Рішення № 18918071, 24.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.11р.Справа № 26/5005/12292/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ССД Трейд",м. Дніпропетровськ

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Елста", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості на суму 16 533,16 грн.

Суддя Камша Н.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 предст., дов. 17.10.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 предст., дов. 01.04.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ССД Трейд", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Елста" про стягнення основного боргу за поставлений товар на суму 15 172 грн., штрафу у сумі 758,60 грн., інфляційних втрат у розмірі 408,52 грн., трьох відсотків річних на суму 194,04 грн. та витрат у справі.

Відповідач проти суми основного боргу не заперечує, підтверджує наявність несплаченого боргу на суму 15 172 грн., однак в частині стягнення штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних просить відмовити посилаючись на те, що відносно його діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений господарським судом у звязку з порушенням провадження у справі про банкрутство, протягом якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ССД Трейд", м.Дніпропетровськ (далі позивач, постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Елста", м. Дніпропетровськ (далі відповідач, покупець) укладено генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № СТ0521-001 та протокол розбіжностей до нього, згідно з п. 11.1 якого постачальник передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає та зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) передбачено, що постачання товару здійснюється відповідно до умов договору і/або умов, передбачених сторонами у специфікаціях чи у додаткових угодах.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що покупець зобовязаний повністю оплатити партію товару за ціною, що зазначена у рахунку, протягом одного банківського дня, у якому він виписаний.

Сторони також передбачили у договорі (п. 3.3), що у окремих випадках постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати товару. У цьому випадку покупець зобовязаний оплатити товар не пізніше двох банківських днів з дати його відвантаження, або у строк, визначений у додатковій угоді.

За час виконання договору позивачем відвантажено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 337 068 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, довіреностями на отримання товару, що додані до позовної заяви.

Відповідач частково оплатив товар, залишок заборгованості становить 15 172 грн., що визнано відповідачем.

Ця сума заборгованості виникла з останньою видатковою накладною від 04.04.2011 р. № СТ0404-001, за якою було відвантажено товар на суму 45 127 грн.

На поставку даної партії товару сторони уклали додаткову угоду від 04.04.2011 р. № СТ0404-001 до генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № СТ0521-001.

Згідно з п.3 додаткової угоди відповідач повинен був оплатити дану партію товару протягом 20-ти банківських днів з дати його відвантаження.

04.04.2011 р. відповідач надав позивачу гарантійний лист, у якому гарантував остаточний розрахунок до 29.04.2011 р.

Відповідно до п. 5.3 договору передбачена відповідальність покупця у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки та штраф у розмірі 5 відсотків від ціни несплаченої партії товару за кожні 14 календарних днів прострочки.

Провадження у справі про банкрутство відповідача порушено господарським судом Дніпропетровської області 28.04.2009 р. (справа № Б29/136-09).

Господарський суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобовязання відповідно до ст. 546 ЦК України може забезпечуватись неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовяання.

Ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали даної справи вимоги позивача є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Заперечення відповідача щодо ненарахування неустойки, інфляційних та 3% річних до уваги не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене, можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких зобовязань, а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобовязань зі сплати заборгованості настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобовязань не розповсюджується.

З огляду на це, з відповідача на користь позивача слід стягнути основний борг за поставлений товар на суму 15 172 грн., штраф у сумі 758,60 грн., інфляційні втрати у розмірі 408,52 грн. та три відсотки річних на суму 194,04 грн. за період з 30.04.2011 р. по 30.09.2011р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати у справі слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Елста" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 139, код ЄДРПОУ 32835699, р\р 2600510145101 в АКБ "ЮНЕКС", м. Київ, МФО 322539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ССД Трейд" ( 49054, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва,7/60, код ЄДРПОУ 35681807, р\р 26007010163302 в ВАТ "ХК Банк", м. Дніпропетровськ, МФО 307123) основний борг на суму 15 172 грн. (пятнадцять тисяч сто сімдесят дві гривні); штраф у сумі 758,60 грн. (сімсот пятдесят вісім гривень 60 коп.); інфляційні втрати у розмірі 408,52 грн. (чотириста вісім гривень 52 коп.); три відсотки річних на суму 194,04 грн. (сто девяносто чотири грн. 04 коп.), витрати по сплаті держмита 165,33 грн. (сто шістдесят пять гривень 33 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.КАМША

Повне рішення складено 24.10.2011 р.