Рішення № 18918641, 27.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.11р. Справа № 35/5005/12692/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо

комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 534, 61 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: представник не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1, представник, дов. від 14.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача на його користь борг - 9 399,96 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами - 97,80 грн, 3% річних - 36,85 грн, посилаючись на виникнення між сторонами правовідносин поставки та видаткову накладну № 2108.4 від 21.08.2010р.

Представник Позивача в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що борг в сумі 3000,00 грн частково сплатив, що підтверджується випискою по рахунку станом на 14.10.2011р., в решті із сумою позовних вимог 6534,61 грн погоджується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "Рома, ЛТД" (надалі позивач) 21.08.2010р поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ" (надалі відповідач) комп`ютерні товари на суму 9399,96 грн, що підтверджується видатковою накладною №2108.4 від 21.08.2010р., яка підписана представниками та скріплена печатками обох сторін. Відповідач за отриманий товар не розрахувався, що і стало підставою позову.

Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дії сторін по постачанню та отриманню товару були направлені на набуття цивільних прав та обов'язків, про що сторонами підписана відповідна видаткова накладна, виставлений рахунок на оплату, в яких визначений предмет правочину, кількість товару, істотна умова договору ціна. Відповідачем товар прийнятий, та, з огляду на викладене, виник обовязок щодо його оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №1194 від 20.07.2011р. про сплату боргу, яка відповідачем отримана 26.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням з підписом представника відповідача. Відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар не пізніше 02.08.2011р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 3000,00 грн. Відповідно до банківської виписки ця оплата здійснена 14.10.2011р., та провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оплата була здійснена після звернення Позивача із позовом, яке відбулося 26.09.2011р. Заборгованість становить 6399,96 грн, що підтверджується Позивачем та визнано Відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів в межах заявленого періоду з 03.08.2011р. по 12.09.2011р. становлять 31,59 грн. та підлягають частковому задоволенню, оскільки Позивачем при їх розрахунку невірно визначено кількість днів прострочення без урахування семиденного строку на погашення заборгованості з дати отримання претензії відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами суд вважає безпідставною, оскільки вони за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, та заявлені Позивачем в межах ст. 625 Цивільного кодексу України (3% річних), а не штрафною санкцією, як зазначено Позивачем при їх розрахунку.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 6399,96 грн, 3% річних 31,59 грн. В частині стягнення боргу 3000,00 грн провадження у справі припинити. В решті в позові відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В частині стягнення боргу в сумі 3000,00 грн провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ" - 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченко, 97, код ЄДРПОУ 32388563 (р/р 26007001300250 в ПАТ “Актабанк”, МФО 307394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "Рома, ЛТД" 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39, код ЄДРПОУ 23855495 (р/р 26004038650001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) борг 6399,96 грн (шість тисяч триста дев`яносто дев`ять грн 96 коп) , 3% річних 31,59 грн (тридцять одну грн 59 коп), витрати по сплаті державного мита 94,32 грн (дев`яносто чотири грн 32 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 233,64 грн (двісті тридцять три грн 64 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 26 жовтня 2011року.