Рішення № 18917980, 24.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.11р. Справа № 33/5005/10733/2011

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-Буд Торг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 324 грн. 93 коп. та розірвання договору поставки № Б53-З14/09 від 09.09.2009 року

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №3628 від 30.08.2011 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-Буд Торг" про стягнення 20 756 грн. 19 коп. - основної заборгованості, 1 724 грн. 64 коп. - пені, 2 108 грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 735 грн. 27 коп. 3% річних і витрат по справі та розірвання договору поставки № Б53-З14/09 від 09.09.2009 року.

08.09.2011 року позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 20 756 грн. 19 коп. - основної заборгованості, 1 724 грн. 64 коп. - пені, 2 108 грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 735 грн. 27 коп. 3% річних і витрат по справі та розірвання договору поставки № Б53-З14/09 від 09.09.2009 року, 6 616 грн. 48 коп. заборгованості за договором відступлення боргу.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Документи та відзив на позов витребувані ухвалою на вимогу господарського суду не надав. Клопотання про перенесення розгляду спору чи письмове пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо належних документів необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається на наявними в ній матеріалами, а також оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2009 р. між ТОВ "ТАКО-буд Торг" (покупець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки № Б53-Р14/09 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобовязується передати товар у власність покупцеві, а останній повинен прийняти та оплатити його на умовах, які визначені даним Договором.

Відповідно до пункту 4.3. Договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за період один календарний тиждень протягом 14 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за яку здійснюється оплата.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, поставив відповідачу товар на суму 20 756 грн. 19 коп.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині оплати товару не виконав.

31.07.2011 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію з проханням сплатити борг у розмірі 20 756 грн. 19 коп. за поставлений товар, але вказана претензія залишена відповідачем без розгляду.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 20 765 грн. 19 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.6. Договору передбачена відповідальність покупця за несвоєчасне або неповне перерахування грошових коштів відповідно п. 4.3 договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем, відповідно до наданого розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобовязання нарахована пеня в розмірі 1 724 грн. 64 коп. розрахована по подвійній обліковій ставці НБУ, внаслідок чого підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2 108 грн. 83 коп., 3% річні в сумі 735 грн. 27 коп. Перевіривши розрахунок інфляційних і 3% річних , суд вважає , його таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки, як свідчать наведені вище обставини, відповідачем порушувались умови договору, а також враховуючи звернення позивача до відповідача про розірвання договору, суд вбачає підстави для задоволення вимоги щодо розірвання договору за № Б53-Р14/09 від 08.09.09р.

Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі суттєвого порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Позивач наполягає на стягненні з відповідача 6 616 грн. 48 коп. заборгованості за договором відступлення боргу по договору поставки № 446-Р14/09 від 08.09.2009 року (заява про збільшення позовних вимог від 05.09.2011 р.) , яка не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Заява позивача про збільшення позовних вимог від 05.09.11р., де останній фактично збільшує позовні вимоги, а саме про стягнення заборгованості по договору відступлення боргу № ПД-247 від 16.11.2009 року до розгляду не приймається, оскільки під збільшенням позовних вимог, (ч.2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) слід розуміти, збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.06р. №01-8/1228 та абз. 2 пп. 3.7 п.3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування ГПК України"). Тому збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування суми боргу по договору відступлення боргу № ПД-247 не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових вимог, про які не йшлося у позовній заяві.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Судові витрати покладаються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір поставки № Б53-Р14/09 від 08.09.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд Торг" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд Торг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31Д, код ЄДРПОУ 35738402) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 20 756 (двадцять тисяч сімсот пятдесят шість) грн. 19 коп. - основної заборгованості, 1 724 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 64 коп. - пені, 2 108 (дві тисячі сто вісім) грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 735 (сімсот тридцять пять) грн. 27 коп. 3% річних, 338 (триста тридцять вісім) грн. 25 коп. державного мита, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудовська

Повний текст рішення підписано 24.10.2011 року