обираються Загальними зборами акціонерів строком на 5 років у складі 5 осіб - Голови Правління, його заступника та членів Правління. Повноваження Голови та членів Правління припиняються їх переобранням, що суперечить ч.1 ст.51, п.1, п.8, п.9, п.10 ч.2 ст.52, абз.2 ч.5 ст.59 Закону.

Згідно з ч.1 ст.51 Закону, Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 10 ч.2 ст.52 Закону, до виключної компетенції наглядової ради належить: затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства; обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди; прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.

Згідно з абз.2 ч.5 ст.59 Закону, Голова колегіального виконавчого органу організовує роботу колегіального виконавчого органу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.99 ЦК України встановлено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.11р. уповноваженою особою Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно інформації Головного управління статистики у Житомирській області станом на 01.06.11р. було встановлено, що ВАТ "Коростенський щебзавод" не здійснило зміну свого найменування з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство та не привело в термін до 30.04.11р. свою діяльність у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства", зокрема, не внесло змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства, та не привело внутрішні положення товариства у відповідність із вимогами цього Закону, чим порушило вимоги п.5 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", в результаті чого було видано розпорядження № 144-ЖИ про усунення порушень законодавства про цінні папери у строк до 06.12.11р. та про надання інформації та підтверджуючих документів про виконання даного розпорядження (а.с.52).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, доказів, які б підтверджували усунення порушень Закону України "Про акціонерні товариства" та виконання зазначеного розпорядження № 144-ЖИ Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.06.11р. не подав.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08р. № 13, статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - підпункти 4.2, 4.8, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7, 7.8, 7.10, 7.11, 7.12 статуту Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" визнаються судом недійсними.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними підпункти 4.2, 4.8, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7, 7.8, 7.10, 7.11, 7.12 статуту Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" (11502, м.Коростень Житомирської області, вул.Каштанова 3, ідентифікаційний код 01374567).

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод", 11502, м.Коростень Житомирської області, вул.Каштанова 3, ідентифікаційний код 01374567:

- на користь Приватного акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод", 11502, с.Поліське Коростенського району Житомирської області, вул.Лугинська 76, ідентифікаційний код 32255892 - 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 03.11.11р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк.: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).

<Поле для текста >

<Текст >

<Текст >

<Текст >